5. Чинники, які формують цикл життя логістичної послуги

До головних чинників, які формують цикл життя логістичної послуги, належать:

> чинники, які пов'язані з часом, формою і якістю логістичних послуг;

> чинники, які пов'язані з місцем надання послуг, отже, параметрами просторового розміщення, особливо регіонального;

> чинники, які пов 'язані з функціонуванням ринку.

Логістична послуга є елементом логістичного продукту. Істотною рисою логістичного продукту є його замінність (субституцій-ність). У логістичній системі субституційність слід розуміти однак у іншому, ширшому розумінні, ніж просто здатність до заміни одного товару іншим з подібними рисами, якістю і ціною. Споживач, остання ланка логістичного лан­цюга, визначає логістичний продукт як високо субституційний тоді, коли знахо­дить невеликі відмінності в ціні і якості благ за відсутності доступу до тих, які купувались раніше. У першій ланці логістичного ланцюга виробник, найчасті­ше через рекламу, переконує споживача, що існують відмінності між подібними продуктами. У другій ланці, дистрибуції, стратегічною метою є таке збіль­шення доступності продукту, щоб споживачі не розглядали можливість купівлі товару-субституту.

У логістичній діяльності підприємства, у кожній ланці ланцюга, менеджери-логісти планують дистрибуцію логістичного продукту з урахуванням можливого рівня замінності (субституції), оскільки висока замінність для споживача-отримувача є корисним явищем, а для виробника означає вищу ймовірність втраченого продажу. Отже, чим більша субституційність продук­ту для споживача, тим величина втраченої можливості у постачальника біль­ше пов'язана з шансом вибору споживачем конкурентного продукту. Це озна­чає, що обернена залежність між задоволенням з купівлі клієнтом і продажу виробником є приводом для того, щоб зниження витрат втраченого продажу досягти з допомогою переваг логістичних систем. Наприклад, поліпшення транспортного обслуговування може зменшити витрати втраченого продажу при даному середньому (оптимальному) рівні запасів. У такій ситуації продукт, за­вдяки збільшенню швидкості і надійності поставок, а також зменшенню втрат і збитків, стає доступнішим для споживача і це, ймовірно, забезпечує мінімаль­ний рівень загальних витрат.

­Більш доступним для споживача може бути продукт, який знаходиться в місці попиту на складі, і це теж є реакцією на високу субституційність товару. Однак при цьому виникатимуть додаткові витрати формування та утримуван­ня запасів.

Відносно оптимізації запасів керованим є у свою чергу їх рі­вень, а транспортне обслуговування продуктів не змінюється.

Адаптуючи для викладеного аналізу чинника субституції метод І. Кнолла, можна навести залежність рівня субституції ло­гістичного продукту від таких чинників:

де SR — сегмент ринку логістичного продукту,

Т — час переміщення продукту від виробника до споживача;

Q — якість складського обслуговування;

S — рівень обслуговування клієнта;

LV — логістичні витрати;

VР — величина продажу логістичного продукту.

Отже, логістична послуга як центральний елемент продукту має такі ха­рактерні риси:

• неможливість створення запасу логістичних послуг;

• нематеріальність;

• короткочасність;

• одночасність виробництва і споживання;

• різнорідність місця і часу надання послуг.

Водночас, з погляду логістичного обслуговування клієнта, будь-яка логіс-тична послуга може розглядатися, по-перше, як певна логістична активність із задоволення потреби клієнта, по-друге, як певний стандарт виконання своїх обов'язків, по-третє, як важливий елемент управління якістю в організації за принципом "все виконати добре за першим разом". Елементи логістичної послуги наведено на рис. 7.

Рис. 7. Послуга як елемент логістичного продукту

Оскільки логістичні послуги є базою логістичного продукту, то очевидно їх ціна формує ціну логістичного продукту. Тому таким важливим є процес про­ектування логістичної послуги.

6. Витрати втраченого продажу, витрати запасів і транспортні витрати.

На рис. 8 показано, що якщо витрати запасів зростають, то фір­ма таким чином може зменшити збитки на втраті продажу. Інакше ка­жучи, це обернений зв'язок між збитками на втраченому продажі і витратами запасів. Загальна крива витрат показує, коли фірма (ва­ріант І) повинна бути здатною витрачати зростаючу суму витрат на запаси для зменшення збитків на втраті продажу, прямуючи до оптима­льного рівня запасів (II).

І ІІ_opt Рівень запасів

Рис. 8. Співвідношення витрат втраченого продажу і витрат запасів

Подібний вид зв'язку існує в транспортуванні (рис. 9). Компа­нії, як правило, компенсують додаткові витрати на транспортування зме­ншенням витрат втраченого продажу. При транспортуванні ці додаткові витрати формують кращий транспортний сервіс, наприклад, заміну вод­ного транспорту на залізничний та автомобільний, автомобільного на повітряний. Ці збільшені транспортні витрати також можуть бути ре­зультатом частого (в малих кількостях) відвантаження товарів з висо­кою платою за перевезення.