Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
охорона праци.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
587 Кб
Скачать
☆

20.Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.

Оскільки виробничі умови праці розглядаються з точки зору їх впливу на організм працюючого, оцінка їх фактичного стану повинна грунтуватися на обліку наслідків такого впливу на здоров'я людини. При цьому дуже важливо врахувати все різноманіття чинників, що формують умови праці. Під впливом конкретних умов праці формуються три якісно визначених основних функціональних стану організму:

· Нормальне;

· Прикордонне (між нормою і патологією);

· Патологічне.

Кожне з них має свої характерні ознаки. Ступінь впливу умов праці на організм характеризують категорії важкості праці. Відповідно до розробленої НДІ праці «Медико-фізіологічної класифікацією робіт по важкості» (М., НДІ праці, 1974) всі роботи можна розділити на 6 категорій.

До першої категорії важкості належать роботи, що виконуються в комфортних умовах зовнішнього виробничого середовища при допустимих величинах фізичного, розумового та нервово-емоційної навантажень. У практично здорових людей такі умови підвищують тренованість організму і його працездатність. Стомлення в кінці зміни (тижня) незначне. У цих умовах реакції організму являють собою оптимальний варіант нормального функціонального стану.

До другої категорії тяжкості відносяться роботи, що виконуються в умовах, що не перевищують гранично допустимих значень виробничих факторів, встановлених діючими санітарними правилами, нормами і ергономічними рекомендаціями. У практично здорових людей, які не мають медичних протипоказань до таких робіт, до кінця зміни (тижня) не виникає значного стомлення. Працездатність істотно не порушується. Відхилень у стані здоров'я; пов'язаних з професійною діяльністю, протягом всього трудового періоду життя не спостерігається.

До третьої категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких, внаслідок не цілком сприятливих умов праці (у тому числі підвищена м'язова, психічна, нервово-емоційне навантаження), у практично здорових людей формуються реакції, характерні для прикордонного стану організму. Погіршуються деякі показники фізіологічних функцій у міжопераційних інтервалах, особливо до кінця роботи, в порівнянні з дорабочім вихідним станом; погіршуються функціональні показники в процесі виконання виробничих операцій, перш за все функції центральної нервової системи; подовжується відновний період; трохи погіршуються виробничі техніко-економічні показники. Подібні негативні зрушення можуть бути порівняно швидко усунені при поліпшенні режимів праці та відпочинку.

До четвертої категорії важкості належать роботи, за яких несприятливі умови праці призводять до реакцій, характерним для більш глибокого прикордонного (предпатологіческого) стану у практично здорових людей. Знижуються виробничі показники. Підвищується рівень захворюваності, з'являються типові виробничо-обумовлені професійні захворювання, збільшується кількість і тяжкість виробничих травм.

До п'ятої категорії важкості належать роботи, при виконанні яких в результаті досить несприятливих (екстремальних) умов праці в кінці робочого періоду (зміни, тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей.Для п'ятої категорії важкості характерний високий рівень виробничо-обумовленої та професійної захворюваності. Значно погіршуються техніко-економічні показники, змінені і нерідко хаотичні криві працездатності і продуктивності праці.

До шостої категорії важкості належать роботи, при виконанні яких в результаті надзвичайних, часто раптових перевантажень, як правило, при стресових психічних (нервово-емоційних) ситуаціях, виникають гострі патологічні реакції, нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів. Іноді психічний чи емоційний стрес посилюється іншими, також несприятливими умовами праці. Це знижує загальну опірність організму шкідливим і небезпечним виробничих умов.

26.Основні нововведення Закону України «Про охорону праці»: впровадження економічних методів управління охороною праці на зміну адміністративно-командним; застосування низки додаткових штрафних санкцій, а також пільг щодо оподаткування; створення чіткої системи органів державного управління й нагляду за охороною праці та системи організації цієї роботи безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності; суттєве розширення прав і соціальних гарантій працівників, насамперед осіб, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві або від професійного захворювання, та сімей загиблих; визначення місця й ролі колективного договору підприємства у вирішенні завдань щодо поліпшення умов і безпеки праці, забезпечення встановлених законом прав та соціальних гарантій працівників, у тому числі на пільги й компенсації; визначення правового статусу служб охорони праці на підприємствах і в органах державного управління всіх рівнів; забезпечення навчання населення з питань охорони праці; забезпечення активної участі профспілок та інших громадських формувань, широких кіл трудящих у вирішенні проблем охорони праці; створення необхідних передумов для започаткування нових громадських інститутів і можливості обрання комісій охорони підприємств та уповноважених трудового колективу з цих питань тощо.