Висновок

Отже, у працях О.О.Шахматова імпліцитно показано, що в ряді східнослов'янських діалектів ознака палаталізованості закріпилася за приголосними, а ознака лабіалізованості – за голосними. Тим самим була імпліцитно висловлена популярна в подальшому ідея про консонантний характер російської мови, який виник у результаті еволюції вихідної системи з пануванням вокалізму.  В.А.Глущенко підкреслює, що завдяки науковій діяльності О.О.Шахматова стала можливою та розробка проблеми взаємодії вокалізму і консонантизму в історії слов'янських мов, яка представлена в сучасних дослідженнях. Однак спеціальних робот, присвячених вивченню поглядів О.О.Шахматова на дану проблему в мовознавстві немає, що призводить до певної недооцінки наукової спадщини О.О.Шахматова. 

Список лытератури 1.    Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1991. – 231 с. 2.    Глущенко В.А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві. (70-ті рр. ХІХ ст. – 20-ті рр. ХХ ст.). – Донецьк, 1998. – 222 с.

3.    Колесов В.В. Значение лингвистических трудов А.А.Шахматова для современного славянского языкознания // Вопросы языкознания. – 1971. – №2. – С.53-61.

4. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Класика Української Науки. – Харків: Акта, 2002. – 1054 с.

5. Юрій Шевельов. Шахматов Олексій / / Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійовіч. - Париж, Нью-Йорк: "Молоде Життя", 1954-1989