3. Баланс корпорації. Основна балансова формула.

Баланс корпорації – знімок фінансового стану корпорації на певну дату. Статті активів, зобов’язань і власного капіталу. «Золоті правила» балансу, короткострокового фінансування, довгострокового фінансування.

Про що «говорить» баланс корпорації. Балансова форма звітності надає інформацію станом на звітну дату про вартість та види активів компанії, її зобов’язання (показуючи скільки компанія винна, і належить ці суми сплатити протягом року, чи пізніше), а також про вартісний еквівалент та структуру власного капіталу (залишкової вигоди, або інтересу акціонерів у активах компанії). Комбінація такої інформації дозволяє оцінити фінансову позицію компанії, її фінансову потужність та відносну ліквідність її активів станом на конкретну дату.

Аналізуючи баланс, його не слід переоцінювати і необхідно пам’ятати, що він є лише однією з форм звітності компанії. У ньому подається обмежена інформація, на конкретну дату, і, як правило, в момент його аналізу, фінансова позиція компанії відмінна від відображеної у балансі.

Відомо дві форми балансової звітності: (1) традиційна, так звана, облікова форма, де інформація про активи розміщується ліворуч, а зобов’язання та власний капітал праворуч; (2) звітна форма, де таж сама інформація розміщується у вертикальній послідовності. Остання форма балансу зручна для порівняльного аналізу.

Балансове рівняння – Активи=пасивам

4. Дайте визначення фінансовому плануванню.

Фінансове планування — важлива частина планування виробничої діяльності корпорацій. Треба усвідомити, що корпорація зазвичай планує свою діяльність на короткі та середні строки (1—5 років), але останніми роками розвивається стратегічне планування на 10—20 років уперед.

Фінансове планування у короткотерміновому періоді орієнтоване на формування джерел покриття поточних витрат. Як правило, за рахунок внутрішніх джерел фінансування покриваються поточні потреби корпорацій у фінансових ресурсах. В якості таких джерел фінансування можна розглядати частину оборотного капіталу, яка вивільняється в процесі реалізації продукції, грошові кошти, які виникли як результат відвантаження продукції на умовах попередньої оплати, внутрішню кредиторську заборгованість, накопичену суму амортизації, частину прибутку, що реінвестується тощо. Крім того, поточні витрати корпорація може покривати за рахунок збільшення кредиторської заборгованості та шляхом перерозподілу грошових потоків між учасниками корпорації.

5. Чи може корпорація впливати на зовнішнє фінансове середовище?

"Так" "Ні"

6. За формулою: "приведена вартість очікуємих грошових потоків - необхідні інвестиції" визначається:

а) нетто приведена вартість (NPV);

б) коефіцієнт дисконтування.

Білет № 2

1. Вплив фінансового навколишнього середовища на фінанси корпорації.

Корпорація веде свою виробничу і фінансову діяльність у певному навколишньому середовищі. Особливого значення набуває для корпорації фінансове навколишнє середовище в процесі формування її фінансової та інвестиційної політики. Від стану фінансового навколишнього середовища залежить формування капіталу корпорації та його розподіл. Фінансове навколишнє середовище — це складна система формування попиту на капітал і його пропонування, цін (курсів) на корпоративні та державні цінні папери, валютних курсів, структури податкових ставок і пільг, митних тарифів і квот в умовах невизначеності, ризику і неповної інформації.

Величина процентних ставок на капітал визначається попитом і пропонуванням, що завжди перебувають під впливом різноманітних чинників економічного, фінансового і політичного характеру. Так, наприклад, попит на капітал залежить від стану державних фінансів. Дефіцитність державних бюджетів і державний борг обумовлюють активізацію держави на фінансовому ринку, унаслідок чого попит підвищується, процентні ставки (за інших рівних умов) зростають. Зниження дефіцитності або профіциту сприяють падінню попиту на капітал і, відповідно, ціни капіталу (за інших рівних умов). Рух процентних ставок визначається також кредитно-грошовою політикою центрального банку.

Розвиток підприємництва в цілому і корпоративного зокрема визначається також структурою податкової системи, методами нарахування і вилучення податків, висотою податкових ставок і податкових пільг. Розвиток експортних галузей багато в чому залежить від митних тарифів і квот на світових ринках і створення різного роду міжнародних спілок, асоціацій, від процесів інтеграції, інтернаціоналізації та глобалізації. Стан страхового ринку, розвиток лізингових відносин та інші чинники також визначають фінансове навколишнє середовище.

Процеси, що відбуваються у фінансовому навколишньому середовищі, тісно пов’язані з надзвичайно рухливою економічною кон’юнктурою. Вони часто мають хаотичний і непередбачений характер. Мотивації і пріоритети учасників економічних відносин змінюються під впливом випадкових подій. Необхідно зауважити, що корпорація як господарська одиниця не може впливати на фінансове навколишнє середовище, що формується під впливом політичних, економічних і соціальних чинників як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. До об’єктивно існуючого навколишнього середовища корпорація мусить пристосуватися, а отже, повинна мати про нього достатньо повну інформацію для розроблення такої фінансової й інвестиційної політики, яка б найбільшою мірою забезпечувала ефективність виробництва з урахуванням можливих ризиків.