24.Бххукр бароко

Чудовою пам'яткою барокової архітектури на західноукраїнських землях став славетний собор св.Юра у Львові (1745—1770 pp.) .в бароковому стилі у Львові споруджені Бернардинський єзуїтський та Домініканський костели, церква св.Петра і Павла, Святодухівський собор, Королівський арсенал,костел Капуцинів.

26.Києво могак

Києво-могилянська академія створена 1632 на поділлі внаслідок злиття київської братської та лаврської шкіл.

Курс навчання тривав 12 років і поділявся на 8 років:підготовчий клас,молодший клас,граматику,синтаксиму,поетику,риторику,філософію і богословя.

Випускники та професори старої Києво-Могилянської академії відіграли важливу роль в освітньому та професійному житті України. Багато хто з козацької старшини та гетьманів Запорізького козацтва навчалися тут. До випускників зокрема належали Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович.

Навколо академії згуртувалися відомі науковці того часу — Інокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Лазар Баранович, Анто-нійРадиловський, Феодосій Сафонович, АранійСатановський, Варлаам Ясинський, Симеон Полоцький, ЕпіфанійСлавинецький 

Професори Києво-Могилянської академії пов'язували здійснення своїх суспільних ідеалів з поширенням освіти, вбачали в цьому критерій суспільного розвитку, прищеплюючи ці погляди своїм вихованцям, що працювали урядовцями громадських та військових установ, священниками, учителями різних шкіл. 

В Києво-Могилянській академії зародився і став професійним театр.

27.Іван мазепа

Гетьман Мазепа був великим меценатом культурних починів і будов на Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчого мистецтва, головне архітектури. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що виявився не лише в образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської України. Це було бароко, українське бароко, близький родич західноєвропейського, але, разом з тим, глибоко національний стиль, який мав своє найвище завершення в часи Мазепи. Церковні споруди, що були збудовані, реставровані або оздоблені коштом І. Мазепи 1. Києво-Печерська Лавра: Троїцька надбрамна церква ,Успенський собор, Церква Всіх святих, Церква Різдва Богородиці

Вознесенська церква, Микильський собор, Софіївський собор у Києві,  Богоявленський собор, Дзвінниця та мури Софієвського монастиря у Києві,  Церква Св. Миколи у Батурині

освіта:добився визнання статусу академії для київмог колегіуму,заснував чернігівський колегіум

Інша царина культурницької діяльності Мазепи — друкарська справа. Видання мазепинської доби належать до найкращих українських книгодруків. Сам гетьман, маючи одну з найбагатших в Україні книгозбірень, обдаровував книжками з неї монастирі, церкви, окремих осіб.

І. Мазепа заснував багато шкіл і друкарень для того, щоб "українська

молодь могла в повну міру своїх можливостей користуватися благами

освіти". Він сприяв перетворенню Чернігівської колегії на вищу

школу-ліцей.

4.національний образ світу – це координована історично глибинною національною традицією, культурою сприйняття і мислення синтезуюча система філософських, естетичних, релігійних та міфологічних уявлень про сутність буття.

Отже, про виникнення національного образу світу можна говорити з того моменту, коли певна етнічна спільнота починає усвідомлювати себе як єдине ціле, коли з'являється національне самоусвідомлення, що означає початок самовизначення індивідуальності на етнічному рівні, здатність нації відчувати свою неповторність і бачити себе „з боку".

1. Культурологія та її місце в системі суспільних (соціальних) і гуманітарних наук У визначенні суспільних наук культура займає особливе місце, тобто вона вивчається рядом наук. Її можна віднести як до соціальних, так і до гуманітарних наук, так як культура має велике значення не тільки в житті окремої людини (індивіда), і для суспільства, яке є предметом вивчення суспільних наук. Тому культурологію відносять до так званих «соціогуманітарних» наук. Культурологія як наука формувалася шляхом інтеграції таких дисциплін, як: культурознавство - опис досягнень тієї або тванню культури. Воно охоплює всю сферу пізнання класу явищ культури, в тому числі й досить вузькі, спеціалізовані знання (мистецтвознавство, театрознавство, музикознавство тощо); Культурогенез - вчення про походження культур; Філософія культури - вчення про сенс і можливі перспективи розвитку культури, філософське пізнання сутності та значення культури; Соціологія культури - розглядає культуру з точки зору її функціонування в емпірично даній системі суспільства. Культурологія займає значне місце серед соціальних наук. Щоб зрозуміти це, слід з'ясувати зв'язок культурології з такими суспільними науками, як історія, соціологія та політологія, а також - в першу чергу - з філософією та іншими гуманітарними науками.

4. національний образ світу – це координована історично глибинною національною традицією, культурою сприйняття і мислення синтезуюча система філософських, естетичних, релігійних та міфологічних уявлень про сутність буття.

Отже, про виникнення національного образу світу можна говорити з того моменту, коли певна етнічна спільнота починає усвідомлювати себе як єдине ціле, коли з'являється національне самоусвідомлення, що означає початок самовизначення індивідуальності на етнічному рівні, здатність нації відчувати свою неповторність і бачити себе „з боку".