- •«Руська трійця» та її роль в національному відродженні
- •Декабристський рух і Україна (I пол. XIX ст.)
- •Видатні авіаконструктори початку хх ст.
- •Антиукраїнська політика російського самодержавства в другій половині XIX ст.
- •Військове мистецтво запорожців. Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської експансії та польського гноблення.
- •Галицько-Волинська держава – правонаступниця та спадкоємиця Київської Русі.
- •Гетьманщина. Іван Мазепа.
- •Громадівський рух в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.
- •Державотворчі традиції на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Сармати
- •Економічний розвиток Київської Русі.
- •Занепад автономії України. Остаточне скасування української державності у XVIII ст.
- •Запорізька Січ – «Християнська козацька республіка».
- •Запорозька Січ, її соціально-економічний та політичний устрій.
- •Західноукраїнські землі в другій половині XIX ст.
- •Західноукраїнські землі у першій половині XIX ст.
- •Інкорпорація українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •Історичні витоки українського народу: трипільська цивілізація.
- •Історичні передумови Української національної революції XVII ст. Характер, завдання, рушійні сили, періодизація.
- •Київська Русь періоду найвищого розквіту.
- •Київська Русь: основні етапи розвитку.
- •Кирило-Мефодіївське братство та його значення.
- •Козацько-селянські повстання (кін. XVI – перша половина XVII ст.).
- •Перша проба сил: Косинський та Наливайко
- •Конституція Пилипа Орлика.
- •Люблінська та Берестейська унії. Становище українських земель у складі Речі посполитої.
- •Магдебурське право та його вплив на соціально-економічний розвиток українських земель.
- •Наступ на політичну автономію України у другій половині XVII ст. Криза української державності.
- •Національне відродження і соціально-політичні рухи у Наддніпрянській Україні в першій половині XIX ст.
- •Національне відродження і соціально-політичні рухи у Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.
- •Осередки античної цивілізації в Криму та Північному Причорномор’ї.
- •Основі теорії походження Київської Русі.
- •31. Передумови утворення держави у східних слов'ян. Держава антів. Заснування Києва.
- •Заснування Києва
- •Ким був заснований київ?
- •32.Повалення польсько-шляхетської влади в Україні 1648 – 1657рр. Переяславська Рада. «Березневі статті» б. Хмельницького.
- •33. Політизація українського руху в західноукраїнських землях у другій половині хіх ст. Утворення політичних партій і.Франка.
- •34. Політизація українського руху на початку хХст. В Наддніпрянській Україні. Утворення українськиз політичних партій.
- •35. Політична роздробленисть Киівської Русі та її наслідки.
- •36. Політичний устрій та суспільна організація Київської Русі.
- •37. Правобережжя та західноукраїнські землі у другій половині хviii ст.
- •38. Предмет та методологія вивчення курсу історії України. Джерела і література.
- •39. Причини виникнення і джерела формування українського козацтва.
- •40. Причини занепаду Київської Русі та її місце в історичній долі українського народу.
- •41. Проблема походження українського народу (основні концепції)
- •42. Революція 1905-1907 рр. І активізація українського національно-визвольного руху.
- •43. Руїна, її ознаки та соціально-політичні наслідки.
- •44. Соціально-економічне становище українських земель складі Росії на початку хх ст.
- •Добування кам’яного вугілля, виплавка чавуну, заліза і сталі в Росії і на півдні України, млн. Пудів
- •Виробництво цукру в Російській імперії в 1893-94 рр. (тис. Пудів)
- •Структура промислового виробництва України 1912 р.
- •45. Соціально-економічне розвиток України під владою Росії в першій половині XIX ст.
- •47. Становлення і розвиток авіації в Україні (початок хх ст.).
- •48. Столипінська аграрна реформа та її вплив на економічний розвиток українських земель.
- •49. Східні слов’яни у VI-VIII ст.
- •50. Україна в роки Першої світової війни.
- •51. Українське питання в роки Першої світової війни.
- •52. Українські землі у складі Росії у другій половині хіх ст.
- •53. Участь України у Північній війні. Полтавська битва та її вплив на подальшу долю українських земель.
- •54. Формування української козацької держави в роки української Національної революції XVII ст.
Заснування Києва
Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми - бо й до сих братів існували поляни й жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, - то було [між них] три брати: одному ім'я Кий, а другому -Щек, а третьому - Хорив, і сестра їх - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив-на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні.
Інші ж не знали, ніби Кий був перевізником, бо тоді біля Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому [й] казали: "На перевіз на Київ". Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда. А сей Кий княжив у роду своєму і ходив до цесаря. Не знаємо, а тільки те відаємо, що велику честь, як ото розказують, прийняв він од [того] цесаря, - котрого я не знаю, [як не знаю] і при котрім він цесарі приходив [туди].
А коли він вертався, [то] прийшов по Дунаю і вподобав місце, і поставив городок невеликий, і хотів [тут] сісти з родом своїм. Та не дали йому ті, що жили поблизу. Так що й донині називають дунайці городище те Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ. Тут він і скончав живоття своє. І два брати його, Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут скончалися.
А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян. А в деревлян [було княжіння] своє, а дреговичі [мали] своє, а словени - своє в Новгороді, а другі [сиділи] на [ріці] Полоті, котрі й [називаються] полочанами. Од сих же [полочан на схід (?) є] і кривичі, що сидять у верхів'ї Волги, і в верхів'ї Двіни, і в верхів'ї Дніпра; їхній же й город є - Смоленськ, бо там сидять кривичі. Також сіверяни [сидять на схід (?)] од них. На Білім озері сидить весь, а на Ростові-озері - меря, а на Клещині-озері сидить теж меря. А по Оці-ріці, де впадає вона у Волгу, [сидить] окремий народ - мурома. І черемиси окремий народ, і мордва окремий народ. Бо се тільки слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани- бо сидять вони по [ріці] Бугу, - а потім же волиняни. А се - інші народи, які данину дають Русі; чуць, весь, меря, мурома, черемиси, мордва, перм, печера, ям, литва, зимигола, корсь, нарова, ліб,
Коли ж слов'янський народ, як ото ми сказали, жив на Дунаї, то прийшли од [землі] скіфів, себто від хозар, так звані болгари і сіли по Дунаєві, були насильники слов'ян.
Ким був заснований київ?
На обох берегах ріки Дніпро лежитьмісто Київ. Київ — це найстаріше й найкрасивіше українське місто, столиця України.
Переказ про заснування Києва трьома братами-полянами, вміщений відомим літописцемНестором на перших сторінках «Повісті минулих літ», був найдавнішою спробою пояснити його походження.
«І було три брати: ім'я одного Кий, а другого — Щек, а третього — Хорив, і сестра їх Либідь.Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка тепер називається Щекавиця, а Хорив — на третій горі, від якого вона прозвалася Хоревиця. І вони збудували город на честь свогонайстаршого брата і дали йому назву Київ. Був біля міста ліс
і бір великий, і вони ловили звірів, були вони мужі мудрі і кмітливі і називалися
полянами, від яких поляни в Києві і до цього дня».
Для дослідження історії Києва використовували не тільки дані літопису, а й таку історичнупрацю як «Синопсис» (уперше виданий у 1674 році), що ґрунтується на літописних джерелах та свідченнях польських істориків, за якими
Київ нібито засновано в 430 році, а поляни на чолі збратами прийшли з півден
них степів. їхніми нащадками були Аскольд і Дір. Історики все ще продовжуютьспере
чатися стосовно дати заснування Києва. Вони навіть ставили під сумнів досто
вірність літописного переказу протрьох братів та їхню сестру. Так, одні з уче
них вважали, що Київ засновано сарматами в І столітті н. є., інші — готами в IIIсто
літті, ще інші — гунами в V столітті, а на думку окремих істориків, — аварами
у VII столітті. Але чимало вчених, починаючи з М. В. Ломоносова, висловились за слов'янське (руське) походження засновників Києва.
На початку XIX століття на захист літописного переказу про заснування
Києва, за слов'янське походження Кия і його братів виступив видатний російсь
кий історик М. М. Карамзін. «Ми не
бачимо потреби відкидати сказання Нестора,який приписує побудову Києва слов'янським полянам», — писав він. Учений підвів своєрідний підсумок дискусіїдворянських істориків XVIII — початку XIX століття про походження Києва. У другій половині XIX століття все більше вченихстає на захист літописного переказу про заснування Києва, вбачаючи в ньому реальний історичний зміст. Вірогідністьособи Кия відстоював також видатний письменник і вчений І. Я. Франко.
То коли ж розпочалася історія Києва? Висновки, зроблені на основі дослідження писемних джерел,підтверджуються і аналізом археологічних знахідок. На не
великій території історичного ядра міста київські археологивиявили матеріали кінця V —
VI століть: візантійські монети імператорів Анастасія І та Юстиніана І, за
стібки для плаща(фібули) з бронзи та срібла, золоті бляшки, прикрашені зер
ню та інкрустацією, срібні браслети з потовщеними кінцями,гостро донні херсонеські амфори, слов'янську ліпну кераміку кінця V — VII століть. Нові знахідки в цьому самому районівідображають матеріальну культуру всіх наступних століть.
В останні роки на Старокиївській горі (де знаходився «град Кия») знайдено житла західних слов'ян з печами,господарські споруди, ями і товстостінний ліпний посуд кінця V — VII століть.
Вік Києва — понад 1500 років.
Протягом усієї своєї історії Київ був великим політичним, релігійним, ремісницьким, торговельним центром. Ниніце один із визначних осередків українського національного і культурного відродження.