Тема 2. Національний банк України – центральний банк держави

2.1. Створення Національного банку України та його статус

Центральним банком нашої країни є Національний банк України (НБУ). Статус і принципи діяльності НБУ визначені законодавством. За своїм правовим статусом він є однією з найважливіших інституцій держави.

НБУ створений у березні 1991 р. на базі української Республіканської контори Державного банку СРСР згідно з Конституцією України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Основні етапи діяльності Національного банку України представлені у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні етапи діяльності Національного банку України

1 етап 1991 р.	- Перереєстрація створених раніше комерційних банків; - Підготовка пакету документів, що регламентують функціонування банків на території України
2 етап 1992 р.	- Введення купоно-карбованця - Затвердження складу і структури НБУ - Створення валютної біржі - Вступ України до МВФ - Вихід України з зони російського рубля
3 етап 1993 р.	- Поява власної платіжної системи СЕП, що стала поштовхом до розвитку платежів - У вересні — підключення банківської мережі до SWIFT - У листопаді — початок функціонування електронної пошти
4 етап 1994 р.	- Завершення формування електронної платіжної системи - Відновлення торгів на біржі
5 етап 1995 р.	- Участь України у міжнародних фінансових програмах - Отримання Національним банком України фінансових кредитів (кредити stand-by, реабілітаційна позика тощо)
6 етап 1996 р.	- Введення власної національної валюти

Продовження табл. 2.1.

7 етап 1997 р.	- Макроекономічна стабілізація внаслідок проведення Національним Банком України послідовної антиінфляційної політики
8 етап 1998 р.	- Перехід банківської системи на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
9 етап 1999 р.	- Прийняття Закону "Про Національний банк України
10 етап 2000 р.	- Проведення міжнародного аудиту НБУ Міжнародним валютним фондом

Основні етапи розвитку головного банку держави співпадають з прийняттям нових законодавчих актів в галузі банківської системи. Головним є Закон «Про Національний банк України», який суттєво розтлумачив статус НБУ, мету його діяльності, а також головні виконувані ним функції.

2.2. Функції Національного банку України

Функції НБУ та його органів є невід’ємною складовою функцій державного управління.

Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці. Це передбачено у ст. 99 Конституції України, де зазначено: «Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України».

Наголосимо, що з моменту введення національної грошової одиниці вона стає не лише фінансово-економічним, а й політичним фактором. Адже національна грошова одиниця — це ознака економічного і політичного потенціалу держави, її незалежності.

Чинне законодавство про центральний банк держави покладає на останній виконання й низки інших функцій. До них насамперед належить визначення та проведення грошово-кредитної політики відповідно до затвердженої Верховною Радою України загальнодержавної програми економічного розвитку.

Національний банк України має монопольне право здійснювати емісію національної валюти України та організовувати її обіг. Це означає, що жоден інший суб’єкт банківської системи не може здійснювати цю функцію.

Центральний банк держави виступає також кредитором останньої інстанції для банків і кредитних установ, організовує систему рефінансування, визначає для банків та інших кредитних установ правила здійснення банківських операцій, бухгалтерського обліку звітності та захисту інформації. 3 цією метою Національний банк розробляє та ухвалює відповідні нормативні акти у вигляді положень, постанов керівних органів тощо.

НБУ визначає систему, порядок і форми розрахунків, у тому числі між банками та іншими кредитними установами, напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, систем розрахунків, автоматизацію банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; здійснює банківське регулювання та нагляд, веде Реєстр банків, їхніх філій та представництв, валютних бірж і кредитних установ, здійснює ліцензування банківських та інших операцій у передбачених законом випадках.

На НБУ покладено таку важливу функцію, як складання платіжного балансу і балансу міжнародних інвестицій України, здійснення їх аналізу та прогнозування. Значення цієї функції особливе. Адже наша країна наприкінці 1991 р. як нова незалежна держава не мала доступу до іноземних кредитів На той час фінансове становище країни погіршила ще й заява Зовнішекономбанку СРСР, який обслуговував зовнішню торгівлю, про те, що понад 7 млрд. дол. США «зникли» і про їхнє використання немає жодних підтверджуючих документів. Понад 1 млрд. дол. з цієї суми належав українським підприємствам та приватним особам. Зовнішекономбанк також заявив, що він більше не обслуговуватиме виплат, які стосуються зовнішньої торгівлі колишніх радянських республік.

Для міжнародного авторитету Національного банку України ве­лике значення має покладення саме на нього функції представництва інтересів України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків. Центральний банк держави здійснює також відповідно до визначених законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті, організовує та здійснює валютний контроль.

Лише НБУ має право здійснювати операції із золотовалютним резервом і забезпечувати його накопичення та зберігання.

Національний банк України реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у банківській системі, бере участь у підготовці кадрів для банківської системи.

Крім зазначеного вище, до переліку функцій НБУ належать також наглядові, регулятивні й контрольні. Їх виконання забезпечується через:

1) здійснення всіх видів перевірок банків на місцях, інших кредитних установ та суб’єктів підприємницької діяльності в Україні (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності), а також перевірок достовірності інформації, що надається юридичними та фізичними особами під час реєстрації банків, кредитних установ і ліцензування банківських операцій;

2) висунення вимог щодо проведення загальних зборів акціонерів (учасників) банків та інших кредитних установ і визначення питань, за якими мають бути прийняті рішення.

Національний банк України може направляти своїх представників для участі у роботі зборів акціонерів (учасників), засідань спостережної ради, правління та ревізійної комісії іншого банку або кредитної установи з правом дорадчого голосу. Він може також вимагати здійснення обов’язкових аудиторських перевірок банків та інших кредитних установ, одержувати висновки незалежних аудиторських організацій про результати цих перевірок.

НБУ має право вживати заходи впливу щодо порушників чинного законодавства. Так, у разі порушення банком чи іншою кредитною установою банківського законодавства України, нормативних актів НБУ, проведення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників та кредиторів, НБУ має право вимагати від банку та кредитної установи усунення виявлених порушень. Якщо ці вимоги не буде виконано у встановлений строк, НБУ має право застосовувати такі заходи впливу:

1) підвищувати норму обов’язкових резервів;

2) стягувати з банків чи інших кредитних установ штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу;

3) усувати керівництво (голову правління та головного бухгалтера) від управління банком чи іншою кредитною установою і призначати тимчасову адміністрацію;

4) відкликати ліцензію на здійснення окремих чи усіх банківських операцій;

5) приймати рішення про реорганізацію чи ліквідацію банку.

Звичайно, заходи впливу мають бути адекватними допущеним порушенням.

У разі виникнення незадовільного фінансового стану комерційного банку чи іншої кредитної установи НБУ може вживати заходи щодо їх фінансового оздоровлення.

Водночас чинне законодавство передбачає певні обмеження щодо вимог Національного банку України. Так, він не має права вимагати від банків та інших кредитних установ виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами НБУ.

Національний банк здійснює аналіз діяльності комерційних банків та інших кредитних установ з метою виявлення ситуацій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, стабільності банківської системи в цілому. Але він не несе відповідальності за зобов’язаннями комерційних банків і кредитних установ, за винятком випадків, коли НБУ бере на себе такі зобов’язання, а банки та інші кредитні установи не несуть відповідальності за зобов’язання Національного банку, крім випадків, коли вони беруть на себе такі зобов’язання.

Рішення НБУ з питань банківського регулювання і нагляду можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Національний банк України визначає для комерційних банків та кредитних установ форми звітності та порядок їх складання, які необхідні для ведення грошово-кредитної і банківської статистики, здійснення валютного контролю.

НБУ контролює діяльність своїх структурних одиниць та під­розділів через проведення внутрішнього аудиту, який здійснюється його ревізійним управлінням, безпосередньо підпорядкованим голові НБУ. Комплексні перевірки господарсько-фінансової діяльності структурних одиниць НБУ проводяться не рідше як один раз на рік.

Правління НБУ не пізніше 1 листопада звітного року приймає рішення про аудит Національного банку України і визначає аудиторську фірму, яка має відповідний досвід роботи, для перевірки річного звіту і подання аудиторського висновку.

Статут Національного банку України визначає, що майно НБУскладається з фондів та інших цінностей, вартість яких відображається у балансі НБУ (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2.

Баланс Національного банку України

Стаття балансу

Активи

Кошти та депозити в іноземній валюті Авуари в СПЗ Монетарне золото Цінні папери уряду Кредити банкам та іншим позичальникам Кредити уряду Нараховані доходи Внески в рахунок квоти Основні засоби та нематеріальні активи Інші активи Сумарні активи

Зобов'язання і капітал

Зобов 'язання

Банкноти та монети в обігу Кошти банків Кошти уряду та інших клієнтів Цінні папери власного боргу Кредити отримані Заборгованість перед МВФ Нараховані витрати Інші зобов'язання Сукупні зобов'язання

Капітал

Статутний капітал Фонди та інші резерви Сукупний капітал

Сукупні зобов'язання і капітал

Джерелом формування майна Національного банку є статутний фонд на момент створення банку, доходи, одержані від банківської діяльності, а також інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.