- •1.Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності.
- •2. Визначення основних функцій менеджменту та їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту.
- •3. Головні ознаки діяльності менеджера, характеристика діяльності та вимоги до якостей менеджерів різних рівнів управління.
- •4. Сутнісна характеристика класичної теорії менеджменту: школа наукового управління й адміністративна школа (сфера досліджень, головні надбання та недоліки)
- •Характеристика моделі ідеальної бюрократії Макса Вебера
- •5. Сутнісна характеристика поведінкової теорії менеджменту ( напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки)
- •6. Сутнісна характеристика кількісної теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).
- •7. Порівняльна характеристика основних моделей прийняття управлінських рішень: сутність, базові поняття та сфери застосування).
- •8. Порівняльна характеристика інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень (послідовність та зміст основних етапів, переваги та недоліки, сфери застосування).
- •10.Класифікація методів творчого пошуку альтернативних варіантів. Характеристика найважливіших з них.
- •15. Характеристика експертних методів обґрунтування управлінських рішень (сфери застосування, методи, принципи оцінювання, критерій вибору кращого рішення).
- •17. Зміст поняття “мета” в управлінні й основні вимоги до правильно сформульованих цілей. Класифікація цілей організації.
- •18. Сутність концепції управління за цілями (мво). Змістовна характеристика та послідовність етапів процесу управління за цілями.
- •19. Переваги і недоліки процесу управління за цілями (мво).
- •20. Визначення поняття “стратегія”. Характеристика основних елементів стратегії та рівнів стратегій організацій.
- •21. Логіка процесу формування стратегії організації (послідовність основних етапів процесу формування стратегії та їх зміст).
- •22. Характеристика поняття “місія організації”, вимоги до змісту правильно сформульованої місії.
- •23. Характеристика зовнішнього й внутрішнього аналізу як етапів процесу форм. Стратегії (цілі аналізу; фактории, результати; swot- аналіз).
- •24. Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту.
- •26. Характеристика стратегії контролю за витратами (принцип, на якому ґрунтується стратегія, практичні засоби реалізації, умови застосування)
- •27. Характеристика стратегії диференціації (принцип, на якому ґрунтується, перелік можливих унікальних властивостей продукції, умови ефективного застосування).
- •28. Характеристика стратегії фокусування (принцип, на якому ґрунтується, послідовність і зміст етапів процесу опрацювання, можливі варіанти реалізації).
- •29. Класифікація, склад і характеристика основних типів і форм планів впровадження стратегії.
- •30. Визначення поняття “організації” як функції управління. Співвідношення категорій “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”.
- •Діапазони рішень в процесі організаційної діяльності
- •31.Класична теорія організації: характеристики моделі “ідеальної бюрократії” м. Вебера, її сильні та слабкі сторони.
- •32. Поведінкова теорія організації: критерії класифікації організацій, характеристика основ-них систем управління організаціями за р. Лайкертом, сильні та слабкі сторони теорії.
- •33. Сутнісна характеристика основних елементів організаційного процесу.
- •34. Основні результати досліджень впливу технології на організаційну структуру (дослі-дження Дж. Вудворд).
- •35. Основні результати досліджень впливу розмірів організації на її структуру.
- •Змістовна характеристика процесу проектування робіт в організації (сутність; зміст процесів аналізу робіт і проектування робіт).
- •Характеристика основних методів перепроектування робіт в організації.
- •Основні принципи групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (базові схеми департаменталізації).
- •Характеристика делегування повноважень як складової організаційного процесу (сутність, основні елементи, види повноважень).
- •Існують три типи повноваження, що передаються підлеглим:
- •Штабні;
- •Функціональні.
- •Визначення категорії “діапазон контролю”, наслідки його зменшення. Характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
- •Процес координації робіт як складовий елемент організаційної діяльності (сутність, різновиди, характеристика механізми вертикальної й горизонтальної координації).
- •43. Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі процесу мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
- •44. Основні положення теорії “ієрархії потреб” а. Маслоу (базові тези, характеристика та ієрархія потреб, основні висновки).
- •45. Характеристика теорії “набутих потреб” д.МакКлелланда (базові тези, види потреб, характеристики робіт, що найкраще мотивують людей з різними домінуючими потребами, основні висновки).
- •46. Загальна характеристика “теорії мотиваційної гігієни” ф. Герцберга (базова ідея теорії; перелік мотиваційних і гігієнічних факторів, діапазони їх дії; основні висновки; методи збагачення робіт).
- •47. Основні положення “теорії очікувань” в.Врума (базова ідея теорії; основні ситуаційні фактори; висновки для практичного використання).
- •48. Основні положення “теорії справедливості” с.Адамса (базова ідея теорії; критерій справедливості; типи реакції на несправедливість; висновки для практичного використання).
- •50. Порівняльна характеристика змістовних і процесних теорій мотивації (відмінності у спрямуванні; досліджувані проблеми; переваги й недоліки).
- •51. Визначення поняття “контроль”. Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язок).
- •52. Характеристика процедури вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації (сутність основних методів вимірювання, їх переваги і недоліки; основні об’єкти контролю).
- •53. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (сутність, переваги і недоліки).
- •54. Параметри ефективної системи контролю. Зміст поняття “дисфункціональний ефект системи контролю” та засоби його подолання.
- •55. Визначення поняття “лідерство”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”, “лідерство”.
- •56 Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідирування.
- •57. Порівняльна характеристика основних підходів у теорії лідерства (сфери досліджень; основні результати, здобутки та недоліки).
- •58. Основні положення “теорії х” і “теорії y” д. МакГрегора (основна ідея теорії; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).
- •59.Визначення стилів керування за р. Блейком та Дж. Моутон. Характеристика виокремлених ними основних стилів керування.
- •60. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера (базові положення моделі; перелік ситуаційних факторів; характеристика ситуацій, найбільш прийнятних для певних стилів лідерства).
- •61.Характеристика теорії “життєвого циклу” п.Херсі та к.Бланшара (базова гіпотеза теорії; поняття “ступінь зрілості виконавця”; графічна інтерпретація моделі; основні висновки).
- •1. Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни “Менеджмент”
- •Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності.
- •Визначення основних функцій менеджменту та їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту.
58. Основні положення “теорії х” і “теорії y” д. МакГрегора (основна ідея теорії; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).
Згідно “теорії Х” працівники за своєю природою є лінивими, безвідповідальними, такими що при першій ліпшій нагоді намагаються уникнути праці. Отже для досягнення цілей організації їх необхідно постійно примушувати, спрямовувати та контролювати. Справедлива заробітна плата здатна зробити роботу терпимою, а необхідний рівень її виконання буде наслідком постійного контролю.
“Теорія Х” характеризує основи автократичного керування. Автократ має достатньо влади, щоб нав’язати свою волю виконавцям, і у разі необхідності без вагань вдається до цього. Автократ вважає, що його керівництво ґрунтується на авторитеті посади, яку він обіймає. Сила влади автоматично примушує підлеглих беззастережно коритися наказам та інструкціям.
Характерні риси автократичного стилю керівництва:
висока централізація повноважень;
висока структурованість роботи підлеглих;
різке обмеження свободи підлеглих щодо прийняття рішень;
численні правила поведінки;
апеляція до потреб низького рівня у підлеглих (за Маслоу).
За “теорією Y”, навпаки, менеджер бачить своїх підлеглих працьовитими, відповідальними, такими що прагнуть до схвалення та підтримки. Цією теорією визнається, що зовнішній контроль та загроза покарання не є єдиним засобом, який спрямовує зусилля людей. Людина і сама здатна себе контролювати, якщо вона прямує до мети, у досягненні якої вона зацікавлена. “Теорія Y” характеризує основи демократичного керування.
Для демократичного стилю керування характерними є:
високий ступінь децентралізації повноважень;
активна участь підлеглих у прийнятті рішень;
добре налагоджена система комунікацій керівник - підлеглий;
апеляція до потреб більш високого рівня у підлеглих.
59.Визначення стилів керування за р. Блейком та Дж. Моутон. Характеристика виокремлених ними основних стилів керування.
Блейк та Моутон визначили чотири граничних та одну середню позиції ГРІД
-
9
Низьки Високий
Ступінь врахування інтересів працівників
1.9
Управління в стилі заміського клубу
9
1.1.“Бідність управління”. З боку керівника потрібне лише мінімальне зусилля, щоб досягти такої якості робіт, яке дозволить уникнути звільнення
1.9.Управління в стилі заміського клубу. Гранична увага до потреб підлеглих призводить до створення комфортної і дружелюбної атмосфери
9.1. Режим підпорядкування керівнику. Створення таких робочих умов, де людські аспекти присутні мінімально
9.9. Колективне управління. Завдяки посиленій увазі і до підлеглих, і до ефективності керівник домагається того, що підлеглі свідомо притягуються до мети організації
5.5. Організаційне управління. Керівник досягає прийнятної якості виконання завдань, знаходячи баланс ефективності та хорошого морального настрою
.9Колективне
управління
8
7
6
5
5.5 Організаційне
управління
4
3
2
1
“Бідність
управління”
1.1
Режим підпорядкування керівнику
9.1
11
22
33
44
55
66
77
88
99
Низький
Високий
Ступінь врахування інтересів виробництва
Решітка стилів керування Р. Блейка та Дж. Моутона
Блейк та Моутон вважали, що найефективнішим стилем є поведінка керівника у позиції 9.9.
Дев’ятибалова шкала у теорії Блейка та Моутон пов’язана з розумінням, що існує декілька проміжних варіантів стилів керування. При цьому, як відзначали Блейк та Моутон: “Будь-які переваги, що можна отримати з проміжних варіантів, не варті тих зусиль, які необхідні для ідентифікації їх характеристик”.
Блейк та Моутон виокремили три додаткових стилі керування, які розглядаються як певні сполучення п’яти “чистих” стилів:
патерналізм - сполучення стилю 9.1 (управління та контроль) із стилем 1.9 (система заохочення). Патерналізм як тип поведінки керівника асоціюється з фігурою батька родини. Він не скупий на похвали за виконану роботу, заохочує, підтримує, але створює середовище, у якому працівники не діють без його ухвали. Винагородження та підтримка надаються підлеглим в обмін на слухняність та лояльність;
опортунізм – сполучення будь-яких або усіх стилів управління, які здатні закріпити позицію керівника або надати йому певні особисті переваги. Кожний крок опортуніста здійснюється з тактичних міркувань і є засобом досягнення особистого успіху (внесок в успіх організації на другому плані відносно до особистої вигоди);
фасадизм або зовнішнє благополуччя – імітація ситуації 9.9 з метою приховати дійсні мотиви власної поведінки керівника.
