Правила техніки безпеки при опорядженні

Для опоряджування меблів застосовують легкозаймисті, вибухонебезпечні й токсичні розчинники, тому опоряджувальні дільниці та цехи мають відповідати будівельним, протипожежним і санітарним нормам.

Згідно з цими нормами опоряджувальні цехи розміщують у приміщеннях, ізольованих від інших виробничих цехів, службових і побутових приміщень. В одноповерхових будинках їх розміщують біля зовнішніх стін, а в багатоповерхових — на верхніх поверхах.

Опоряджувальні дільниці у складі меблевих цехів обов'язково відділяють від виробничих дільниць інших категорій (щодо пожежно небезпечності) протипожежними стінами, трубами — шлюзами, коридорами або сходовими клітками. Всі несучі і захисні конструкції мають бути вогнетривкими, переважно із збірного залізобетону. В прорізах внутрішніх стін або в стінках, що ведуть безпосередньо на сходові клітки, повинні бути захисні протипожежні двері або ворота з вогнетривких матеріалів.

Бажано всі технологічні процеси опорядження максимально механізувати, щоб деталь якомога менше перебувала у відкритому приміщенні цеху.

Покривати деталі та вироби методом розпилення і сушити їх слід у спеціальних камерах і сушарках, які не допускають виділення у робоче приміщення вибухонебезпечних і токсичних парів понад гранично допустимі концентрації. Наносити лаки розпиленням найраціональніше в електростатичному полі, оскільки робітник при цьому перебуває поза зоною розпилення. В опоряджувальних цехах має бути загальна і місцева вентиляція.

Місцева вентиляція блокується з технологічним устаткуванням, щоб при відключенні вентиляції воно відразу ж відключалось.

Інструменти і пристрої, якими користуються в опоряджувальних цехах при ремонтних і налагоджувальних роботах, мають бути виготовлені з матеріалу, що не дає іскор при ударах.

Для опоряджування меблів треба застосовувати матеріали, що випускаються лакофарбовою промисловістю і мають паспорт або сертифікат, який підтверджує можливість їх застосування.

Лакофарбові матеріали перед застосуванням перевіряють і дані зіставляють з паспортними або сертифікатними.

Запаси лакофарбових матеріалів на робочих місцях в тому разі, якщо не налагоджено централізованого їх подавання, не повинні перевищувати змінної потреби. Випорожнену тару з-під лакофарбових матеріалів відразу виносять з цеху. Якщо розлилися лакофарбові матеріали, то місце розлиття засипають піском і на певний час припиняють усі роботи до повної ліквідації аварії.

Використані обтиральні матеріали в опоряджувальних цехах збирають у спеціальні металеві ящики, які щільно закриваються кришками. Випорожнювати ящики необхідно не раніше ніяк один раз на зміну. Використані відходи знищують.

До опоряджувальних робіт з лаками, емалями і розчинниками не можна допускати підлітків до 18 років.

Усі, хто працює в опоряджувальних цехах, періодично проходять медичний огляд. В опоряджувальних цехах треба мати набір засобів і медикаментів для знешкодження і нейтралізації дії шкідливих речовин.

Для приготування робочої суміші лакофарбових матеріалів використовують приміщення, обладнані противибуховими засобами і вентиляцією, яка забезпечує десяти-, дванадцятиразовий повітрообмін.

У цехах, де застосовують розріджувачі та розчинники, в яких є бензол, у разі витрати їх за зміну понад 100 кг слід обладнати централізований склад, з якого вони подаватимуться в цехи механізованим способом по герметично закритих і надійно заземлених трубопроводах, оснащених пристроями, які дають змогу перекривати окремі дільниці і лінії при несправності або аварії в системі.

Для зберігання опоряджувальних матеріалів на одну робочу зміну в цеху необхідно передбачити спеціальне приміщення-комірку.

Недотримання правил приготування, зберігання і нанесення лакофарбових матеріалів призводить до забруднення повітря шкідливою (токсичною) парою їхніх розчинників.

Токсичність пари розчинників і лакового пилу, що утворюється при шліфуванні, залежить від концентрації його в повітрі. При малих концентраціях токсична дія пари майже невідчутна. Тому для охорони здоров'я робітників здійснюють профілактичні заходи. Зокрема, ставлять вентиляційні пристрої та пристрої для кондиціювання повітря. Ці пристрої можуть забезпечувати такий повітрообмін, при якому концентрація токсичної пари, газів і пилу в повітрі виробничих приміщень не перевищуватиме гранично допустимі норми. В Україні діють норми гранично допустимих концентрацій (ГДК) розчинників шкідливої пари в повітрі.