*А. Гістидину

В. Валіну

С. Гліцину

D. Аспарагінової кислоти

Е. Аргініну.

593. У випадках закупорки вен тромбами хворим з тромбофлебітами (запаленнями вен) лікар приписує на уражені ділянки пов’язки з антикоагулянтом з класу глікопротеїнів:

А. Хондромукоїдами

В. Гіаломукоїдами

С. Трипсином

*D. Гепарином

Е. Пропердином

594. Голопротеїни - це:

А. Доменні білки

*В. Речовини, що складаються з простого білка і небілкового компоненту

С. Речовини, що містять два і більше пептидних ланцюги

D. Білки, що складаються тільки з амінокислот

Е. Речовини, в складі яких переважають імінокислоти

Медична хімія

Кислотно – основна рівновага

Пряме титрування, коли до розчину речовини, що визначають додають:

*А. Титрант

В. Індикатор

С. Кислоту

D. Луг

Е. Воду

Реакція нейтралізації у водних розчинах це реакція між:

А. Cильними кислотами

В. Cлабкими кислотами

*С. Кислотою і основою

D. Слабкими основами

Е. Сильними основами

Для визначення рН розчину використовують

А. Вольтметри

В. Центрифуги

С. Фотоелектроколориметри

*D. рН-метри

Е. Ареометр

Чому рівний рН у кислому середовищі:

А. рН › 7

*В. рН ‹ 7

С. рН = 7

D. рН ‹ 1

Е. рН › 10

Іонний добуток води це:

А. Добуток розчинності

В. Сума концентрації іонів Н⁺ і ОН^-

С. Зміна концентрацій

*D. Добуток концентрації іонів водню і гідроксилу

Е. Різниця концентрації іонів Н⁺ і ОН^-

Чому рівний рН у лужному середовищі:

*А. рН › 7

В. рН ‹ 7

С. рН = 7

D. рН ‹ 1

Е. рН › 10

Який колір індикатора метилового оранжевого в кислому середовищі:

*А. Червоний

В. Синій

С. Блакитний

D. Оранжевий

Е. Безбарвний

Методом нейтралізації можна визначити:

А. Сильні кислоти

В. Слабкі кислоти

С. Слабкі основи

*D. Сильні кислоти та основи

Е. Слабкі основи і сильні кислоти

Який колір індикатора метилового червоного у лужному середовищі:

А. Червоний

В. Синій

*С. Жовтий

D. Фіолетовий

Е. Безбарвний

Водневий показник це:

А. Логарифм концентрації гідроксид-іонів

В. Добуток концентрації гідроксид іонів і гідрогену

С. Сума концентрації гідроксид іонів і гідрогену

D. Різниця концентрації гідроксид іонів і гідрогену

*Е. Десятковий логарифм концентрації водневих іонів, взятий з протилежним знаком

Формула для визначення водневого показника:

А. К_в = [Н⁺][ОН^-]

*В. рН = - lg[Н⁺]

С. рН = - lg[ОН^-]

D. рН = lg[Н⁺] lg[ОН^-]

Е. рН = - lg[Н⁺] lg[ОН^-]

Закон Еквівалентів::

*А. Речовини вступають у хімічній реакції в кількостях, які пропорційні їхнім хімічним еквівалентним масам

В. Об’єми реагуючих газоподібних речовин відносяться між собою і до об’ємів утворених газоподібних речовин як невеликі цілі числа

С. В рівних об’ємах різних газів за однакових умов міститься однакова кількість молекул

D. Сума мас речовин, що прореагували, дорівнює сумі мас речовин, що утворюються в результаті реакцій.

Е. Маса речовини, яка здатна витіснити одиницю маси гідрогену.

Який колір індикатора фенолфталеїна в кислому середовищі:

А. Жовтий

*В. Безбарвний

С. Голубий

D. Червоний

Е. Рожевий

В процесі нейтралізації утворюється:

А. Кислота

В. Кислота і вода

*С. Сіль і вода

D. Основа

Е. Cолі сильних кислот

Індикатори це:

*А. Cлабкі кислоти або слабкі основи

В. Cильні кислоти

С. Cильні основи

D. Cолі сильних кислот

Е. Cолі слабких кислот

Чому рівний іонний добуток води:

А. К_в = 10^-7

В. К_в = 10⁷

С. К_в = 10

*D. К_в = 10^-14

Е. К_в = 10^-10

Який колір індикатора фенолфталеїна в лужному середовищі:

А. Жовтий

В. Безбарвний

С. Голубий

D. Червоний

*Е. Малиновий

При рН =9 реакція розчину:

А. Сильнолужна

В. Нейтральна

С. Слабкокисла

*D. Слабколужна

Е. Сильнокисла

Ацетатний буферний розчин:

*А. СН₃СООН і СН₃СООNа

В. NаН₂РО₄ і Nа ₂НРО₄

С. Н₂СО₃ і NаНСО₃

D. NН₄ОН і NН₄СІ

Е. Білок-кислота та білок сіль

Від чого залежить перехід забарвлення індикатора:

А. Від рОН^-

В. Від lg[Н⁺]

С. Від - lg[Н⁺]

D. Від К_в

*Е. Від величини рН титруючого розчину

Який колір індикатора лакмуса в лужному середовищі:

А. Жовтий

В. Безбарвний

*С. Синій

D. Червоний

Е. Малиновий

При рН = 6.5 реакція розчину:

А. Сильнолужна

В. Нейтральна

*С. Слабкокисла

D. Слабколужна

Е. Сильнокисла

Бікарбонат ний буфер це:

А. СН₃СООН і СН₃СООNа

В. NаН₂РО₄ і Nа ₂НРО₄

*С. Н₂СО₃ і NаНСО₃

D. NН₄ОН і NН₄СІ

Е. Білок-кислота та білок сіль

У буферному методі визначення рН використовують:

А. Метилоранжевий

В. Лакмус

*С. Універсальний індикатор

D. Фенолфталеїн

Е. Воду

Вкажіть речовину, яка має однакові значення молярної та еквівалентної маси:

A. Al₂(SO₄)₃

B. H₃PO₄

C. Na₂SO₄

D. HCl

E. Mg(OH)₂

У розчині хлоридної кислоти лакмус набуває кольору:

1. Оранжевого.

2. Малинового.

3. Синього.

*D. Червоного

Е. Безбарвного

У розчині сульфатної кислоти метилоранж набуває кольору:

A. Малинового.

В. Синього.

*С. Червоного.

D. Безбарвного

Е. Фіолетового.

Фенолфталеїн у водному розчині калій гідроксиду набуває кольору:

*А. Синього.

1. Жовтого.

2. Малинового.

3. Червоного

4. Рожевого.

Яка реакція середовища розчину, якщо рН=3

1. Нейтральне.

2. Лужне.

*С. Кисле.

D. Слабо лужне

Е. Сильно лужне

При яких значеннях рН розчину фенолфталеїн забарвлюється в малиновий колір?

А. 7

*В. 3

С. 0

D. 14

Е. 1

Якого кольору набуває лакмус в нейтральному середовищі?

А. Малинового

*В. Синього

С. Червоного

D. Фіолетового

Е. Жовтого

Буферна ємність

Буферні системи забезпечують стабільність:

А. Температури тіла

*В. рН крові

С. Складу крові

D. рН шлункового соку

Е. Фізіологічних процесів

Буферна ємність це:

*А. Кількість сильної основи або кислоти, яку необхідно додати до літра буферного розчину, щоб рН розчину змінився на одиницю.

В. Кількість слабкої основи, яку слід додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити рН розчину

С. Кількість слабкої основи, яку слід додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити рН розчину

D. Певна кількість води, яку додають для зміни концентрації буферної системи

Е. Певна кількість слабкої основи, яку додають щоб змінити рН розчину

Буферна ємність залежить від:

А. Складу буферної системи

В. Об’єму буферної системи

С. Температури

D. Кількості компонентів буферної системи

*Е. Концентрації компонентів.

Буферна ємність повинна бути:

А. Залежна від додавання кислоти

В. Залежна від додавання лугу

*С. Не залежна від додавання кислоти чи основи

D. Залежна від додавання води

Е. Чутливою до зміни загальної концентрації компонентів буфера

рН буферної системи залежить від:

*А. Співвідношення компонентів

В. Константи дисоціації кислоти

С. Константи дисоціації основи

D. Концентрація кислоти

Е. Концентрація лугу

Буферна система крові:

А. Ацетатна

В. Оксигемоглобінів буфер

С. Гемоглобінів буфер

D. Карбонатний буфер

*Е. Білкова

Важливою характеристикою буферного розчину є:

А. Тиск

В. Концентрація

С. Температурний коефіцієнт

D. Об’єм

*Е. Склад буферного розчину

Буферна ємність буде максимальною, коли:

*А. Співвідношення компонентів = 1

В. Співвідношення компонентів = 0

С. Співвідношення компонентів = 4

D. Співвідношення компонентів = 5

Е. Співвідношення компонентів = 10

За рівнянням Гендерсона – Хассельбаха розраховують:

А. Осмотичний тиск

В. Електродний потенціал

*С. Водневий показник

D. Іонну силу

Е. Ізотонічний коефіцієнт

Найбільшою буферною ємністю володіють:

*А. Концентровані буферні розчини

В. Розведені буферні розчини

С. Мало концентровані буферні розчини

D. Буферні розчини з рН = 7

Е. Сильно розведені буферні розчини

Буферна ємність залежить від:

А. Складу буферної системи

В. Об’єму буферної системи

С. Температури

D. Кількості компонентів буферної системи

*Е. Концентрації компонентів.

рН буферної системи залежить від:

*А. Співвідношення компонентів

В. Константи дисоціації кислоти

С. Концентрації кислоти

D. Концентрація лугу

Е. Константи дисоціації лугу

Буферна ємність буде високою якщо:

*А. Висока концентрація компонентів у буферних сумішах

В. Висока концентрація одного компонента в буферних сумішах

С. Низька концентрація компонентів у буферних сумішах

D. Низька концентрація одного компонента в буферній суміші

Е. Відношення концентрації компонентів у буферній суміші = 0.

Що є кількісною мірою буферної дії буферного розчину:

А. рН розчину

*В. Буферна ємність

С. Молярна концентрація

D. Активність іонів

Е. Еквівалент

Як зміниться рН буферного розчину при розведенні в 5 разів:

А. Зміниться на 1

В. Зменшиться на 1

С. Збільшиться на 0.5

D. Зменшиться на 0.5

*Е. Не зміниться

Буферна ємність повинна бути:

А. Залежна від додавання кислоти

В. Залежна від додавання лугу

*С. Не залежна від додавання кислоти чи основи

D. Залежна від додавання води

Е. Чутливою до зміни загальної концентрації компонентів буфера

рН буферної системи залежить від:

*А. Співвідношення компонентів

В. Константи дисоціації кислоти

С. Концентрації кислоти

D. Концентрація лугу

Е. Константи дисоціації основи

Буферна ємність це:

*А. Кількість сильної основи або кислоти, яку необхідно додати до літра буферного розчину, щоб рН розчину змінився на одиницю.

В. Кількість слабкої основи, яку слід додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити рН розчину

С. Кількість слабкої основи, яку слід додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити рН розчину

D. Певна кількість води, яку додають для зміни концентрації буферної системи

Е. Певна кількість слабкої основи, яку додають щоб змінити рН розчину

рН буферної системи крові становить

А. 3,55

В. 2,10

С. 5,60

*D. 7,36

Е. 9,80

Який індикатор використовують для визначення рН розчину у буферних розчинах:

А. Фенолфталеїн

В. Лакмус

С. Метилоранж

D. Еріохром чорний

*Е. Універсальний індикатор

Виберіть індикатор для визначення рН буферного розчину

*А. Універсальний

В. Лакмус

С. Метилоранж

D. Еріохром чорний

*Е. Фенолфталеїн

Метод визначення рН буферного розчину.

А. Перманганатометрії

*В. Колориметрії

С. Йодометрії

D. Комплексонометрії

Е. Осадження

Який метод використовують для визначення рН розчину?

А. Перманганатометрії

В. Осадження

С. Йодометрії

D. Комплексонометрії

*Е. Колориметрії

Який прлад використовують у колориметричному методі для визначення рН розчину?

А. рН- метр

В. термометр

*С. Компоратор

D. Вольтметр

Е. Центрифугу

Компоратор використовують для визначення рН у методі:

А. Оксидиметрії

В. Осадження

С. Трилонометрії

D. Комплексонометрії

*Е. Колориметрії

Компоратор це прилад для визначення:

А. Загальної твердості води

*В. рН буферного розчину

С. Галогенідів

D. Біогенних елементів

Е. Тимчасової твердості води

Точність колориметричного методу становить:

А. +/- 1рН

В. +/- 10рН

С. +/- 7рН

*D. +/- 0,1рН

Е. +/- 1,5рН

Для визначення буферної ємності буферного розчину використовують такий індикатор:

А. Фенолфталеїн

В. Лакмус

*С. Метиловий оранжевий

D. Еріохром чорний

Е. Безіндикаторний метод

Який робочий розчин використовують при визначенні буферної ємності у буферному розчині?

*А. 0,1М розчин соляної кислоти

В. 0,1М розчин сульфатної кислоти

С. 0,1М розчин нітратної кислоти

D. 0,1М розчин перманганату

Е. Трилон В

Титрантом у визначенні буферної ємності буферного розчину є:

А. Сульфатна кислота

В. Нітратна кислота

С. Перманганат калію

*D. Хлоридна кислота

Е. Трилон В

Колігативні властивості

Фізична теорія розчинів розглядає розчини, як:

А. Як нестійкі хімічні сполуки, що перебувають у стані часткової дисоціації

В. Як хімічні сполуки

*С. Системи, утворені внаслідок розподілу частинок розчиненої речовини в об’ємі розчину

D. Систему, яка безперервно змінюється

Е. Систему, яка перебуває у стані спокою

Параметри розчину

А. Густина, масова частка

*В. Температура, тиск і концентрація

С. Об’єм

D. Маса

Е. Константа дисоціації

Осмос залежить від:

*А. Розчинності молекул розчинника в матеріалі мембрани

В. Концентрації розчину

С. Густини розчиненої речовини

D. Густини розчинника

Е. Осмотичного тиску

Прилад для визначення осмотичного тиску це:

А. рН-метр

В. Вольтметр

С. Ареометр

D. Термометр

*Е. Осмометр

Хімічна теорія розчинів розглядає розчини, як:

*А. Як нестійкі хімічні сполуки, що перебувають у стані часткової дисоціації

В. Як хімічні сполуки

С. Системи, утворені внаслідок розподілу частинок розчиненої речовини в об’ємі розчину

D. Систему, яка безперервно змінюється

Е. Систему, яка перебуває у стані спокою

Осмос залежить від:

А. Розчинності молекул розчинника в матеріалі мембрани

В. Концентрації розчину

С. Густини розчиненої речовини

D. Густини розчинника

*Е. Взаємодії мембрани з розчинником

Закон Вант-Гоффа:

*А. Осмотичний тиск розчину прямо-пропорційний молярній концентрації і абсолютній температурі розчину.

В. Розчинність газу в рідині за сталої температури прямо пропорційна його тиску над рідиною.

С. Для розбавлених розчинів тиск насиченої пари розчинника над розчином пропорційний його молярній частці в розчині

D. Розчинність газів тим менша, чим більша концентрація розчинних у воді солей

Е. Переходи енергії здійснюються в строго еквівалентних співвідношеннях

Кріоскопія це:

*А. Метод визначення молярної маси сполук за зниженням температури замерзання

В. За підвищенням температури кипіння

С. За підвищенням температури замерзання

D. За зниження м температури кипіння

Е. Коли температура 58⁰С

Осмос залежить від:

А. Розчинності молекул розчинника в матеріалі мембрани

В. Концентрації розчину

*С. Розміру отворів у мембрані

D. Густини розчинника

Е. Осмотичного тиску

Закон Генрі:

А. Осмотичний тиск розчину прямо-пропорційний молярній концентрації і абсолютній температурі розчину.

*В. Розчинність газу в рідині за сталої температури прямо пропорційна його тиску над рідиною.

С. Для розбавлених розчинів тиск насиченої пари розчинника над розчином пропорційний його молярній частці в розчині