Тема 3. Міжнародний поділ праці і кооперація виробництва

1. Сутність міжнародного поділу праці та фактори, що впливають на його розвиток.

2. Теорії розвитку міжнародного поділу праці, його показники.

3. Міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва.

3.1. Сутність міжнародного поділу праці та фактори, що впливають на його розвиток.

В основі об'єднання національних господарств у єдине світове господарство лежить міжнародний поділ праці (МРТ), що представляє собою спеціалізацію окремих країн на виробництві окремих видів продукції, якої країни обмінюються між собою. Міжнародний поділ праці - об'єктивна основа міжнародного обміну товарами, послугами та знаннями, розвитку виробничого, науково-технічного, торговельного та іншого співробітництва між усіма країнами світу незалежно від рівня їх економічного розвитку і характеру суспільного ладу. Саме МРТ є найважливішою матеріальною передумовою налагодження плідної економічної взаємодії держав у масштабах всієї планети. МРТ - основа світового господарства, що дозволяє йому прогресувати у своєму розвитку, створювати передумови для більш повного прояву загальних економічних законів. Сутність МРТ виявляється в динамічному єдності двох процесів виробництва - його розчленування й об'єднання. Єдиний виробничий процес не може не расчленяться на відносно самостійні, відокремлені один від одного фази. Разом з тим таке розчленування - це одночасно й об'єднання відокремлених виробництв і територіально-виробничих комплексів, встановлення взаємодії між країнами, що беруть участь в системі МРТ. У відокремленні (і спеціалізації) різних видів трудової діяльності, їх взаємодоповненні та взаємодії - основний зміст поділу праці. Міжнародний поділ праці можна визначити як важливу ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, яке спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними в певних кількісних і якісних співвідношеннях. МРТ грає важливу роль у здійсненні процесів розширеного відтворення в країнах світу, забезпечує взаємозв'язок цих процесів, формує відповідні міжнародні пропорції в галузевому і територіально-країновому аспектах. Як і розподіл праці взагалі, МРТ не існує без обміну, який займає особливе місце в інтернаціоналізації суспільного виробництва. Основним спонукальним мотивом МРТ для всіх держав світу незалежно від їх соціальних та економічних відмінностей, є їх прагнення до отримання економічних вигод. Реалізація одержуваного учасниками МРТ ефекту в цьому випадку відбувається в результаті дії закону вартості, який проявляється у відмінностях між національною і інтернаціональною вартістю товару. Закон вартості - рушійна сила МРТ в умовах товарного виробництва. Реалізація переваг МПП у ході міжнародного обміну товарами і послугами забезпечує будь-якій країні при сприятливих умовах одержання різниці між інтернаціональною і національною вартістю експортованих товарів і послуг, а також економію внутрішніх витрат шляхом відмови від національного виробництва товарів і послуг за рахунок більш дешевого імпорту. До числа загальнолюдських спонукальних мотивів до участі в МРТ, використанню його можливостей відноситься необхідність вирішення глобальних проблем, що стоять перед людством, спільними зусиллями всіх країн світу. Діапазон таких проблем дуже великий: від охорони навколишнього середовища і вирішення продовольчої проблеми в планетарному масштабі до освоєння космосу. Під впливом МРТ торговельні зв'язки між країнами ускладнюються, усе більш переростаючи в комплексну систему світогосподарських зв'язків, у якій торгівля в традиційному її розумінні хоча і продовжує займати провідне місце, але поступово втрачає своє значення. Зовнішньоекономічна сфера світового господарства володіє складною структурою. Вона включає міжнародну торгівлю, міжнародну спеціалізацію і кооперацію виробництва, науково-технічне співробітництво, спільне будівництво підприємств і їх подальшу експлуатацію на міжнародних умовах, міжнародні господарські організації, різного роду послуги і багато іншого.

До числа факторів, що спонукають країни до участі в МРТ відносяться: - Обсяг внутрішнього ринку країни. У великих країн з розвиненим ринком більше можливостей знайти на ньому необхідні фактори виробництва і споживчі товари. І отже, менша потреба брати участь у міжнародній спеціалізації та товарообміні. У той же час розвинений ринковий попит в країні спонукає розширювати імпортні закупівлі, відшкодовуючи їх розширенням експортної спеціалізації. - Рівень економічного розвитку країни. Необхідність участі країни в МПП тим більше, чим менше економічний потенціал країни. - Забезпеченість країни природними ресурсами. Високий ступінь забезпечення країни моноресурсом (наприклад, нафтою), а також низька ступінь забезпечення корисними копалинами викликає необхідність активної участі в МРТ. - Питома вага в структурі економіки країни базових галузей промисловості (енергетика, видобувні галузі, металургія тощо). Чим вище питома вага базових галузей, тим, як правило, менше її включення в систему МРТ. Слід мати на увазі, що всі названі чинники не абсолютні в своєму прояві. Їх вплив може бути в тій чи іншій мірі зменшено, наприклад, зміна міжнародної конкурентоспроможності місцевої продукції, обмеженнями експорту. Головне в процесі розвитку МРТ - це те, що кожен його учасник шукає і знаходить економічний інтерес, вигоду від своєї участі в МРТ. Реалізація переваг міжнародного поділу праці у процесі міжнародного обміну будь-якої країни за сприятливих умов дає: по-перше, отримання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів та послуг, по-друге, економію внутрішніх витрат через відмову від національного виробництва при використанні більш дешевого імпорту. Тенденції розвитку МРТ дозволяють російським економістам стверджувати, що в перспективі воно буде поступово поглиблюватися. Вважається, що виробництво промислово розвинених країн у все більшій мірі буде орієнтуватися на зовнішніх споживачів, а внутрішній попит - на імпорт.