5.2. Обов’язкове резервування як інструмент гкп

НБУ установлює для банків нормативи обов’язкового резервування засобів.

Резервні вимоги (як класичний інструмент ГКП) дозволяють:

1) впливати на грошову масу;

2) регулювати на банківську ліквідність;

3) використовувати антимонопольну політику;

4) мати стимулюючу спрямованість.

Норма резервування — це співвідношення банківських резервів і депозитів.

Підвищення норм обов’язкових резервів

Знижує ресурсний потенціал КБ

Зменшує загальну грошову масу у обігу

Зниження норм обов’язкових резервів

Підвищує ресурсний потенціал КБ

Збільшує загальну грошову масу у обігу

Обов’язкове резервування забезпечує рівні умови для діяльності КБ, а також є дійовим механізмом впливу на пропозицію грошей. Однак при цьому не враховуються особливості діяльності і розміри банків.

Дисконтна ставка використовується центральним банком при здійсненні операцій з комерційними банками щодо обліку короткостро­кових державних облігацій і переобліку комерційних векселів, інших цінних паперів, що відповідають вимогам НБУ.

Політика редисконтування визначається:

1) вимогами центрального банку до якості враховуваних векселів;

2) вимогами центрального банку до контрагентів переобліку, тобто до максимально можливих обсягів переобліку векселів на одну кредитну установу;

3) дисконтною ставкою центрального банку.

Політика рефінансування визначається:

1) вимогами до якості ЦП, що приймаються в заставу;

2) ломбардною ставкою, що у світовій практиці на 5 пунктів вище за облікову (кредит в обсязі не більш 75% застави);

3) кількісними обмеженнями або тимчасовим припиненням лом­бард­ного кредитування (за необхідності).

Монетарний вплив дисконтної ставки:

зниження дисконтної ставки	 стимулювання попиту на кредити  підвищення ділової активності  прискорення економічного росту
підвищення дисконтної ставки	 скорочення попиту на кредити  зниження ділової активності  гальмування економічного росту

Принципи встановлення дисконтної ставки:

1) у межах коридору ринкових процентних ставок за кредитами і депозитами, наданими КБ;

2) за умов стабільної економічної ситуації дисконтна ставка має бути на рівні ставок по міжбанківськими кредитами;

3) економічні фактори, що змінюють дисконтну ставку у визначених межах.

Вплив процентної політики на грошову масу відбувається у такий спо­сіб. Зниження процентної ставки призводить до зростання попиту на гро­ші, відповідно зростає пропозиція грошей і як наслідок зростає маса грошей у обігу. І навпаки, ріст процентної ставки, як наслідок, зниження попиту на гроші знижує пропозицію грошей, потім знижується грошова маса у обігу.

Облікова політика — діючий інструмент впливу на всю банківську сис­те­му, що підтримує ліквідність комерційних банків. Однак зовсім не врахо­ву­ють­ся особливості діяльності і розміри банків. Немає диферен­ційованого підходу.