- •Я. М. Коваль, і. О. Федак
- •( Іі Частина)
- •Я. М. Коваль, і. О. Федак
- •Шкала глибин
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •2.2.1 Визначення границь, товщин пластів та зняття характерних значень питомого електричного опору за методом бкз.
- •1.4 Оформлення звіту
- •1.5 Аналіз результатів роботи
- •1.6 Контрольні запитання
- •1.7 Перелік рекомендованих джерел
- •2.2 Визначення границь пластів та зняття характерних значень питомого електричного опору за методом бк.
- •2.3 Визначення границь пластів та зняття характерних значень питомого електричного опору за методом ік.
- •2.4 Визначення границь пластів та зняття характерних значень геофізичних параметрів з використанням ас “Геопошук”.
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Оформлення звіту
- •2.5 Аналіз результатів роботи
- •2.6 Контрольні запитання
- •2.7 Перелік рекомендованих джерел
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 визначення коефіцієнта пористості колекторів за даними електричних методів
- •4.1 Мета та завдання роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •І карбонатних (б) порід
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 визначення коефіцієнта нафтогазонасиченості колекторів за даними електричних методів
- •5.1 Мета та завдання роботи
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 визначення коефіцієнта пористості та глинистості порід-колекторів за даними методу пс
- •6.1 Мета та завдання роботи
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.3 Порядок виконання роботи
Лабораторна робота №4 визначення коефіцієнта пористості колекторів за даними електричних методів
4.1 Мета та завдання роботи
Метою лабораторної роботи є ознайомитись із методикою визначення коефіцієнта пористості порід-колекторів за даними методів електричного каротажів.
Завданням лабораторної роботи є визначити коефіцієнт пористості порід-колекторів за даними комплексної інтерпретації БКЗ, БК, ІК із використанням АС “Геопошук”.
4.2 Теоретичні відомості
Коефіцієнт пористості гірських порід можна визначити за допомогою різних електричних або радіоактивних методів дослідження розрізів нафтових і газових свердловин. Однак ефективність цих розрахунків в конкретних геологічних умовах для різних методів неоднакова. При вивченні піщано-глинистих порід-колекторів достовірні результати отримують за даними електричних методів, а при вивченні гранулярних карбонатних порід – радіоактивних методів. Визначення коефіцієнта пористості тріщинних порід проводиться по результатам комплексної інтерпретації електричних і радіоактивних методів дослідження розрізів свердловин. Однак найбільш частіше для визначення коефіцієнта пористості використовують електричні методи.
Визначення коефіцієнта пористості за даними опору незміненої частини пласта. За таких умов пористість гірських порід визначається по кореляційній залежності Рп=f(Кп) (рис. 4.1). В найпростішому варіанті дану залежність можна представити у наступному вигляді:
,
(4.1)
де Рп – параметр пористості, або так званий відносний опір;
Кп – коефіцієнт пористості, д.од.;
а і m – структурні елементи, які залежать від типу породи, характеру її насичення та структури порового простору.
1 – рихлі пісковики; 2 – слабозцементовані пісковики; 3 – середньо-зцементовані пісковики; 4 – рихлі вапняки; 5 – вапняки та доломіти крупнокристалічні, середньо ущільнені; 6 – вапняки та доломіти щільні, тонкокристалічні
Рисунок 4.1 – Осереднені криві залежності параметра Рп від коефіцієнта пористості Kп для піщаних (а)
І карбонатних (б) порід
Дані структурні елементи визначаються лабораторним шляхом. Для теоретичних розрахунків приймається, що а=1, а m=2.
Так званий параметр пористості, або як ще називають відносний опір для водоносних пластів визначають за формулою:
,
(4.2)
де ρвп – опір водоносного пласта при його 100 %-вому насиченні водою, Ом·м;
ρв – опір води, яка насичує даний пласт, Ом·м.
Питомий електричний опір водоносного пласта знаходиться за даними таких методів, як БКЗ, БК та ІК, а пластової води – за даними лабораторних аналізів, або даних методу ПС.
Визначення коефіцієнта пористості за даними опору промитої зони пласта. При використанні опору промитої зони пласта ρпп для чистого неглинистого водоносного колектора параметр пористості Рп визначається за формулою:
,
(4.3)
де ρф – опір фільтрату промивної рідини, Ом·м. Він визначається за допомогою спеціального графіка (рис. 4.2).
У глинистому колекторі параметр пористості рівний:
,
(4.4)
де Пп – параметр поверхневої провідності, який враховує зміну параметра Рп в залежності від мінералізації пластової води.
Параметр Пп визначається для заданого питомого опору фільтрата промивної рідини ρф, враховуючи глинистість колектора Сгл, або геофізичні параметри (αпс, ΔІγ), які побічно залежать від глинистості.
У чистому неглинистому нафтогазоносному колекторі параметр пористості рівний:
,
(7.5)
де Рнз – параметр залишкового нафтогазонасичення у промитій зоні пласта.
Шифр кривих – ρф, Омм
Рисунок 4.2 – Залежність питомого електричного опору фільтрата промивної рідини від опору промивної рідини при різних тмпературах
Величина Рнз визначається по формулі:
,
(4.6)
де Кнз – коефіцієнт залишкового нафтогазонасичення у промитій зоні пласта-колектора. Зазвичай наближено Кнз=0,2–0,3.
Для заглинизованого колектора у формулу (4.5) в знаменнику вводять параметр Пп:
.
(4.7)
Визначення коефіцієнта пористості за даними опору зони проникнення пласта. При визначенні пористості за даними питомого опору зони проникнення ρзп, параметр пористості Рп розраховується за формулою для нафтогазонасиченого пласта-колектора:
.
(4.8)
Для водоносного пласта-колектора:
.
(4.9)
Параметр Рнз зони проникнення визначається за формулою (4.6) з використанням величини Кнз=0,3–0,4.
Опір суміші води із фільтратом промивної рідини ρфв, яка заповнює пори у зоні проникнення, залежить від вмісту Z (0,06) залишку пластової води у зоні проникнення. Значення ρфв за даними ρф і ρв визначається наступним чином:
.
(4.10)
Також величину ρф.в можна визначити за формулою:
.
(4.11)
