- •Контрольні питання
- •Література
- •Структурно-семантичні особливості принципу класифікації складнопідрядних речень.
- •Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними.
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними.
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними місця.
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними часу.
- •4.4. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними умови.
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними допустовими.
- •4.6. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними причини.
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними наслідковими.
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними мети.
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними способу дії.
- •4.9. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними порівняльними.
- •4.10. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними супровідними.
- •Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.
- •6. Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення.
Складнопідрядні речення з підрядними означальними.
Складнопідрядні речення з підрядними означальними називаються такі СПР, в яких підрядна частина відповідає на питання який?, яка?, яке?, стосується іменника чи субстантивованого слова, що входить до складу головної частини і означає його.
[Благословенна та ясна година] (яка?), (коли буквар до рук бере дитина) (Павл.).
Приєднується підрядна частина до головної в такого типу реченнях за допомогою сполучних слів-займенників який, чий, котрий, що, хто, сполучних слів-прислівників де, куди, звідки, коли, як, а також сполучників що, щоб, мов, немов, наче, неначе, ніби. Підрядна частина СПР означальних стоїть звичайно після головної або в середині її, але обов’язково після слів, яких вона стосується: [Між подвійними сходами (якими?), (що вели на другий поверх), колись стояв величезний акваріум] (Рил.).
Різновидом СПР з підрядними означальними є СПР з займенниково-означальною підрядною частиною. В таких реченнях підрядні частини пояснюють не іменники у головній частині, а вказівні займенники (той, та, ті, такий) або означальні займенники (все, кожний, всякий): [Іван продав усе] (що саме?), (що мав) (Вас.). Сполучне слово що виступає додатком.
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними.
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними – це такі СПР, в яких підрядні частини вказують на різноманітні обставини, за яких відбувається дія, виявляється стан або ознака, і які одночасно несуть в собі додаткові значення та відтінки: А (доки є пісня), [нікому не вдається захмарити небо моєї душі] (Т.Севернюк). Від головної частини задаємо питання до підрядної - нікому не вдається захмарити небо моєї душі (при якій умові?) а доки є пісня. Підрядна обставинна частина не тільки вказує на умову дії (доки), а й максимально конкретизує уявлення цієї умови (при наявності пісні). В свою чергу складнопідрядні речення з підрядними обставинними поділяються на групи:
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними місця.
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними місця – це такі СПР, в яких підрядні частини вказують на місце чи напрямок дії головної частини і відповідають на питання: де? куди? звідки?: [Оддалік, (де жита вигинались на рівнинах), плив комбайн] (Довж.). Підрядні частини СПР з підрядними обставинними місця відносяться звичайно до всієї головної частини, хоча можуть пояснювати й окреме слово головної частини. Підрядні частини можуть стояти після головної, перед нею або в середині її, поєднуючись з головною за допомогою слів-прислівників: де, куди, звідки.
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними часу.
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними часу – це такі СПР, в яких підрядні частини вказують на час або період тривання дії головної частини і відповідають на питання: коли? як довго? з (до) якого часу? з (до) яких пір?: (Поки сонце з неба сяє), [тебе не забудуть] (Т.Ш.). Підрядні частини СПР з підрядними обставинними часу відносяться до всієї головної частини. Підрядні частини можуть стояти після головної, перед нею або в середині її, поєднуючись з головною за допомогою слів: як, як тільки, ледве, поки та ін.
