28.Об’єднання різнорідних мереж.

Для связи разнородных сетей – например – проводных и беспроводных, логичнее и правильнее всего использовать выделенный аппаратный маршрутизатор. Как правило, это устройство выполняется в виде Wi-Fi-точки доступа с возможностью подключения к Ethernet-сети, а иногда и со встроенным модемом, с помощью которого устройства сети могут выходить в Интернет.

Выделенный маршрутизатор – это очень удобно, да и цена его обычно не слишком высока, учитывая возможности. Однако, для кого-то $200-300, которые может стоить типичный маршрутизатор (есть и более дорогие, и более дешевые устройства), могут показаться слишком высокой ценой. Для таких пользователей, пожалуй, наилучшим выходом будет превращение одного из компьютеров сети в маршрутизатор. Недостаток такого метода лишь в том, что работоспособность сети зависит от этого компьютера, а так же то, что для обмена данными он должен быть включен постоянно.

Для того, чтобы компьютер мог работать в качестве маршрутизатора, он должен иметь как минимум два сетевых интерфейса. Например, один из них – для подключения проводной сети, второй – для подключения беспроводной. Бывают случаи, когда нужно соединить два сегмента сети, один из которых построен накоаксиальном кабеле, а второй – на витой паре.

Если говорить о программной реализации маршрутизатора (вернее, не совсем маршрутизатора, а, все-таки, моста), то наиболее простой способ настроитьмаршрутизацию в Windows XP – это объединить сетевые подключения в сетевой мост.

Мастер настройки сети создаст мост по умолчанию при настройке сети на компьютере, имеющем несколько активных сетевых интерфейсов.

Если вам не нужен такой мост – просто выберите опцию ручного указания интерфейсов, входящих в мост, и снимите галочки напротив всех интерфейсов, с которыми вы не желаете работать.

29.Мережеві протоколи та їх конфігурації.

Спеціальна програма для передачі даних в мережі, їх розшифрування і розуміння становить протокол роботи мережі.

Протокол – це набір правил, які регламентують порядок збирання пакетів з даних і управління інформацією на роботі станції відправника для передачі і правила збирання пакетів на робочій станції отримувача. Протокол забезпечує передачу даних в мережі за рахунок того, що в ньому вказується які біти містить заголовок, які значення розміру інформації. Які містять саму інформацію, а які потрібні для контролю помилок. Протоколи охоплюють всі фази обміну в мережі.

а)синхронізацію тактових генераторів комп'ютера-отримувача і комп'ютера-відправника;

б)методику кодування двійкових даних;

в)інструкції про передачу інформації по декількох різних мережах без втрати їх цілісності.

Мережні транспортні протоколи визначають метод передачі даних по мережі, а також метод їх пакетування й адресації. Щоб два мережних комп'ютери могли встановити зв'язок, вони повинні використовувати однакові транспортні протоколи, оскільки протокол визначає метод пакетування й обміну даними.

З технічної точки зору до протоколів можна віднести будь-яку систему, що задає метод передачі даних через мережу, незалежно від того, чи функціонує ця система на канальному чи прикладному рівнях. Однак часто протоколами називають системи, що задають метод пакетування і передачі даних по мережі. Протоколи NetBEUI. IPX/SPX і TCP/IP працюють на мережному і транспортному рівнях моделі OSI. Оскільки вони працюють на декількох рівнях, їх часто називають стеками протоколів, а не просто протоколами.