6.6. Стадії розвитку колективу організації

Розвиток колективу як центру соціальності, формування цінностей, утвердження колективності є багатоетапним процесом. Умовно можна виділити 5 етапів.

1. Формування з певної кількості людей номінальної групи, які спільно діють для досягнення цілей. У цей період проходить пристосуваня. На перший погляд новий колектив виглядає діловим і організованим, але насправді люди придивляються один до одного і намагаються визначити, наскільки глибоко їм хочеться у все вникнути. Справжні почуття часто ховаються, хтось один підвищує авторитет, а взаємодія відбувається в звичних формах. Всебічного обговорення цілей і методів роботи майже немає. Люди часто не цікавляться своїми колегами, майже не слухають один одного, а творча колективна робота фактично відсутня.

2. Утворення колективу, тобто формування його активного ядра з людей, які не тільки усвідомили цілі колективу і активно діють щодо їх досягнення, а й впливають на інших учасників колективної діяльності. На цьому етапі утворюються мікрогрупи, які відрізняються між собою ставленням до цілей колективу. У цей період може бути "палацовий" переворот. Багато колективів проходять через період перевороту, коли оцінюється внесок лідера, утворюються клани, угрупування, розбіжності виражаються відкритіше. Особисті взаємини набувають значення, сильні і слабкі сторони окремих індивідів виходять назовні. Колектив починає обговорювати, як досягти згоди, і пробує поліпшити взаємини. Іноді відбувається силова боротьба за лідерство, в результаті якої може відбутися як зміна лідера, так і розформування колективу (банкрутство фірми, ділення внесків). Лідер повинен підтвердити свої повноваження або поступитися місцем сильнішому.

3. Зародження ідейного співробітництва мікрогруп, які сприймають цілі й завдання колективу як свої особисті. Відповідно змінюються і відносини між керівником і колективом. Зростає результативність і ефективність. Потенціал колективу зростає, і перед ним стає питання, як використовувати здібності, що є тепер, і ресурси. Часто цей колектив працює ривками, проте є енергія, інтерес і бажання зрозуміти, як можна працювати краще. Методи роботи переглядаються, з'являється бажання експериментувати, і приймаються заходи по підвищенню продуктивності. Найчастіше швидко досягаються високі результати. Колектив набуває досвід в успішному рішенні проблем і використанні ресурсів. Акцент робиться на правильне використання часу і на уточнення завдань. Співробітники починають пишатися своєю приналежністю до "команди-переможниці". На проблеми дивляться реалістично і вирішують їх творчо. Управлінські функції плавно переходять від одного співробітника до іншого залежно від конкретного завдання.

4. Досягнення зрілості колективу і особистостей, які входять до нього, усвідомлення єдності інтересів кожного працівника і колективу. На цьому етапі колектив набуває усіх ознак зрілості, формується сприятливий соціально-психологічний клімат для функціонування і діяльності об’єднаних у ньому індивідів. Колектив досягає майстерності. У розвиненому колективі діють міцні зв'язки між його членами. Людей приймають і оцінюють по заслугах, а не по претензіях. Відносини носять неформальний характер, але приносять задоволення. Особисті розбіжності швидко усуваються. Колектив перетворюється на благополучний осередок суспільства і викликає захоплення сторонніх. Він здатний показувати чудові результати і встановлює високі стандарти досягнень.

5. Старіння, спад виробництва, вивільнення персоналу, реорганізація або ліквідація. Зовнішні умови змінилися, а колектив продовжує працювати над раніше поставленими цілями, що вже не відповідають завданням нового часу. Тривалий час структура, функції, положення, інструкції і методи роботи не міняються. Колективу ще вдається за рахунок досвіду і минулої майстерності "триматися на плаву", але по результативності він уступає позиції активнішим групам. У колективі накопичилася втома, найчастіше домінують формальні взаємини, очікування дій лідера і наступає смерть.

Відбувається крупна реорганізація підприємства або його повна ліквідація, колектив формально припиняє своє існування, і люди працевлаштуються в інші місця. Іноді смерть колективу відбувається унаслідок відходу або смерті лідера, коли група не приймає керівника з абсолютно іншим стилем і типом взаємин. В процесі реорганізації результативність роботи колективу дуже низька, і краще цей процес скоротити до мінімуму ("швидка смерть", швидкий кінець).