6.Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати прості задачі на додавання і віднімання Прості задачі, які розв’язуються дією додавання

1, На розкриття конкретного змісту дії додавання.

На годівниці було 3 синички. Потім прилетіло ще 5 горобців. Скільки всього птахів?

Б уло -3 синички

Прилетіло -5 горобців ?

- Більше чи менше стало птахів після того як прилетіло ще 5 горобців? –Більше.

- Скільки стало птахів? Скажіть, не виконуючи обчислень. – Це 3 та ще 5.

3+5=8(пт.)

2.На збільшення числа на кілька одиниць(пряма форма).

На верхній полиці стояло 6 чашок, а на нижній – на 2 чашки більше. Скільки чашок на нижній полиці?

1 п. – 6 чашок

2 п. – ?, на 2 чашки більше, ніж

- Що означає на 2 більше? Скажіть, не виконуючи обчислень. – Що на нижній полиці чашок стільки ж та ще 2.

6+2=8(ч.)

Відношення більше стосується шуканої величини, тому задача на збільшення числа на кілька одиниць в прямій формі.

3.На збільшення числа на кілька одиниць(непряма форма).

У вазі 6 апельсинів, це на 3 апельсина менше, ніж на столі. Скільки апельсинів на столі?

В азі – 6 апельсинів, це(їх) на 3 апельсина менше, ніж

С толі – ?

- Де апельсинів менше, у вазі чи на столі? – У вазі .

- Чому? – Бо їх на 3 менше, сказано в умові задачі.

- Де більше? – На столі.

- На скільки більше? – На 3.

- Що це означає? Скажіть, не виконуючи обчислень. – Що на столі 6 апельсинів та ще 3 апельсини.

- Якою дією визначимо кількість апельсинів на столі? – Додаванням.

- Отже, якщо в даній множині на 3 апельсина менше, то у шуканій – на 3 апельсини більше.

6+3=9(ап.)

Відношення менше стосується даної величини, тому задача на збільшення числа на кілька одиниць в непрямій формі.

4.На знаходження суми однакових доданків.

У 4 вазах по 5 квіток у кожній. Скільки всього квітів?

1 ваза – 5 квіток

4 вази –?

(коротку умову вчитель може демонструвати на малюнках)

- Як визначити скільки всього квітів? Скажіть, не виконуючи обчислень. – Слід знайти суму однакових доданків. По 5 додати 4 рази.

5+5+5+5=20(кв.)

5.На знаходження невідомого зменшуваного.

У ящику декілька кілограмів яблук, коли з нього забрали 8 кг яблук, то залишилось 9 кг. Скільки кг яблук було у ящику?

(В умові задачі є слово “декілька”, тому ця задача на знаходження невідомого зменшуваного.)

Було – ?

Забрали – 8кг

Залишилося – 9кг

І спосіб пояснення:

- Скільки було яблук? – Невідомо.

- Позначимо невідоме “віконечком” .

- Скільки забрали яблук? – 8кг.

- Якщо забрали, то який знак поставимо між “віконечком” та числом 8? –Мінус.

- Що означає вираз: – 8? – Скільки залишилось.

- Відомо скільки залишилось? – 9.

- Вираз – 8 означає скільки залишилось і 9 означає скільки залишилось, то ставимо знак дорівнює.

- Вийшов приклад на віднімання – 8 = 9. Що невідомо? – Зменшуване.

- Як знайти зменшуване? – До різниці додати від’ємник.

9+8=17(кг)

ІІ спосіб пояснення.

- Скільки забрали кг яблук? – 8кг.

- Скільки залишилось кг яблук у ящику? – 9кг.

- Що визначимо, якщо ми покладемо до тих кілограмів яблук які забрали ще ті кілограми яблук, які залишилися? – Скільки кілограмів яблук було.

- Як дізнались? Скажіть, не виконуючи обчислень. – До тих кілограмів, які залишились, додали, ті кілограми, які забрали.

9+8=17(кг)