Диригент

В деяких випадках (переважно камерні хори), хор може розташуватись по квартетах наступним чином:

Диригент

Розглянемо діапазони хорових партій мішаного хору.

Повний мішаний хоровий колектив

Сопрано (італ.soprano, від sорrа — понад, верхній) — найвища партія в хорі, виконується жіночими або дитячими голосами. Діапазон до 1 — ля 2; робочий діапазон реї — 30онт. Оскільки жінок не допускали до церковного хору, сопранові партії виконувалися тенорами-фальцетистами або сопра-ністами, тобто співаками-кастратами, а пізніше хлопчиками з високими голосами.

Альт (лат. аltus — високий) — другий за висотою у чотириголосному хорі, виконується низькими жіночими голосами або дитячими. Загальний діапазон соль, ля — ре 2, мі 2; робочий діапазон ля — ре 2. Термін «альт» став уживатися з XV століття. Раніше голос, що звучав вище, а іноді нижче тенора, називався 30онтра тенор30м. З переходом до чотириго­лосся стали розрізнятися 30онтра тенор-альт і 30онтра тенор-бас, за якими пізніше закріпилися назви «альт» і «бас». У ранніх чотириголосних творах а сарреllа (XV ст.) партія альта виконувалася чоловіками. Пізніше (XVI — XVII ст.) у триголосних хорових партитурах партію альта іноді доручали першим тенорам.

Тенор (італ. tenore, від лат. tenor— рівномірний рух, напрямок голосу, teneo — тримаю) — висока чоловіча хорова партія, звучить нижче альтової. Партію тенора в хорі вико­нує високий чоловічий голос або дуже низький жіночий. Загальний діапазон Сі — ля 1; робочий діапазон до — соль 1.

У багатоголосній музиці часів середньовіччя (XII—XVI ст.) тенор означав назву партії, у якій викладалася головна мелодія. Уявлення про діапазон тенора були різними. У XV— XVI століттях тенор розглядався як більш близький до альта або як такий, що лежить у баритоновій ділянці.

До недав­нього часу партія тенора записувалася в теноровому ключі, а нині партія тенора нотується у скрипковому й басовому ключах. В чотирирядковій партитурі мішаного хору тенор нотується у скрипковому ключі на середині нотного стану і транспортується на октаву нижче.

Бас (італ. basso — низький) — найнижча партія в мі­шаному хорі, основа мішаного й чоловічого хорів. Загальний діапазон басових партій залежить від того, чи є в хорі співаки з дуже низькими голосами. Якщо такі співаки є, то діапазон розширюється в нижньому регістрі. Загальний діапазон Фа — мі 1; робочий діапазон Соль — ре 1. Нотується басова партія в басовому ключі. Наявність у басовій партії найнижчого чоловічого голосу — басу-профундо — знижує діапазон басової партії до Соль контроктави.

У хоровій практиці басова партія ділиться на три групи за ознакою висоти звуків, що входять до їхнього діапазону: високий бас-баритон, або перший бас; середній — бас другий, або центральний;

низький - октава , або бас - профундо.

Центральні баси надають звучанню басової партії особливої густоти тембру.

Без центральних басів хор не може бути повноцінним.

Характеристика і класіфікація співацьких голосів.

Існує три типи співацьких голосів: дитячі, жіночі, чоловічі.

Будь який співацький голос має свій діапазон, силу звуку й темброве забарвлення.

Дитячі голоси приблизно відповідають жіночим, але відрізняються від них прозорістю й легкістю, світлістю й ніжністю звуку.

Голосам хлопчиків притаманна сріблястість і особлива дзвінкість.

Дитячі голоси поступаються жіночим силою звучання, широтою діапазону й тембровою різноманітністю.

Дитячі голоси поділяються на дискант, чи сопрано, альт.

Дискант (або сопрано) -високий голос. Прийнято високий голос хлопчика називати дискантом, а дівчинки - сопрано. Діапазон - до 1 - соль 2.

Альт - низький дитячий голос. Він відрізняється металічним, густим звуком у хлопчиків та м’якістю і глибиною в дівчаток.

Загальний діапазон альта - соль - мі 2, ре 2;

Жіночі голоси поділяються на три групи:

сопрано, меццо-сопрано, контральто.

Сопрано - найвищий жіночий голос. Він має такі різновиди:

*сопрано колоратурне - до 1 - фа 3. Такі голоси як складова сопранової партії не використовуються, а надається перевага лірико-колоратурному;

*сопрано лірико-колоратурне за своїм діапазоном наближається до колоратурного сопрано.

У хоровому колективі цей голос цілком прийнятий і дуже добре входить до складу партії С 1, збагачуючи її звукове забарвлення у верхніх тонах, і сприяє переборенню технічних труднощів;

* сопрано ліричне, діапазон до 1 - ре 3, у хорі використовується у партії С1;

* сопрано драматичне застосовується в хорі в партії С 2; діапазон до 1 - до 3.

Верхні звуки дуже яскраві й сильні, але в хорових партіях вони не використовуються.

Меццо-сопрано - низький сопрановий голос. Застосовується в хорі в партії А1. Загальний діапазон цього голосу ля - сі2. Широкий, повний і глибокий звук у всьому об’ємі надає красивого й косо витого звучання хорової партії.

Контральто - найнижчий жіночий голос. Загальний діапазон соль - сі 1. Контральто в партії А 2 вкрай необхідне як голос, що слугує звуковим фундаментом у однорідному жіночому хорі й посилює альтову партію в мішаному.

Група чоловічих голосів закладає в хоровому колективі звуковий фундамент; вона надає хорові у форте й фортисимо великої моці, а під час виконання піано й піанісимо створює красиву м’яку звучність.

Чоловічі голоси поділяються на три групи: тенор, баритон, бас.

Тенор - найвищий чоловічий голос. Він має такі різновиди:

1) тенор- альтино;

2) тенор ліричний;

3) тенор драматичний

Баритон - за своїм тембром належить до групи басів, але вирізняється з-поміж них вищим звуковим об’ємом.

Є два типи баритонів:

ліричний - більш м’який і рухливий;

драматичний - сильніший.

Діапазон баритона Ля - соль 1, ля 1.

Бас - низький чоловічий голос.

Він буває двох типів:

• ліричний,

• драматичний.

Звуки басового голосу глибокі в нижньому регістрі й сильні у верхньому.

Бас низький ( бас профундо) - найнижчий чоловічий голос. У співацькому побуті цей голос відомий під назвою «октава», а того, хто володіє таким голосом, називають «октавістом»