- •Розділ ііі. Соціальні впливи та групові процеси
- •Тема 7. Природа людини та культурна диверситивність
- •Людська природа та культурна диверситивність
- •Етнічна і культурна ідентифікація
- •Підходи до вивчення ґендерно-рольової поведінки
- •Закономірності чоловічої та жіночої психології
- •Соціально-психологічні дослідження ґендеру
- •Особливості соціальної поведінки ґендеру
- •Поняття конформізму, його сутність як соціально-психологічного феномену.
- •Тема 8. Конформізм
- •Класичні експерименти явища конформізму
- •Умови та причини конформізму
- •Особливості вияву конформізму
- •Тема 9. Переконання людей
- •Переконання та його способи впливу на людину
- •Вплив комунікатора
- •Зміст повідомлення
- •Комунікаційний канал
- •Адресат повідомлення (аудиторія)
- •Приклади досліджень у галузі переконань
- •Тема 10. Соціальна психологія груп
- •Великі соціальні групи
- •Стихійні групи та масові рухи
- •Тема 11. Психологія малої групи
- •Структура та динамічні процеси групи
- •Та обернені (взаємні) вибори дванадцяти учасників групи
- •Тема 12. Вплив групи
- •Соціальна фасилітація
- •Соціальні лінощі
- •Деіндивідуалізація
- •Групова поляризація
- •Огруплене мислення
- •Розділ IV. Соціальні відносини
- •Тема 13. Упередження: антипатія до інших
- •Природа та різновиди упереджень
- •Соціальні джерела упереджень
- •Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- •Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- •Тема 14. Аґресія та соціальна поведінка
- •Поширеність аґресії та її види
- •Аналіз причин людської аґресії
- •Психологічні теорії аґресії
- •Послаблення аґресії
- •Тема 15. Просоціальна поведінка: альтруїзм
- •Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- •Соціологічний та еволюційний підходи до пояснення альтруїзму
- •Порівняння теорій альтруїзму
- •Ситуативні чинники вияву допомоги
- •Тема 16. Застосування соціально-психологічного знання в окремих галузях практики
- •Соціально-психологічне знання та практика регулювання соціальних конфліктів
- •Соціальна психологія та правосуддя
- •Соціальна-психологія та медицина
- •Соціальна психологія та міжособистісні стосунки
- •Стимульна фотокартка
- •Література
Послаблення аґресії
Ситуативні чинники, що провокують на аґресивні дії. Для контролю аґресії слід знати чинники, які провокують аверсивні інциденти: больові відчуття, спека, образи, тіснява.
Біль. Аґресивність людей посилюється під впливом болю. Психолог Л. Берковіц і його колеги довели це, провівши експеримент за участю студентів. Досліджувані тримали одну руку або в теплій воді, або в настільки холодній, що її починало «ломити». Серед тих, хто тримав руку в холодній воді виявили роздратованих, напружених, які зізналися, що ладні були з лайкою накинутися на інших. Відтак Берковіц висновує, що найважливішим «спусковим гачком» ворожої аґресії є не стільки фрустрація, скільки аверсивна стимуляція.
Багато хто може пригадати свою поведінку під час головного болю, або після того, як випадково вдарили палець ноги. Ілюстрацією аґресії, спровокованої (окрім іншого) біллю був бій за звання чемпіона світу у важкій вазі (1997) між М.Тайсоном і Е.Холіфілдом. Тайсон, що перебував у стані фрустрації (програвав у двох перших раундах) та відчував сильний біль голови відкусив супернику шматок вуха.
Спека. У свій час дослідники пов’язували темперамент певного народу з кліматичними умовами їх життя. Спочатку цю ідею подав давньогрецький лікар Гіппократ. Впродовж різних сторіч про це писали англійські, французькі та навіть українські дослідники.
Як сам клімат, так і його зміни може вплинути на поведінку. Психологи встановили, що підвищення температури в кімнаті (понад +32°C) викликає втому та агресивність до сторонньої людини. У спеку зростає кількість злочинів, що здійснюються із застосуванням насильства. Про це свідчать статистичні дані про рівень злочинності в багатьох містах.
Атакуюча поведінка та аґресія. Особливо сильним збудником аґресії є атакуюча поведінка іншої людини. Навмисні напади (фізичні, вербальні) викликають у відповідь аґресію – бажання помститися нападникові.
Тіснява. Джерелом стресу є відчуття людиною дефіциту простору. Людині, що опинилася в переповненому автобусі, в перипетіях автомобільних „корків” на дорогах, або мешкає з родичами у маленькій квартирці, може здаватися, що вона втрачає контроль над ситуацією. Сільським мешканцям, що приїздять у місто, де щільність потоку перехожих на вулицях є високою міське життя видається нестерпним.
Продукція ЗМІ. Телебачення, фільми демонструють немало прикладів аґресивної поведінки. Психологічні експерименти стосовно візуального сприйняття сцен насильства, засвідчують, що воно: 1) суттєво підсилює аґресивну поведінку, особливо у збуджених індивідів; 2) робить глядачів менш чутливими до насильства, спотворює їх сприйняття реальності. Обидва ці висновки були зроблені на підставі вивчення впливу «жорсткого порно», який здатний підсилити чоловічу аґресію стосовно жінок.
Якщо візуальна продукція має такий вплив, то демонстрація на екрані зразків просоціальної поведінки може бути корисною для суспільства. У суспільстві слід налаштовувати за допомогою різних освітніх програм неконфліктну комунікацію, залучати осіб, які пов’язані з професіями типу „людина-людина” до тренінгу спілкування1.
Послаблення агресії. Катарсис. Концепцію катарсису („очищення”) зазвичай пов'язують з ім'ям Аристотеля. Філософ вважав, що оглядаючи виставу-трегедію, людина переживає її та звільнюється від власних негативних емоцій. Як терапевтичний метод катарсис використовувався більше 100 років та був основою психоаналітичного лікування. Катарсис – це вивільнення неґативних емоцій, очищення шляхом залученості індивіда до перетворювального переживання травматичних подій, які трапились у минулому.
Підхід, заснований на соціальному научінні. Якщо аґресивна поведінка – результат соціального научіння, то її чинники можна нейтралізувати.
Відомо, що фрустрація пов’язана з наявністю у людини очікувань, які не сповнилися. Ворожу аґресію, що виникла під її впливом можна нейтралізувати, якщо не спонукати людей до очікувань, які ніколи не зможуть зреалізуватися.
На інструментальну аґресію впливають очікування певних винагород і вигод. Це означає, що слід винагороджувати неаґресивну поведінку і співпрацю. Покарання аґресорів, у більшості випадків, є менш ефективне.
Страх покарання запобігає аґресії тільки в ідеальних умовах, коли покарання є невідкладним та достатньо адекватним провині, коли воно поєднується з винагородою за бажану поведінку.
Отже, слід попереджати агресивні дії, запобігти їм. Необхідно навчати людей неагресивним способам вирішення конфліктних ситуацій. Покарання дітей у сім’ях можуть мати негативні побічні ефекти. Покарання – це аверсивна стимуляція, воно моделює ту ж поведінку, якій намагається запобігти. Саме тому агресивні батьки, схильні до жорсткого поводження з власними дітьми, часто походять з сімей, де дисципліна підтримувалась за допомогою фізичних покарань. Щоб людський світ був добрішим, з ранніх років слід демонструвати людям зразки гуманної поведінки і співпраці, винагороджувати їх за ці вияви. Педагогів, батьків, усіх, хто працює з дітьми доречно в межах різних освітніх програм навчати навичкам міжособистісного спілкування – методам контролю за гнівом і способам морального впливу.
Запитання для самоперевірки:
Які факти є свідченням того, що аґресія є проблемою сучасного світу?
Що таке аґресія, які її види розрізняють?
Наскільки поширеними є контактна та дистантна аґресія, які цьому причини?
Якими є погляди відомих філософів на людську природу в контексті теми аґресія?
Хто є авторами теорії інстинктивної аґресії?
Як розглядають природу аґресії еволюційні психологи?
Якими є чинники агресії в руслі біологічних теорій?
Який зміст психологічної теорії фрустрації-аґресії Дж. Долларда та Н.Міллера?
Який зміст концепції заміщеної аґресії Л.Берковіца?
Чи завжди депривація породжує аґресію?
Що таке „ відносна депривація”, чи впливає вона на аґресивне реаґування?
Чи буває аґресія „вигідною” навичкою досягання мети?
Який зміст теорії соціального научіння аґресії?
Які експерименти проводив А. Бандура з вивчення аґресивності?
Якими є ситуативні чинники, що провокують на аґресивні дії?
Які є способи для послаблення аґресії?
Який зміст підходу, заснованого на соціальному научінні?
Література
Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Питер Ком, 1997.
Коннор Дэниэль. Агрессия и антисоциальное поведение у детей и подростков. – СПб.: Пройм Еврознак; М.: Олма-Пресс, 2004.– С.44-54.
Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 2002.
Тернер Ч.У., Лэйтон Дж.Ф., Саймонс Л.С. Полевые исследования агрессивного поведения: стимуляторы агрессии, обозримость жертвы и подача автомобильных сигналов // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С. 367-385.
Хьелл Л.,Зиглер Д. Теории личности. –СПб. Питер Пресс, 1997. –С. 374-405.
