29. Запропонуйте поєднання ефективних методів навчання для розвитку в учнів пізнавальних інтересів, охарактеризуйте їх.

Методи організації навч-пізнавальної діяльності - це сукупність методів, які спеціально спрямовані на передачу і засвоєння учнями знань, умінь, умінь і навичок

Методи організації навч-пізнавальної діяльності включають:

1)словесні методи навчання: розпо-відь(художня, науково-популярна, розповідь-опис), пояснення, лекція, бесіда(вступна, повідомлююча, повто-рення, контрольна, репродуктивна, евристична, катехізисна), дискусія, диспут, метод драматизації, робота з книгою,

2)наочні методи навчання: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостере-ження,

3)практичні методи навчання: вправи, лабораторні, практичні(графічні), дослід-ні роботи

Розповідь - послідовне розкриття змісту нового матеріалу

Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, термінів

Лекція - усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом склад-ного за логічною побудовою

Бесіда - питально-відповідальний метод навчання, Вступна-проводиться як підготовка до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу,

Повідомлююча базується в основному на спостереженнях, що організовуються вчителем з допомогою наочних посібни-ків, таблиць, малюнків, записів на дошці, Бесіда-повторення- використовується для закріплення навчального матеріалу, Контрольна - для перевірки засвоєних знань,

Репродуктивна- спрямована на відтво-рення раніше засвоєного матеріалу, Евристична- коли вчитель уміло постав-леними запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи наявні знання, спостереження ,

Катехізисна - спрямована на відтворення відповідей, які вимагають тренування памяті

Диспут - суперечка на наукову або суспільну тему

Дискусія - суперечка, обговорення будь-якого питання

Метод драматизації - дозволяє розвивати творчі здібності, уяву, активністьі само-відданість учнів,

Метод ілюстрування - передбачає ілюст-рування статистичної наочності, плакатів, карт, зарисовок на дошці

Метод демонстрування - передбачає демонстрування приладів, дослідів, різних препаратів

Метод самоспостереження: інструктаж вчителя, вивчення або повторення раніше засвоєного, спостереження, висновки учнів, висновки вчителя і оцінка виконаної роботи

Вправи - багаторазове повторення певних або видів діяльності для їх засвоєння

Лабораторними роботами називають вивчення в шкільних умовах явищ приро-ди за допомогою спеціального обладнан-ня

Суть практичних робіт - у безпосеред-ньому використанні знань учнів у суспі-льно-корисній праці

Дослідні роботи застосовуються в процесі вивчення будь-яких предметів, особливо на факультативах та гуртках

Усі ці методи тісно переплітаються між собою, Так зокрема елементи бесіди у лекції виступають в ній прийомом(деталь методу) і в той же час бесіда сама є методом навчання, Спостереження виступає прийомом методу самоспосте-реження та дослідних робіт, На спостереженні також базується повідомлююча бесіда, Деякі методи доповнюють один одного, Так метод демонстрування передбачає демон-стрування різних приладів і препаратів, а лабораторні і практичні роботи формують в учнів навички використання цього приладдя та препаратів

шпаргалка

№ 22 Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів (Практичний приклади)

Це система методів обґрунтована у 60-70 роки Лайнером і Сказкіним.

 Репродуктивні методи: пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний і репродуктивний;

 Продуктивні або проблемно пошукові методи: проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький.

Пояснювально-ілюстративний – розповідь, репродуктивна бесіда, традиційна лекція, ілюстрація, демонстрація.

Репродуктивний – спостереження за даним планом, репродуктивна робота з книгою або наочним посібником, підготовчі, пробні, тренувальні вправи, лабораторні і практичні роботи за інструкцією.

Проблемний – виклад матеріалу – проблемна лекція або розповідь.

Частково-пошуковий метод – евристична бесіда, дискусія, ввідні вправи, робота з літературою.

Дослідницький – творча робота з книгою чи наочним посібником, творчі вправи, лабораторні і практичні роботи творчого характеру

20. Розкрийте суть стимулююче-мотиваційного компонента процесу навчання

Стимулювально-мотиваційний компонент має велике значення для навчального процесу.

Формування мотивації навчальних дій – це відповідальний етап діяльності педагога. Глибокі, міцні, емоційно забарвлені та змістовні мотиви забезпечують ефективність навчально-пізнавальних дій учнів і надають їм конкретну направленість. Через те деякі автори, наприклад Ю. К. Бабанський, В. Оконь, розглядають мотивацію навчання як окремий компонент навчального процесу і формулюють відповідний принцип навчання: «До нього можна було внести принцип мотивації, оскільки мотивація присутня у всіх процесах освіти».

У своїх дослідженнях Є. Н. Ільїн, А. К. Маркова, Т. А. Матись, М. Є. Мільман, А. Б. Орлов та інші автори обгрунтували внутрішню і зовнішню мотивації навчальної діяльності та умови їх формування. «Адже саме позитивна мотивація до навчання та особистісного поступу, яку створює й підтримує насамперед учитель, є наріжною умовою конструктивної соціалізації школярів. Відсутність або ж хибність такої мотивації призводять до загрози суспільної ізоляції та виникнення девіацій соціальної поведінки молоді».

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності складається із сукупності певних мотивів. Мотив навчально-пізнавальної діяльності – це намагання учня досягти певного рівня розвитку в учінні та професійній діяльності, в основі якої лежать глибокі, міцні й різноманітні загально-наукові та професійні знання, навички й уміння. Своєю чергою, ця потреба викликає певне переживання, інтерес, спонуку. Таким чином, для активної участі учня в навчально-пізнавальній діяльності необхідно, щоб мета і зміст учіння та професійної діяльності не тільки були внутрішньо прийняті ним, але й набули для нього особистісного смислу, викликали позитивні переживання, намагання і прагнення ефективних дій.

Безперечно, навчально-пізнавальна діяльність учнів завжди є полімотивованою, тобто в навчальних мотивах поєднуються зовнішні та внутрішні. До зовнішніх мотивів належать прагнення отримати певний розвиток в учінні, набути нові знання, навички, вміння, взаємодіяти з товаришами. Усвідомлення та сприйняття навчально-пізнавальних дій, ролі знань, навичок і вмінь як у житті, так і в конкретній професійній діяльності, намагання одержати певні заохочення за успіхи в учінні є прикладами таких мотивів. Хоча також можуть мати місце й нейтральні, а іноді й негативні зовнішні мотиви. Наприклад, навчання як вимушена поведінка, навчання як намагання бути лідером або отримати престиж, прагнення бути в центрі уваги. Тому педагог повинен навчитися розпізнавати істинні мотиви навчально-пізнавальних дій учнів, що сприятиме цілеспрямованій та змістовній роботі з кожним із них.

Внутрішні мотиви можна класифікувати у дві групи:

- перша – пізнавальні мотиви, чи мотиви, які закладені в самій навчально-пізнавальній діяльності, грунтуються на інтересі учнів до змісту професійної діяльності (намагання пізнати щось нове, корисне і необхідне, оволодіти професійними навичками та вміннями, зрозуміти сутність різних професійних явищ тощо) і процесу пізнавальних дій (намагання виявляти розумову активність, обмірковувати та обґрунтовувати певні проблеми тощо);

- друга – мотиви досягнення, в основі яких, за Д. Аткінсоном, лежить прагнення до успіху й уникнення невдач. Це можуть бути широкі соціальні мотиви, мотиви самовизначення, вдосконалення; вузькокорисні мотиви (намагання отримати заохочення, високі оцінки, прагнення бути найкращим серед товаришів); негативні мотиви (намагання уникнути неприємних відносин з педагогами, товаришами).

Безперечно, будь-який педагог повинен прагнути формувати в учнів, першою чергою, мотивацію навчально-пізнавальних дій, тому що їх у цьому разі цікавить сам зміст, смисл і процес навчально-пізнавальних дій, а у випадку мотивації досягнень – тільки прагматичний результат. Пізнавальна мотивація підвищує активність учнів, сприяє перебудові психічних процесів і, відповідно, має вплив на їх розвиток. Тобто, основна проблема для учня в дидактичному процесі – не отримання високих оцінок (мотивація досягнення), а система глибоких, міцних загальнонаукових і професійних знань, навичок і вмінь, всебічний і гармонійний розвиток особистості.

Безперечно, мудро чинять ті педагоги, які мотивацію пізнання використовують для формування професійної мотивації та спрямованості особистості майбутнього спеціаліста. Тому в навчальному процесі повинні чітко окреслюватися контури і характер майбутньої професійної діяльності.

Питання 22 і 11. Приклади наведете сам…Традуктивно – з опорою на раніше засвоєне учнями знання на основі актуалізації вихідних ознак, властивостей, функцій, а дедуктивно – це метод , який полягає в переході від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне положення.

Евристична бесіда різниться тим, що свою структурою спрямована на створення проблемної ситуації для учнів, які, вирішуючи її, власним розумом виводять запланований результат. Головна умова ефективності використання методу евристичної бесіди – подання нового матеріалу, певні відомості з якого вже є в учнів. Важливу роль відіграють і суб’єктивні фактори – готовність вчителя та учнів як до викладання і сприймання словесного матеріалу, так і до керування і, відповідно, ведення частково-пошукових мисленнєвих операцій.

Евристична бесіда – дiалогiчний метод творчої взаємодiї вчителя та учнiв, що базується на розв’язанні проблемної задачi за допомогою основних i навiдних запитань пошукового характеру для активiзацiї учнiв самостiйного пошуку iстини. Цей метод навчання передбачає, що вчитель умiло поставленими запитаннями скеровує учнiв на формування нових питань, висновкiв, правил, використовуючи наявнi у них знання, спостереження.

Евристична бесіда є надзвичайно важливим методом навчання. Його можна ефективно використовувати під час вивчення багатьох тем практично у всіх класах. Сутність евристичної бесіди навчання полягає у тому, що учні у ході бесіди, старанно підготовленої вчителем, власноруч доходять запланованих висновків. Це словесний частково-пошуковий дидактичний метод. Серед інших різновидів бесіди евристична різниться тим, що свою структурою спрямована на створення проблемної ситуації для учнів, які, вирішуючи її, власним розумом виводять запланований результат.

Евристичній бесіді притаманні освітня, розвиваюча, виховна, мотиваційна, комунікативна функції, серед яких провідне місце займає розвиваюча. Специфічними рисами методу евристичної бесіди з точки подачі матеріалу є по-перше, детальна підготовка до неї за наведеною схемою, ретельний підбір питань, по-друге, вміння ставити запитання таким чином, щоб вони ставали збудниками процесу мислення, по-третє, підтримання в класі робочої атмосфери дискусії і пошуку, оскільки цей метод потребує як невимушеності для активної інтелектуальної роботи, так і зосередженої спрямованості на результат.

Евристична бесіда як правило, приводиться з метою повідомлення нових знань. Питання і передбачувані відповіді коштують таким чином, що вони підводять думку учня до нових положень, висновкам. В учнів виникає суб'єктивне враження, що вони самі роблять відкриття. В даний час цей вид бесіди широко використовується в проблемному навчанні.

Евристична бесіда – поширений спосіб навчання, який можна застосовувати на будь-якому етапі уроку з різними навчальними цілями: при перевірці домашніх і самостійних робіт, поясненні нового матеріалу, закріпленні і повторенні підведенні підсумків навчального заняття, при відповідях на питання учнів. Бесіду проводять у тих випадках, коли учні мають деякі зведення і знання про досліджуваний матеріал. У процесі бесіди учні відтворюють необхідні знання і пов'язують їх з навчальним матеріалом. Учитель в ході бесіди може вносити корективи, змінювати глибину й обсяг матеріалу, давати додаткові зведення.

Успіх евристичної бесіди залежить від умілої постановки серії питань і знання передбачуваних відповідей учнів. Питання вчителя повинні бути чітко поставлені, без зайвих пояснюючих слів. Не слід повторювати питання в різних формулюваннях. Змінювати формулювання питання потрібно, виходячи з відповідей учнів, якщо виявляється, що діти недостатньо розуміють зміст чи питання недостатньо активні. Не рекомендується давати навідні питання. Подібний характер питань можна використовувати в навчанні з метою організації визначеного шляху в міркуваннях учня. Питання повинні передбачати визначену логічну форму думки: перехід від загального до частки, від одиничних і конкретних фактів до загальних положень, порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування й інші операції мислення.

Учнів потрібно привчати до повних відповідей, особливо в початкових класах. Формулювання під керівництвом учителя чітких, зрозумілих по змісту і формі викладу відповідей є одним з важливих засобів розвитку логічного мислення учнів. У початкових класах важливо навчити дитини у відповіді викладати весь зміст думки. Задача вчителя при будь-якій формі відповіді полягає в тому, щоб одержати інформацію від учнів на задане питання і зрозуміти, чи правильно він мислить. Перевага евристичної бесіди як методу навчання в тому, що у кожній відповіді вчитель одержує інформацію про знання учня. Додатковими питаннями уточнює хід думки і тим самим одержує можливість керування пізнавальною діяльністю учнів.

Використання евристичної бесіди як засобу формування пізнавальної активності молодших школярів є достатньо ефективним за умови побудови цього процесу на таких педагогічних засадах: використання цікавих пізнавальних матеріалів з урахуванням потреб та інтересів молодших школярів; використання системи пізнавальних завдань і вправ із використанням проблемно-пошукових методів навчання; забезпечення емоційно-позитивного тла навчання.

Здійснюючи активізацію пізнавальної діяльності молодших школярів у процесі використання евристичної бесіди, необхідно дотримуватись таких педагогічних умов: реалізація принципу організації успіху в учінні кожної дитини; створення умов для самореалізації її особистісних потенцій у навчанні; організація пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал став би предметом активних розумових і практичних дій кожного, створення ситуацій, в яких діти самостійно формулюють мету діяльності; формування уміння працювати з підручником; організація проблемно-пошукової діяльності, яка завчасно повинна бути спланованою відповідно до групової диференціації учнів, а проблема – усвідомлена кожним учнем; створення ситуацій, в яких би діти самі відчували потребу в порадах і допомозі з боку вчителя.

Передовий педагогічний досвід довів переваги евристичної бесіди за рівнем пізнавальної активності учнів. Вона незамінна для розвитку творчих здібностей. Під час такої бесіди учні проходять під керівництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми у вигляді проблемного запитання і, нарешті, — поетапний розв'язок. За умов попередньої підготовки діти різного рівня розвитку можуть брати активну участь в евристичній бесіді, і це позитивно впливає не тільки на якість знань, а й на оволодіння пошуковими вміннями.

Експериментальне дослідження, спрямоване на пошук шляхів удосконалення технології використання евристичної бесіди, мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у три етапи. На констатувальному етапі здійснювалося формування теоретичних основ дослідження. Формувальний етап був пов’язаний із розробкою технології використання евристичної бесіди та формуванням у молодших школярів пізнавальної діяльності на уроці на основі використання евристичної бесіди. На підсумковому етапі основна увага спрямовувалася на теоретичний аналіз і узагальнення результатів експерименту.

Ефективність навчання під час використання евристичної бесіди визначалася не обсягом, знань, умінь і навичок, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття цих знань. У системі традиційних занять урок, побудований на використанні евристичної бесіди, передбачав врахування-індивідуально визначеного підходу до кожного учасника, стимулював пізнавальну активність, визначав шляхи для здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи роботи на основі використання евристичної бесіди позитивно вплинули на формування пізнавального інтересу молодших школярів. Одержані дані експериментального дослідження дають змогу стверджувати, що у процесі застосування розробленого нами підходу до використання методів навчання у структурі уроку відбулися прогресивні зміни рівня сформованості пізнавального інтересу молодших школярів.