- •Тема № 1 Сутність аудиту, його мета, місце і значення в економічних відносинах
- •§ 1.1. Історія аудиту, як задоволення суспільної потреби в незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •В незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •Тема № 2 Класифікація робіт(завдань), які виконуються аудиторами
- •§ 2.2. Визначення та характеристики робіт (завдань) з надання впевненості
- •Достатні відповідні докази;
- •Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
- •§ 2.3. Класифікація видів аудиту за напрямками. Зовнішній та внутрішнього аудиту, взаємозв’язок між ними
- •Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.
- •Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту
- •Тема № 3 Регулювання аудиторської діяльності
- •Сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
- •Орган управління системою організації аудиторської діяльності — Аудиторська палата України (апу), яка:
- •Контроль якісті аудиторських послуг;
- •Функції професійних організацій аудиторів України
- •§ 3.2. Правові форми підприємницької діяльності в аудиті
- •За включення до Реєстру утримується плата;
- •§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
- •§ 3.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
- •§ 3.5. Незалежність аудиторів
- •Аспекти незалежності аудиторської професії
- •Тема № 4 Аудиторський ризик та методика його визначення
- •§ 4.2. Поняття суттєвості
- •Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії
- •§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
- •Викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності,
- •Викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.
- •§ 4.4. Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
- •Ризик суттєвих викривлень (рсв) — це ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.
- •Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
- •Тема № 5 Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту
- •Етап укладання договору.
- •Етап проведення процедур отримання аудиторських доказів.
- •§ 5.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом
- •Порівняння переваг та недоліків основних підходів до переговорного процесу
- •§ 5.3. Договір на проведення аудиту
- •Окремий договір на проведення аудиту.
- •Тема № 6 Планування в аудиті
- •§ 6.2. Попереднє планування аудиту, складання документу «Меморандум попереднього планування аудиту»
- •§ 6.3. Розробка документу «Загальної стратегії аудиту»
- •§ 6.4. Розробка документу «План аудиту»
- •§ 6.5. Розробка документу «Програма аудиту»
- •Тема № 7 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту
- •§ 7.2. Поняття про аудиторські докази, їх види
- •§ 7.3. Твердження у фінансових звітах, щодо яких отримуються аудиторські докази
- •Операції та події відображені на відповідних рахунках.
- •Взаємозв’язок між видами тверджень керівництва у фінансових звітах та різними формами фінансових звітів.
- •§ 7.4. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
- •§ 7.5. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх типом
- •Найпоширеніші фінансові коефіцієнти, які використовуються для аналізу фінансової звітності
- •Тема № 8 Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •§ 8.2. Процедури вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту
- •§ 8.3. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю
- •Достовірності фінансової звітності,
- •Ефективності діяльності,
- •Дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.
- •Наскільки внутрішній контроль забезпечує виконання вимог чинного законодавства, яке стосується господарської діяльності підприємства.
- •Наявність організаційної структури з жорстким закріпленням повноважень та обов’язків;
- •§ 8.4. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними стандартами аудиту
- •1. Впровадження та дотримання чесності і етичних цінностей.
- •§ 8.5. Методи документування системи внутрішнього контролю
- •Основні умовні знаки, які застосовуються при складанні блок-схем
- •Витяг з анкети внутрішнього контролю
- •Тест внутрішнього контролю запасів
- •§ 8.6. Оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •Тема № 9 Документування процесу аудиту
- •§ 9.1. Основні вимоги до документального забезпечення аудиторської діяльності
- •Вимоги міжнародних стандартів аудиту до аудиторської документації
- •§ 9.2. Мета складання робочої документації та процедури організації документального забезпечення процесу аудиту
- •§ 9.3. Види робочої документації та вимоги до її складання
- •Джерела інформації та документування результатів на різних етапах процесу аудиту
- •Класифікація аудиторської документації
- •Зміст та перелік документів, які включаються до постійного файлу
- •§ 9.4. Аудиторський звіт
- •§ 9.5. Типи та форми аудиторських висновків
- •§ 9.6. Безумовно-позитивний висновок
- •Зміст та структура безумовно-позитивного висновку
- •§ 9.7. Модифіковані висновки
- •Структура модифікованого аудиторського висновку
- •Безумовно-позитивний висновок,
- •Приклад безумовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з нефундаментальною незгодою
- •Приклад аудиторського висновку з фундаментальною незгодою
§ 6.3. Розробка документу «Загальної стратегії аудиту»
Після укладення договору на проведення аудиту починається процес безпосереднього планування аудиторської перевірки за укладеним договором. МСА 300 «Планування» визначає, що в основі розробки плану аудиторської перевірки знаходиться документ «Загальна стратегія аудиту». Така загальна стратегія аудиту встановлює обсяг, час та напрямок аудиту та допомагає в розробці більш детального плану аудиту.
Розробка загальної стратегії аудиту включає:
визначення характеристик завдання, що встановлюють його;
уточнення цілей надання висновку з завдання для планування часу аудиту та характеристики необхідного інформування;
розгляд важливих факторів, що визначать головні напрямки зусиль групи з завдання.
В основі загальної стратегії аудиту знаходиться меморандум попереднього планування, який у процесі його подальшого уточнення є своєрідним організаційним каркасом подальшої аудиторської перевірки.
Загальна стратегія аудиту та план аудиту повинні розроблятися лише після того, як аудитор дослідить та задокументує систему внутрішнього контролю підприємства і дасть оцінку ризику суттєвих викривлень на рівні фінансових звітів і на рівні тверджень за класами операцій, залишками на рахунках та на рівні розкриття інформації.
Знання про підприємства, якими володіє аудитор повинні стати основою для розробки плану аудиторської перевірки. Перед тим як скласти докладний перелік робіт та календарний план їх виконання, аудитор повинен урахувати всі основні фактори, що впливатимуть на реалізацію процедур збору аудиторських доказів:
необхідно визначитися необхідною кількістю та рівнем професійного досвіду працівників аудиторської фірми, які будуть безпосередньо проводити перевірку. За необхідності треба продумати доцільність залучення експертів або інших фахівців, що володіють спеціальними знаннями.
необхідно зробити розподіл працівників аудиторської фірми між окремими підрозділами підприємства з визначенням дати здійснення конкретних процедур та необхідного часу.
необхідно врахувати можливість координації та контролю за проведенням перевірки з боку головних спеціалістів аудиторської фірми.
Визначення всіх вищеперелічених обставин і є процесом формування загальної стратегії аудиту для даного клієнта.
Зрозуміло, що практика розробки загальної стратегії аудиту передбачає значно ширше коло обставин, що можуть впливати на результат кінцевого планування аудиторської перевірки. МСА 300 «Планування» має спеціальний додаток, який містить приклади питань, які розглядає аудитор, розробляючи загальну стратегію виконання завдання з аудиту. МСА 300 визначає обов’язковість документування загальної стратегії аудиту. Це стосується ключових рішень, необхідних для відповідного планування аудиту.
У підсумку можна назвати основні питання, які вирішуються шляхом розробки загальної стратегії аудиту. МСА 300 визначає, що процес розробки загальної стратегії аудиту допомагає аудиторові встановити характер, час та обсяг ресурсів, необхідних для виконання завдання за умови завершення аудиторських процедур оцінки ризиків:
ресурси для конкретних аспектів аудиту;
кількість ресурсів для конкретних зон аудиту;
час використання цих ресурсів;
управління, використання і нагляд за цими ресурсами.
Після вибору загальної стратегії аудиту аудитор починає розробляти детальний план аудиту, де розглядаються питання, ідентифіковані під час вибору стратегії. При ньому аудитор бере до уваги необхідність досягнення цілей аудиту при ефективному використанні своїх ресурсів. Хоча, як правило, аудитор вибирає загальну стратегію до розробки детального плану аудиту, ці два види планування не є дискретним або послідовним процесом, а тісно пов’язані між собою, оскільки зміни в одному з них викликають відповідні зміни в іншому.
