15. Державні органи, які беруть участь у боротьбі з контрабандою

Відповідно до статей 101 і 112 Кримінально-процесуального кодексу України, боротьба з контрабандою віднесена до компетенції митних органів, як органів дізнання в справах про контрабанду та Служби безпеки України, і частково – підрозділів податкової міліції Державної податкової адміністрації України.

Широке поле діяльності у цій сфері припадає на підрозділи Служби безпеки України, серед яких особливо слід визначити спец підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинною діяльністю (підрозділи «К») та слідчі підрозділи.

Крім того, органи прокуратури здійснюють нагляд за дотриманнямзаконності під час провадження досудового слідства (дізнання) у справах про контрабанду і таким чином також приймають участь у вирішенні проблем боротьби із зазначеними злочинами.

Правом на проведення заходів по боротьбі з контрабандою володіють також підрозділи Державної прикордонної служби України та органів внутрішніх справ (міліції), у тому числі спец підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС.

Але діяльність цих органів може здійснюватися тільки з метою забезпечення окремих напрямів боротьби з контрабандою і не повинна втручатися в компетенцію перерахованих вище державних органів. Згідно з п.10, ч.2, ст.11, боротьба з контрабандою та ПМП входить до завдань митних органів України.

З початку створення митних органів України, в їхньому складі були створені спеціальні підрозділи по боротьбі з контрабандою та ПМП – відділи та служби, які протягом останніх років зазнали певного розвитку та удосконалення.

На даний час у митницях існують служби по боротьбі з контрабандою.

Структурними підрозділами служби відповідно до основних напрямів роботи можуть бути такі відділи (сектори):

- дізнання та провадження у справах про порушення митних правил;

- організаційної та інформаційно-аналітичної роботи;

- оперативного реагування та проведення спеціальних операцій;

- боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї;

- охорони митних об’єктів і супроводження вантажів;

- сектор взаємодії змитними органами зарубіжних країн.

16. Форми боротьби з контрабандою Форми боротьби з контрабандою

Форми боротьби з контрабандою - це способи провадження цієї діяльності, що визначають її зміст і невід’ємні від неї.

Відомі форми боротьби з контрабандою можна поділити на дві групи – допроцесуальні та процесуальні.

До основних форм боротьби з контрабандою належать такі.

1. Виявлення серед юридичних та фізичних осіб потенційних порушників митного законодавства та каналів контрабанди через митний кордон України.

2. Запобігання контрабанді, її виявлення та припинення.

3. Документування фактів контрабанди, притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданих ними збитків.

Особлива важливість першої основної форми боротьби з контрабандою, яка має допроцесуальний характер, обумовлюється низкою вагомих причин. Адже, як свідчить практика, контрабанда є продовженням ланцюжка інших, як правило, неочевидних протиправних діянь.

Об’єктом реагування митних органів в основному стають дії, які виявляються безпосередньо під час здійснення митного контролю транспортних засобів і конкретних вантажів. Однак це значно знижує результативність боротьби з контрабандою. Підготовчі дії злочинців при цьому залишаються поза увагою митних установ, внаслідок чого латентність контрабанди зостається високою.

Суть цієї діяльності – орієнтація на більш раннє виявлення ознак контрабанди, яка готується, і припинення її в докримінальних формах. Своєчасне викриття злочинців – головна умова досягнення наступу в роботі митної служби, створення стабільного правопорядку у сфері державної митної справи, а також повного виконання митними установами покладених на них завдань по боротьбі з контрабандою.

На практиці спочатку серед юридичних та фізичних осіб виявляють потенційних (ймовірних) суб’єктів контрабанди, канали контрабандного переміщення через митний кордон України культурних цінностей та інших предметів, наркотичних засобів, психотропних речовин тощо.

Потенційні порушники митного законодавства - це такі юридичні та фізичні особи, які внаслідок власних особливостей та за наявності відповідних обставин можуть бути причетні до підготовки та вчинення контрабанди. Потенційними каналами контрабанди є вірогідні шляхи переміщення предметів контрабанди через митний кордон України.

Основні способи виявлення потенційних суб’єктів і каналів контрабанди:

• вивчення й аналіз статистичної та іншої інформації, що характеризує стан оперативної обстановки у сфері боротьби з контрабандою;

• взаємодія з правоохоронними та державними контрольними органами щодо виявлення потенційних суб’єктів і каналів контрабанди.

У необхідних випадках у заходах з виявлення потенційних суб’єктів і каналів контрабанди використовуються можливості правоохоронних органів (СБУ, МВС, ДПС), різних структурних підрозділів митниць.

Джерела отримання інформації щодо потенційних суб’єктів і каналів контрабанди такі:

• обліки;

• офіційні повідомлення державних органів і установ, комерційних структур;

• заяви громадян.

• повідомлення засобів масової інформації.

Серед заходів, що розглядаються, особливе значення для підвищення ефективності роботи має прогнозування контрабанди.

Заходи щодо запобігання контрабанди, її виявлення та припинення, які є другою, комплексною формою цієї діяльності, можуть мати як допроцесуальний, так і процесуальний характер.

Запобігання контрабанді ‒ це недопущення вчинення особою злочинів, передбачених статтями 201 або 305 Кримінального кодексу України.

Поняття запобігання повинно розглядатися у комплесі з такою категорією як профілактика.

Профілактика контрабанди ‒ це діяльність з приводу охорони особи від вчинення контрабанди за допомогою відповідних заходів.

Профілактика контрабанди передбачає систему заходів з:

• загальної профілактики;

• індивідуальної профілактики.

Загальна профілактика контрабанди здійснюється уповноваженими державними органами, які ведуть боротьбу з контрабандою, а профілактичний вплив у цьому випадку здійснюється шляхом ознайомлення, опублікування нормативних документів, спрямована на осіб, що проживають, працюють, навчаються в зоні діяльності митного органу.

Індивідуальна профілактика контрабанди ‒ це діяльність, спрямована на корекцію поведінки конкретної особи з метою недопущення вчинення нею злочинів, передбачених ст. 201 або 305 КК України.

Запобіганя контрабанди у державній митній справі здійснюється за двома головними напрямками.

1. Діяльність державних органів, що ведуть боротьбу з контрабандою, спрямована на виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, передбачених ст. 201 та 305 КК України, а профілактичний вплив у цьому випадку спрямовується на розробку відповідних заходів, метою яких і є запобігання контрабанді.

2. Діяльність уповноважених державних органів, що полягає у виявленні осіб, що вчинили злочини, передбачені ст. 201 та 305 КК України, та спрямована на корекцію особи з метою недопущення вчинення нею вищезазначених злочинів. У даному випадку вплив на осіб може здійснюватись як самостійно митними органами, так і при взаємодії з правоохоронними органами.

Зміст таких елементів другої основної форми боротьби з контрабандою, як її виявлення та припинення, визначається особливостями предмета контрабанди і стадії вчинення злочину.

Зокрема, йдеться про стадії готування до вчинення злочину та замаху на його вчинення. Наприклад, заходи щодо виявлення і припинення контрабанди товарів відзначаються активною інформаційно-аналітичною роботою, при цьому розшукуються відомості про ознаки групових чи триваючих митних правопорушень. Перевірка такої інформації, як правило, потребує проведення різних досліджень документів (договорів, ліцензій, товарно-транспортних, бухгалтерських, управлінських тощо). Дослідження мають проводити різні фахівці (наприклад, юридичні дослідження відповідності контрактів правовим нормам; криміналістичні дослідження ліцензій; економіко-правові дослідження статутів тощо).

Пошук ознак, що свідчать про можливе вчинення митних правопорушень, передусім ведеться на об’єктах ЗЕД. Основні методи пошуку такі: аналіз господарських операцій; зіставлення документів з фактично виконуваними діями; зустрічна перевірка документів, що відображають одну операцію і належать різним суб’єктам тощо.

Робота підрозділів митних органів щодо виявлення контрабанди наркотичних засобів і психотропних речовин повинна організовуватися за такими напрямками:

• постійний контроль та аналіз документації, що супроводжує вантажі, з метою виявлення країни (з урахуванням переліку “країн ризику”), звідки може надходити наркосировина;

• вивчення ринків “країн ризику” а також маршруту прямування транспорту;

• у взаємодії з підрозділами СБУ всебічне вивчення діяльності об’єктів ЗЕД, які здійснюють зовнішньоекономічні операції з медичною сировиною та медпрепаратами;

• максимальне використання наявної бази даних на потенційних перевізників наркотиків, яка розроблена на підставі даних МВС, СБУ та медичних наркологічних установ;

• максимальне використання кінологічних підрозділів та технічних засобів митного контролю під час митного огляду;

• перекриття об’їзних шляхів в зонах відсутності демаркацій.

Третьою основною формою боротьби з контрабандою, що реалізується митними органами як спільно, шляхом взаємодії з іншими правоохоронними та контрольними органами, так і самостійно, в межах наданих ним повноважень, є документування фактів контрабанди, притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданої ними шкоди державі, юридичним та фізичним особам. Зазначена форма діяльності має виключно процедурний (процесуальний) характер.

Наступними складовими даної форми боротьби з контрабандою є:

• досудове розслідування;

• судовий розгляд.