Тема 4. Природа журналістського тексту

1. Поняття журналістського тексту

Журналістський текст – складний феномен, для осмислення якого важливий, не лише комунікативний аспект, а й аспект лінгво-соціо-психологічний.

Насамперед журналістський текст – засіб масової комунікації. Звідси він є не тільки філологічним, а й соціальним явищем, оскільки створюється на матеріалі суспільного життя і для суспільства. Журналістський текст не просто несе інформацію про суспільство, а й інформацію, що впливає і перетворює суспільство. Якість журналістського тексту прямо залежить від того, як в ньому реалізовано найважливіший соціальний принцип – здатність подати не викривлену картину подій. Якщо для механічного запису матеріалу і його візуального представлення (набір газетних статей, верстка номера) достатньо символічних письмових знаків, то для передавання і сприймання суті публікації необхідні «знаки соціального факту».

Поняттям журналістського тексту об’єднують не лише писемні (газетно-журнальні) тексти, а й тексти усного мовлення (теле-, радіотексти). У це поняття також включають зображувані матеріали (малюнки, фотознімки, карикатури). Підставою для поширення поняття тексту на графічні й інші матеріали, є те, що вони, як і звичайні вербальні тексти, передають інформацію від комунікатора до аудиторії, але не за допомогою природної мови, а мови особливої. Така широка амплітуда можливих варіантів текстового матеріалу дозволяє досягти особливо високого рівня відображення всіх сторін життя. У цьому і полягає унікальність журналістського тексту як універсального і максимально ефективного засобу комунікації.

2. Параметри журналістського тексту

Величезну вагу при аналізі журналістського тексту мають його змістові достоїнства. Це зумовлено тим, що основою журналістського тексту є інформація про події, яка в тексті представлена через факти. Різниця між фактом і подією полягає в тому, що остання існує в реальній дійсності, а факт виступає результатом перероблення цієї події та існує у свідомості. На основі події можна констатувати декілька фактів. Факт передбачає повну об’єктивність. Але нема нічого легшого, ніж оббрехати щось або когось: не потрібно видумувати фактів, потрібно лише звернути увагу переважно на ті факти, які підтверджують зарані сформовану думку, закриваючи очі на ті, які суперечать цій думці.

Крім соціального аспекту, відбиття дійсності у конкретному тексті, важливим є також те, яким каналом масової інформації передаються конкретні тексти. Адже, як зазначає Валерій Іванов, «специфіка каналу безпосередньо відбивається на специфіці тексту».

Так само ефективність журналістського тексту великою мірою залежить від особливостей аудиторії, тобто соціального досвіду читача, рівня його освіти, вікових характеристик, психологічних, гендерних характеристик, історичних традицій і т.п. Саме для актуалізації уваги читача в журналістський текст включають реалії дійсності (факти), постулати ідеології, норми моралі, образи культури, історичні аналогії тощо. Аудиторія журналістського тексту становить собою велику і розпорошену групу людей. Автор журналістського тексту починає бачити свого майбутнього читача, намагається підготувати для нього текст, зайняти по відношенню до читача максимально лояльну позицію, намагається знайти в ньому однодумця. Для того, щоб впливати на аудиторію журналістський текст повинен бути актуальним, тобто виражати злободенність і сучасність.

Також потрібно враховувати й інформаційні запити аудиторії, відповідність журналістського тексту інформаційним потребам та інтересам аудиторії, тобто його релевантність. Інформативність характеризує не абсолютну кількість інформації в тексті, не загальну його інформаційну насиченість, а тільки ту інформацію, яка найімовірніше буде адекватно сприйнята реципієнтом. Харківський дослідник виділяє шість рівнів аналізу тексту реципієнтом:

нульовий рівень: прийом повідомлення зовсім не відбувається;

1 рівень: реципієнт ознайомився з текстом, але не сприйняв його як інформацію;

2 рівень: повідомлення вже сприйнялося як таке, але його зміст залишився темним;

3 рівень: сприйнялися тільки емоції, лід; «передача незнайомою мовою».

4 рівень: сприйнялася вся інформація, яка була докладена комунікатором.

5 рівень: відбувся аналіз повідомлення.

6 рівень: роблять висновки щодо мотивів, якими керувався комунікатор при написанні повідомлення.

Ще однією посутньою ознакою журналістського тексту, яка посилює його вплив, виступає його популярність (масовість, доступність, інформації).

Зрештою журналістський текст ідеологічно орієнтований, тісно пов’язаний з політичним життям, панівною ідеологією. Це продиктовано обов’язковим існуванням певного, відповідного для окремого суспільства і часу, дискурсу. Публіцистичний твір тією чи тією мірою завжди інтегрований з важливим сегментом загального дискурсу – політичним дискурсом, що несе в собі ідеологічний зміст.

Ідеологічний аспект текстотворення містить у собі впорядкований склад текстових джерел, набір тем, за якими висловлюється масова інформація, прогноз і організацію аудиторії.

Отже, журналістський текст – досить неординарне поняття, що має свої специфічні параметри, якими виокремлюється серед масиву інших текстів.