1) Органолептичні:

А) інвентаризація, контрольні заміри робіт;

Б) вибіркові та суцільні спостереження;

В)технологічний контроль;

Г)хіміко-технологічний контроль;

Д) експертизи та ін.;

2) Розрахунково-аналітичні;

3) документальні:

А) інформаційне моделювання;

Б) камеральні перевірки та ін.;

В) зустрічна перевірка документів;

Г) перевірка змісту і суті операцій.

4) Узагальнення і реалізація результатів контролю

таблиці для здійснення розрахунків зносу і амортизації основних засобів.

Ревізія операцій з основними засобами.

Під час ревізії перевіряють збереження основних засобів за місцями їх знаходження і використання. Для цього ревізор організовує і проводить вибіркову (в окремих випадках суцільну) перевірку фактичної наявності об’єктів основних засобів, що досягається за допомогою часткової або повної їх інвентаризації. До початку інвентаризації основних засобів потрібно перевірити інвентарні картки (книги, відомості). Перевірка інвентарних карток дає можливість встановити відповідність важливих ознак об’єктів за даними, що відображені в обліку, даним фактичного стану об’єктів основних засобів. Одночасно до початку інвентаризації повинні бути здійснені всі записи в аналітичних облікових реєстрах за рахунком 10 “Основні засоби” на підставі первинних документів про залишки і рух основних засобів. Фактичну наявність основних засобів і їх збереження перевіряють шляхом огляду, перерахунку на місцях зберігання і експлуатації основних засобів.

За допомогою інвентаризації перевіряють не тільки збереження і використання основних засобів, але й підтверджують їх реальність в балансі та здійснюють перевірку узгодженості облікових даних із даними фактичної наявності основних засобів. При інвентаризації та обстеженні основних засобів перевіряють наявність інвентарних карток (книг, відомостей), технічних паспортів і іншої документації, правильність залишків у них. Одночасно необхідно оглянути об’єкти і предмети основних засобів наочно з відображенням їх наявності в інвентаризаційних описах і зазначенням у них повної назви і призначення об’єктів, інвентарних номерів і інших експлуатаційних даних основних засобів. У процесі інвентаризації виявляють непридатні до експлуатації і відновлення об’єкти основних засобів, які заносять до окремого інвентарного опису. Під час обстеження перевіряють фактичну продуктивність обладнання, його комплектність, загальний технічний стан станків і технологічних ліній, з’ясовують закріплення станків за окремими працівниками. Одночасно виявляють обладнання, яке підлягає списанню як непридатне для подальшої експлуатації. Обладнання, яке фактично протягом тривалого часу не використовується і простоює групується в окремий опис, що дає можливість з’ясувати причини неефективного використання тих або інших видів обладнання. Особливо важливо з’ясувати простоювання і невикористання придбаного технічно удосконаленого обладнання, яке фактично у виробництві не використовується. Одночасно виявляють достроково виведене із експлуатації обладнання з причин його розукомплектування. При огляді обладнання, яке не використовується або яке не встановлене, з’ясовують додержання правил зберігання і консервації.

Під час ревізії збереження основних засобів перевіряють закріплення їх за матеріально відповідальними особами, за інвентарними номерами та місцями зберігання і використання. За даними інвентарного обліку і матеріалів інвентаризації основних засобів перевіряють, чи не має випадків заміни нових предметів (узлів, деталей) старими. Після перевірки фактичної наявності та ефективності використання основних засобів здійснюють аналітичне дослідження за допомогою економічного аналізу, що дає можливість здійснити порівняння наявності об’єктів основних засобів із нормативами і обґрунтованою їх необхідністю.

Наступним етапом перевірки є ревізія операцій, пов’язаних з надходженням ОЗ. Під час ревізії, у перш чергу, з’ясовують доцільність і законність придбання основних засобів, своєчасність і повноту оприбуткування, введення їх в експлуатацію і закріплення за матеріально відповідальними особами прийнятих об’єктів. Несвоєчасне оприбуткування основних засобів виявляють шляхом зіставлення актів їх приймання (придбання) з датами їх оприбуткування в інвентарних картках і відповідному журналі за рахунком 10 “Основні засоби”. Особливості ревізії операцій, пов’язаних з надходженням основних засобів, залежить від видів і способів їх придбання, джерел фінансування, призначення об’єктів. Операції, що пов’язані з надходженням основних засобів перевіряють в обліку у відповідному обліковому реєстрі за окремими субрахунками за дебетом рахунка 10 “Основні засоби” та кредитам відповідних рахунків за належністю (залежно від джерел надходження основних засобів). Це можуть бути записи за кредитом таких рахунків: 15 “Капітальні інвестиції”, 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість”, 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”, 41 “Паєвий капітал”, 42 “Додатковий капітал”, 43 “Неоплачений капітал”, 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”, 73 “Інші фінансові доходи” та інші. Конкретні операції, що відображаються в бухгалтерському обліку перевіряються таким чином. Наприклад, одержані основні засоби як внесок до статутного фонду перевіряють за дебетом рахунка 10 “Основні засоби” і за кредитом 46 “Неоплачений капітал”. У зв’язку з цим збільшується статутний капітал, що відображається за дебетом рахунка 46 “Неоплачений капітал” і за кредитом рахунка 40 “Статутний капітал”.Операції, що пов’язані з придбанням (виготовленням) основних засобів, перевіряють за дебетом рахунка 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” і за кредитом рахунка 685 “Розрахунки з іншими кредитами”. Введення в експлуатацію об’єкта основних засобів перевіряють за дебетом відповідного субрахунка рахунка 10 “Основні засоби” і кредитам 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”.

Вартість безплатно отриманих основних засобів перевіряють на підставі актів їх приймання-передачі за дебетом рахунка 15 “Капітальні інвестиції” і кредитом рахунка 424 “Безплатно одержані необоротні активи”, а їх зарахування до обліку – за дебетом рахунка 10 “Основні засоби” і кредитом рахунка 15 “Капітальні інвестиції”. При цьому дохід від безкоштовно одержаних основних засобів перевіряють за кредитом рахунка 745 “Дохід від безплатно отриманих активів” (дохід визначається за сумою амортизації цих активів одночасно з її нарахуванням).

При ревізії операцій, пов’язаних з вибуттям і реалізацією основних засобів, перевіряють обґрунтованість цих операцій та правильність і своєчасність їх оформлення. При переміщенні основних засобів у межах підприємства, особливо виробничого обладнання на другі ділянки або цехи, з’ясовують причини та доцільність такого переміщення. Операції, пов’язані з ліквідацією основних засобів (включаючи і безкоштовну їх передачу) перевіряють у межах суми нарахованого зносу за дебетом рахунка 131 “Знос основних засобів”, а понад цю суму за дебетом рахунка 976 і кредитом рахунка 10 “Основні засоби”. Доходи від цієї реалізації основних засобів перевіряють за даними кредиту рахунка 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”. При цьому при списанні ліквідованих основних засобів ревізор повинен встановити правильність і законність актів ліквідацій основних засобів і співставити їх з інвентарними картками та відповідними прибутковими документами на оприбуткування отриманих від списання основних засобів матеріальних цінностей. У свою чергу перевіряють обґрунтованість витрат, пов’язаних з ліквідацією об’єктів основних засобів.

Операції щодо безкоштовної передачі основних засобів повинні бути підтверджені наявністю доручення одержувача та його письмовим підтвердженням про оприбуткування прийнятого об’єкта на баланс. Крім того, за цими об’єктами встановлюють правильність визначення технічного стану об’єкта і процент зношення з урахуванням строку його експлуатації. Операції за реалізацію основних засобів перевіряються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, яким визначені методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації щодо основних засобів та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Із введенням нового Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій перевірка операцій, пов’язаних із реалізацією основних засобів за залишковою їх вартістю перевіряють за дебетом рахунка 972 “Собівартість реалізованих необоротних активів” і за кредитом 10 “Основні засоби”. Ці записи ревізор підтверджує відповідними документами (дорученнями одержувача, актами приймання-передачі основних засобів або прибутково-видатковими накладними). У цих випадках перевіряють правильність визначення зносу на ці реалізовані об’єкти та відображення його в обліку за дебетом рахунка 131 “Знос основних засобів” і за кредитом рахунка 10 “Основні засоби”. Дохід від реалізації основних засобів перевіряють за даними різниці між сумою, відображеною за дебетом і кредитом (при перевищенні суми за кредитом) рахунка 742 “Дохід від реалізації необоротних активів”.

Усі операції купівлі-продажу об’єктів основних засобів потребують перевірки правильності відображення на відповідних рахунках податкових зобов’язань, податкового кредиту та розрахунків за податками.

При ревізії надходження і вибуття основних засобів перевіряють правильність відображення цих операцій в аналітичному обліку, що ведуть у спеціальних картках або інвентарних книгах за місцями експлуатації і зберігання та за матеріально відповідальними особами. Дані аналітичного обліку зіставляють із даними синтетичного обліку та звітності. Процес контролю операцій, пов’язаних із придбанням, прийманням, переміщенням, купівлею і продажем, ліквідацією, ремонтом і модернізацією основних засобів, показано на рисунку 19. Цей процес контролю включає процедуру контролю різних видів операцій, що пов’язані з оприбуткуванням і списанням основних засобів на підставі первинних документів, реєстрів аналітичного і синтетичного обліку, даних балансу і звітності.

Ревізія операцій з нематеріальними активами.

Під час ревізії операцій з нематеріальними активами необхідно керуватися вимогами П(с)БО №8 „Нематеріальні активи”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242. Насамперед під час ревізії слід здійснити визнання предметів, по-перше, як активів, а по-друге, як нематеріальних активів. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних із його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена б'єктом контролю операцій з нематеріальними активами є механізм формування їх початкової вартості, оскільки придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства саме по початковій вартості.

Нарахування амортизації об'єктів нематеріальних активів здійснюється упродовж строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством самостійно при визнанні такого об'єкта активом (тобто при зарахуванні його на баланс), але не більше 20 років. Під час контролю визначення строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів необхідно враховувати:

1. строки корисного використання подібних активів;

2. моральний знос, що передбачається;

3. правові або інші подібні обмеження щодо строків використання такого об'єкта нематеріальних активів та інші чинники.

Метод амортизації нематеріальних активів обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. У разі, якщо зазначені умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням лінійного методу. Термін корисного використання нематеріальних активів та метод їх амортизації можуть переглядатися в кінці звітного року, якщо в наступному році очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Під час контролю зазначених операцій перевіряється видання наказу по підприємству про зміну методу нарахування амортизації та терміну корисного використання об'єкта нематеріальних активів. Разом з тим об'єктом нарахування амортизації за новим обраним методом є залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів на початок місяця, наступного за місяцем змін.

Не входять до об'єкта нарахування амортизації:

1. первісна вартість нематеріальних активів, щодо яких підприємство не несло витрат на придбання (тобто отримані як внесок засновників до статутного капіталу, безкоштовно отримані);

2. первісна вартість нематеріальних активів, самостійно виготовлених на підприємстві;

3. витрати підприємства, понесені в зв'язку з ремонтом та іншими видами поліпшення нематеріальних активів.

4. вартість гудволу.

При ревізії стану бухгалтерського обліку операцій з не-матеріальними активами враховують, що облік нарахованої амортизації ведеться на рахунку 133 „Знос нематеріальних активів”. Нарахування амортизації відображається по кредиту зазначеного субрахунку, списання (зменшення) суми раніше нарахованої амортизації – по дебету. Сума раніше нарахованої амортизації може зменшуватись внаслідок вибуття нематеріальних активів у зв'язку з їх реалізацією, внеском до статутного капіталу інших суб'єктів господарської діяльності, безкоштовної їх передачі, ліквідації, списанням у зв'язку з нестачею або псуванням.

Ревізія правильності нарахування амортизації.

У разі ревізії операцій з ОЗ важливим є нарахування їх амортизації. Зазначена операція повинна відповідати вимогам ЗУ « Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає амортизацію основних фондів, як поступове перенесення витрат на їх придбання , виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку в межах норм амортизаційних відрахувань.

На етапі проведення ревізії правильності нарахування амортизації і зносу основних засобів здійснюється:

- перевірка дотримання положень облікової політики підприємства щодо амортизації основних засобів;

- перевірка правильності віднесення об'єктів амортизаційних відрахувань до тієї чи іншої групи основних засобів;

- перевірка розрахунків сум щомісячних амортизаційних відрахувань; - перевірка своєчасності і правильності їхнього відображення в обліку. Необхідно одержати перелік об'єктів основних засобів, по яких застосовуються особливі умови нарахування амортизації чи її припинення, зокрема:

- на які амортизація не нараховується;

- які знаходяться на консервації;

- по яких нарахування амортизації припинене;

- по яких застосовується прискорена амортизація;

- невиробничого призначення;

- використовуваних організацією за договором оренди;

- переданих організацією в оренду.

Амортизації підлягають:

1)витрати, пов'язані із придбанням основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання (включаючи витрати на придбання племінної худоби). 2)сума основних фондів, самостійно виготовлених для власних виробничих потреб, яка включає витрати на виплату зарплати працівникам, які були зайняті виготовленням таких основних фондів;

3)сума витрат на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння, які перевищують п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року;

4)суми, витрачені на придбання, ремонт, модернізацію легкового транспорту лише юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (таксомоторні парки) та послуг з наданням легкового транспорту в оренду (прокат) громадянам, організаціям.

Не підлягають амортизації і повинні відноситись до складу валових витрат звітного періоду витрати на придбання і відгодівлю продуктивної худоби, вирощування багаторічних насаджень, придбання основних фондів, нематеріальних фондів з метою подальшої реалізації іншим платникам або їх використання у виробництві інших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам, утримання основних засобів, що знаходяться на консервації.

Не підлягають амортизації і проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати бюджетів:

1)на будівництво та утримання споруд благоустрою, житлових будинків, бібліотечних і архівних фондів;

2)витрати бюджетів на будівництво й утримання автомобільних доріг загального користування, утримання бібліотечних фондів;

3)витрати на придбання, ремонт та модернізацію легкових автомобілів, що використовуються для ін

Згідно з П(С)БО 7 є п'ять методів нарахування амортизації основних засобів: 1. Прямолінійний метод.

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. Річна сума амортизації визначається за формулою:

АВ = (Пв-Лв)\ Т

Норма амортизації:

На = 100% \ Т