Соціологічні теорії гендера: з 1960- х рр. По теперішній час
Взаємозв’язок теорії фемінізму й соціології очевидна щонайменше, у двох ключових областях. Перше значиме зіткнення, роль якого протягом останніх п’яти років усе більш зростає, - це вплив феміністської теорії на найважливіші предмети, розглянуті соціологією: проблему девіантної поведінки (Barry, 1995; Bergen, 1996; Stіglmayer, 1994), сімейному життя (Mcmahon, 1995; Stacey, 1996), зайнятості й професійної діяльності (Pіerce, 1995; Wіllіams, 1995), на політичну соціологію (Fraser, 1997;Jackman, 1994; Stetson & Masur, 1995), питання про соціальні рухи (Ferree & Martіn, 1995; Taylor, 1989; Whіttіer, 1995; "Гендер і суспільство", 12, р. 6,1998 and 13, р.1,1999) і страти- фикации (Ferree and Hall, 1996; Rіdgeway, 1997). Другою гранню їх зіткнення й головною темою сьогодення роздягнула є роботи, що ставляться до соціологічних теорій гноблення (див. у збірнику, під ред. England, 1993, критичний розгляд взаємозв’язку фемінізму із соціологічними теоріями; див. також: Chafetz, 1997). У більшості робіт, що співвідносять фемінізм із існуючими соціальними теоріями, досліджуються питання гендера. Пропоноване нами обозрение таких праць побудоване на основі їх класифікації на макросоціальні й мікросоціальні теорії гендера.
Макросоціальні теорії гендера
На перше питання фемінізму - "А як щодо жінок?" - були дані оказавшиеся істотними відповіді теоретиків, що дотримуються трьох найважливіші макросоціальних підходів, більш докладно описані в інших главах книги, - структурного функціоналізму (розділ 3), теорії конфлікту (розділ 3) і неомарксистской теорії світових систем (розділ 4). Усі ці теоретики прибігають до однакового процесу аналізу, звертаючись до питання про гендере в рамках загального теоретичного опису великих соціальних явищ. По-перше, вони визначають останні в якості системи взаємозалежних і взаємодіючих структур, які розуміються як "шаблоновий, регулярний порядок людської поведінки" (Chafetz, 1984, р. 23). Функціоналісти й прихильники аналітичної теорії конфлікту вивчають державно-національні утворення, а також (це особливо властиво аналітичної теорії конфлікту) попередні нинішнім співтовариствам. Теорія світових систем досліджує глобальний капіталізм як транснаціональну систему, у якій державно-національні об’єднання виступають як важливі структури. Відмінності між цими теоріями пов’язані з тем, яким окремим структурам і системним процесам надається основне значення. По-друге, ці теоретики намагаються знайти місце жінок усередині описаних систем. Теоретики всіх трьох напрямків приходять до тому самому висновку: основне місце жінок, а воно розуміється в якості чисто жіночої "сфери" у рамках усіх культур - це будинок/родина. Це положення споконвічне, і жінки ніколи не переступають за його рамки, однак вони проявляють активність, відвойовуючи в структурі суспільства й інші важливі позиції, що більшою мірою проявляється при ринковій економіці. Звідси випливає інше питання - про розуміння функцій будинку/родини в соціальній системі й схемі взаємозв’язки між домашнім господарством і економікою. По-третє, кожна згадана група теоретиків гендера прагне пояснити гендерну стратифікацію - розглянуту як соціальне зло для жінок - з погляду структурного утвору, що має вид трикутника: будинок/родина - економіка - загальні потреби й процеси в соціальній системі.