Порядок обчислення і сплати

Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, на­ступного за звітним кварталом.

Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з по­чатку звітного фінансового року.

Протягом звітного (податкового) кварталу платники податку, за ви­нятком нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції, спла­чують до бюджету за перший та другий місяць такого кварталу авансові внески податку на прибуток, наростаючим підсумком з початку року. Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумками першого і другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа другого і третього місяця такого кварталу відповідно. Розрахунки авансових внес­ків здійснюються платником податку самостійно, без подання декларації про прибуток. Повідомлення про результати таких розрахунків надси­лається податковому органу в терміни, передбачені для сплати авансових внесків. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу, не застосовуються.

Бюджетні організації сплачують податок на прибуток, отриманий від господарської діяльності, щоквартально, за наростаючим підсумком з по­чатку звітного податкового року.

Неприбуткові організації сплачують податок на прибуток від неос­новної діяльності у загальному порядку.

Платник податку, який має філії, може прийняти рішення щодо спла­ти консолідованого податку і сплачувати податок до бюджетів тери­торіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, зменшуючи його на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Законодавчі акти, якими слід керуватися

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про опо­даткування прибутку підприємств"" від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями.

Тема державне мито Платники

• ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововиявленими обставинами;

• за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними кон­торами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

• за реєстрацію актів громадського стану, а також видачу гро­мадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадського стану;

• за видачу документів на право виїзду за кордон і про запро­шення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за реєстрацію націо­нальних паспортів іноземних громадян або документів, що їх замінюють;

• за видачу або продовження посвідок на проживання;

• за видачу візи до національного паспорта іноземного грома­дянина або документа, що його замінює, на право виїзду з України та в'їзду до України, також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з громадянства України;

• за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка);

• за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон;

• за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії;

• за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

• за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

• за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій дер­жавних і місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;

• за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

• за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендера) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження та­кого майна у випадках, передбачених законами України;

• за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і під­триманням їх чинності;

• за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи.

Пільги

Від сплати державного мита звільняються:

> позивачі — робітники та службовці — за позовами про стяг­нення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогоспо­дарських підприємств, працівники селянських (фермерських) господарств — за позовами до колективних сільськогоспо­дарських підприємств, селянських (фермерських) господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю;

позивачі — за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропози­цію та промислові зразки;

громадяни — із касаційних скарг і скарг на рішення, що на­брали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;

позивачі — за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

позивачі — за позовами про стягнення аліментів;

сторони — із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, за­подіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним за­стосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової ком­пенсації, повернення майна або відшкодування його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

органи соціального страхування та органи соціального забез­печення — за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення — також за позовами про стягнення неправильно виплачених допо­моги та пенсій;

позивачі — за позовами про відшкодування матеріальних збит­ків, завданих злочином;

громадяни — за видачу або засвідчення вірності копій доку­ментів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги та пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

Платники

Платниками плати за землю є власник землі та землекористувач, у тому числі орендар. Власники землі та землекористувачі вносять пла­ту за землю у вигляді земельного податку, орендарі — орендної плати.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у влас­ності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Ставки

Ставки земельного податку сільськогосподарського призначення

1. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподар­ських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;

• для багаторічних насаджень — 0,03.

2. За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому по­рядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель їх віднесено, земельний податок справляється згідно з п.1 ставок земельного податку з одного гектара сільсько­господарських угідь.

Ставки плати за землі населених пунктів

1. Ставки земельного податку з земель, які мають визначену гро­шову оцінку становлять 1% від їх грошової оцінки, за винятком зе­мельних ділянок, зазначених у пунктах 5—10 ставок плати за землі населених пунктів та пункту 2 ставок земельного податку сільськогоспо­дарського призначення.

2. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у таких розмірах:

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис.чол.)	Середня ставка податку (коп.за 1 кв. метр)	Коефіцієнт, що застосовується в містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування
до 0,2	1,5
від 0,2 до 1	2,1
від 1 до 3	2,7
від 3 до 10	3,0
від 10 до 20	4,8
від 20 до 50	7,5	1,2
від 50 до 100	9,0	1,4
від 100 до 250	10,5	1,6
від 250 до 500	12,0	2,0
від 500 до 1000	15,0	2,5
від 1000 та більше	21,0	3,0

4. Ставки земельного податку з земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функ­ціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, вказаних у пунктах 2 і 3 ставок плати за землі населених пунктів.

5. Податок із земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, ко­оперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперати­вами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також із земель­них ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, водного і лісового господарства, що зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється в розмірі 3% суми земельного податку, обчисленого відповідно до ставок, вказаних у пунктах 1 та 2 ставок плати за землі населених пунктів.

6. Податок із земельних ділянок, наданих для потреб лісового гос­подарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побу­товими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

7. Податок із земельних ділянок на територіях та об'єктах природо­охоронного, оздоровчого і рекреаційного призначення, зайнятих вироб­ничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справ­ляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку, вка­заного у пунктах 2 і 5 ставок плати за землі населених пунктів.

8. Для визначення розміру податку із земельних ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спо­рудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, не пов'язаних з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого відповідно до ставок, наведених у пунктах 2 та 5 ставок плати за землі населених пунктів:

• міжнародного значення — 7,5;

• загальнодержавного значення — 3,75;

• місцевого значення — 1,5.

9. Податок із частини площ земельних ділянок, наданих підприєм­ствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.

10. Податок із земельних ділянок, наданих для Збройних Сил Укра­їни та інших військових формувань, що їх створено відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а та­кож за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справля­ється у розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого відпо­відно до ставок, наведених у пунктах 1 і 2 ставок плати за землі населених пунктів.

На 2000 рік дію цього пункту зупинено щодо справляння податку на земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань.

Ставки земельного податку з населених пунктів, грошову оцінку земельних ділянок яких не встановлено, застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Ставки плати за землі промисловості, транспорту, зв язку, оборони та іншого призначення, а також за землі природоохо­ронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призна­чення та за землі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів)

1. Податок із земельних ділянок, наданих для підприємств про­мисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 2 і 3, наведених нижче і пункту 2 ставок земельного податку сільськогосподарського призна­чення, справляється з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

2. Податок із земельних ділянок, наданих для залізничного транс­порту, Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, справляється в розмірі 0,02% від | грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, крім земель військових сільськогосподарських підприємств, з яких земельний податок справля­ється згідно зі ставками земельного податку сільськогосподарського призначення.

На 2000 рік дію цього пункту зупинено щодо справляння податку на земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань.

3. У разі використання залізничним транспортом. Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до законодавства України, земель не за цільовим призначенням, податок справляється у розмірах, встановлених пунктом 1 ставок плати за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, а також за землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та за землі лісового і водного фондів.

Ставки податку за земельні ділянки, надані в тимчасове ко­ристування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреацій­ного та історико-культурного призначення

Податок із земельних ділянок, наданих у тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та істо­рико-культурного призначення, за винятком земельних ділянок, зазна­чених у пункті 2 ставок плати за землі сільськогосподарського при­

значення, справляється в розмірі 50% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Пільги

Від земельного податку звільняються:

1. заповідники, в тому числі історико-культурні, національні при­родні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, пам'ятки при­роди, заповідні урочища та парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва;

2. вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і нав­чальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-тех­нічних училищ;

3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утри­муються за рахунок бюджету (за винятком Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодав­ства України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хво­рих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, під­приємства, об'єднання та організації товариств сліпих і глухих України, громадські організації інвалідів України та їх об'єднання;

4. вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні спо­руди, що використовуються ними за цільовим призначенням;

5. зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не зай­маються підприємницькою діяльністю;

6. тимчасово, до 1 січня 2008 р., підприємства з виробництва авто­мобілів і запчастин до них, які мають інвестицію (в тому числі іно­земну) виключно в грошовій формі, що становить суму, еквівалентну не менш ніж 150 млн доларів США за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавст­вом порядку. Площа землі, що звільняється від оподаткування зе­мельним податком, визначається із розрахунку суми інвестиції у гро­шовій формі до статутного фонду таких підприємств на 1 га площі землі, яку вони займають, еквівалентній 400 тисячам доларів США за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на день внесення інвестиції (в тому числі іноземної);

7. підприємства суднобудівної промисловості на період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2005 року.

Не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіак-тивно забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруд­нення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зон відчуження, без­умовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно за­бруднені сільськогосподарські угіддя, на яких запроваджено обме­ження щодо ведення сільського господарства; за землі, що пере­бувають у тимчасовій консервації або в стадії сільськогосподарського освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сор­тодільниць, що використовуються для випробування сортів сільсь­когосподарських культур; за землі дорожнього господарства авто­мобільних доріг загального користування; за земельні ділянки дер- „ жавних, колективних і фермерських господарств, що зайняті моло- ^]і дими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору пло­доношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими ко­лекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за земельні ділянки в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, інвалідів І і II груп, громадян, які ви­ховують трьох та більше дітей, і громадян, члени сімей яких відбувають строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які ко­ристуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ве­теранів війни, гарантії їх соціального захисту", громадян, яким у вста­новленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім вказаних вище пільг. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо плати за землю в частині коштів, що зарахо­вуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.