Загальна характеристика теорії соціальної стратифікації.

Для опису системи нерівності між групами (спільнотами) людей в соціології широко використовують поняття «соціальна стратифікація». Саме слово «стратифікація» запозичене у геологів. Воно латинського походження (першочергово означало «покривало», «постіль»). В англійській мові його стали розуміти як пласт, формація (в геології), а в суспільствознавстві – прошарок суспільства. Таким чином страта, стратифікація – поділ суспільства на прошарки («пласти»).

Одним з авторів теорії соціальної стратифікації був американський соціолог російського походження Питирим Сорокін. Він виклав її у праці «Соціальна стратифікація і мобільність». За П. Сорокіним, соціальна стратифікація – це диференціація сукупності людей (населення) на класи в ієрархічному ранзі. Її основа і суть – у нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності і обов’язків, наявності або відсутності соціальних цінностей, влади і впливу серед членів суспільства.

Розглядаючи соціальну структуру як сукупність соціальних груп, що різняться своїм становищем у суспільстві, соціологія має відповісти на питання: як відрізнити ці групи одну від одної?

Соціальна стратифікація є не лише методом виявлення верств суспільства, але й «портретом» даного суспільства. Прострафікувавши все населення країни за тими чи іншими критеріями, можна виділити страти (верстви), з яких це населення складається. Тому стратифікація – риса будь-якого суспільства – рабовласницького, феодального, капіталістичного, соціалістичного. Вона наявна у всіх державах, тому що ті чи інші верстви наявні в будь-якому суспільстві, у будь-якій країні. Вони були в минулому, є нині, залишаться в майбутньому.

Конкретні широкомасштабні дослідження з метою створення «соціального портрету» суспільства – одне з найактуальніших завдань соціології.

Критерії соціальної стратифікації

Кожна страта включає тільки тих людей, які мають приблизно однакові доходи, владу, освіту і престиж. Нерівність відстаней між статусами - основна властивість стратифікації.

Дохід – кількість грошових надходжень індивіда або сім'ї за певний період часу (місяць, рік). Доходом називають суму грошей, отриману у вигляді зарплати, пенсій, допомог, гонорарів, відрахувань від прибутку. Дохід вимірюється в гривнях або доларах, які одержує окремий індивід (індивідуальний дохід) або сім'я (сімейний дохід).

Доходи найчастіше витрачаються на підтримку життя, але якщо вони дуже високі, то накопичуються і перетворюються на багатство. Головне надбання вищого класу - не дохід, а накопичене майно. Частка зарплати невелика. У середнього і нижчого класів головним джерелом існування є дохід, тому що в першому випадку, якщо і є багатство, то воно незначне, а в другому його немає зовсім. Багатство дозволяє не працювати, а його відсутність змушує працювати заради зарплати. Багатства і доходи розподіляються нерівномірно і означають економічну нерівність. Соціологи інтерпретують його як показник того, що різні групи населення мають нерівні життєві шанси. Вони купують різну кількість і різної якості продукти харчування, одяг, житло і т.д. Люди, що мають більше грошей, краще харчуються, живуть в більш комфортних будинках, воліють особистий автомобіль громадському транспорту, можуть дозволити собі дорогий відпочинок.

Освіта вимірюється кількістю років навчання у державній або приватній школі або вузі. Якість освіти складає один із основних чинників, які визначають статус людини на шкалі соціальної ієрархії. В залежності від отриманої освіти, її ефективності особистість в інформаційному суспільстві має значні шанси опинитись на бажаному рівні стратифікаційної системи. Проте на сьогодні, отриманої у попередні роки освіти вже недостатньо. Актуальною є тенденція до отримання додаткових знань і впродовж всього трудового життя. Високотехнологічне середовище, нові тенденції у різних галузях народного господарства вимагають від людини постійно підвищувати свій освітній рівень з метою бути конкурентоспроможним на ринку праці і утримувати високі статусні позиції. Освіта стала ключовим чинником, який справляє безпосередній вплив на всі інші критерії соціальної стратифікації.

Влада вимірюється кількістю людей, на яких поширюється прийняте кимось рішення (влада – можливість нав'язувати свою волю або рішення іншим людям незалежно від їх бажання). Суть влади – у здатності нав'язувати свою волю всупереч бажанню інших людей.

Три шкали стратифікації – дохід, освіта і влада – мають цілком об'єктивні одиниці виміру: долари, роки, люди. Престиж стоїть поза цього ряду, оскільки він – суб'єктивний показник.

Престиж – повага, якою в громадській думці користуються та чи інша професія, посада, рід заняття.

Професія юриста престижніша професії сталевара чи сантехніка. Посада президента комерційного банку престижніше посади касира. Всі професії, заняття і посади, які існують в даному суспільстві, можна розташувати графічно зверху вниз на щаблях професійного престижу.