Картка-схема

1. Опис зображених явищ природи.

2. Аналіз композиційного вирішення (доцільність виділення планів, розміщення окремих деталей тощо).

3. Відповідність реальності, наявність контрастів.

4. Що переважає в картині статика чи динаміка і в чому це виявляється.

5. Визначення художньої техніки виконання.

6. Визначення образності твору.

7. Виявлення загального настрою.

8. Висловлення особистого враження від твору.

Словникова робота. Учитель пропонує пригадати та сформулювати поняття «начерк», «ескіз».

Начерк – малюнок, креслення тощо, що має тільки загальні, найважливіші риси того, що має бути зображено. Як правило, це короткочасний малюнок, частіше по-пам'яті, рідше з натури.

Ескіз (франц. еsquisse – імпровізований вірш) – попередній малюнок, за яким створюється що-небудь ( наприклад картина).

Виконання учнями тренувальних вправ.

Завдання 1: два-три начерки пейзажу олівцем (на одному аркуші);

Завдання 2: створіть ескіз осіннього дерева.

Постановка і пояснення завдання. Працюючи над етюдом сюжетної композиції на аркуші великого формату, насамперед слід подбати про правильне композиційне розташування предметів і персонажів, взаємозв'язок усіх елементів композиції.

Точка зору в картині є важливим елементом побудови композиції. Правильний її вибір залежить від сюжету картини і допомагає урівноважити образи відносно простору картинної площини. Знайти в ній лінію горизонту, яка впливає на композиційну побудову композиції. Її сприйняття.

Високий горизонт у композиції пейзажу дає змогу художнику показати безмежну далечінь земних просторів. Композиція з горизонтом на рівні очей передає більш спокійне враження. Низький горизонт у композиції створює передусім відчуття монументальності фігур першого плану, величавості зображених у ній образів.

Учитель підкреслює, що учні мають вирішити, що вони покажуть на першому плані: кущі, дерево чи групу дерев. Можливо будівлі, садово-паркову скульптуру чи людей.

Завдання творчої роботи: учні виконують композицію «Осіннє сяйво природи» з урахуванням лінійної і повітряної перспективи.

Поради вчителя щодо послідовності виконання роботи (див. додаток № 7):

1. Вибрати точку зору. Необхідно уявити собі розташування предметів та об'єктів на площині зображення;

2. Найти співвідношення між небом, землею та іншими об'єктами;

3. Прокласти кольором основні кольорові відношення.

4. Передати повітряну перспективу (перший план тепліший, другий ‒ холодніший).

5. Перевірити й порівняти передачу повітряної перспективи на малюнку.

Вимоги щодо оцінювання роботи:

• розкриття художнього образу;

• грамотність побудови;

• обґрунтованість кольорових співвідношень;

• акуратність виконання.

V. Самостійна художньо-практична діяльність.

Виконання композиції «Осіннє сяйво природи» у живописній техніці.

VІ. Систематизація та корекція набутих знань.

‒ Що означає поняття «пейзаж»? (Відповіді учнів).

‒ З чого починається робота над пейзажем? (Відповіді учнів).

‒ Який вплив на власне забарвлення предмета робить колір іншого предмета? (Відповіді учнів).

‒ У якому році була написана картина Левітана «Золота осінь»? (у 1895 р.).

VІІ. Підведення підсумків уроку.

1. Оцінка діяльності учнів на уроці.

2. Коротке обговорення учнівських робіт.

3. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку.

4. Проголошення уроку завершеним.

5. Прибирання робочих місць.