Оплата робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції

1. Оплаті підлягають всі види робіт, пов'язані з обов'язковою сертифікацією продукції: підготовчі, експертні, щодо акредитації, атестації, випробування, контролю та реєстрації.

2. Кошти, витрачені заявником на обов'язкову сертифікацію продукції, відносяться на собівартість.

3. Вартість робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції, визначається в договорі між замовником і виконавцем.

Відповідальність органів з сертифікації продукції та випробувальних лабораторій (центрів), що проводять обов'язкову сертифікацію

1. Орган з сертифікації продукції при проведенні обов'язкової сертифікації несе відповідальність за:

необгрунтовану чи неправомірну видачу сертифіката відповідності;

порушення правил сертифікації.

Акредитована випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність результатів випробувань.

2. Якщо дії, вказані в пункті 1 цієї статті, не завдали шкоди споживачеві, громадянам, їхньому майну та навколишньому природному середовищу, орган, винний у порушенні правил, сплачує до державного бюджету України подвійну вартість виконаних робіт на підставі рішення Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації. При повторному аналогічному порушенні правил сертифікації орган з сертифікації продукції та випробувальна лабораторія (центр) позбавляються акредитації в державній системі сертифікації.

Збитки (включаючи очікуваний і неодержаний прибуток), завдані виготівником споживачам, їхньому майну, та шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу діями, вказаними в пункті 1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок органу, що проводив обов'язкову сертифікацію, в порядку, встановленому чинним законодавством, і цей орган позбавляється акредитації в державній системі сертифікації.

2 Сертифікація продукції за кордоном. Право споживача на безпеку забезпечується обов'язковоюсертифікацією не лише вітчизняної, але й, що імпортується. Актуальність сертифікації продукції, що імпортується для Росії пов'язана нетільки із захистом інтересів споживачів і російського ринку в областібезпеки, але й зі значним збільшенням частки імпортних товарів узагальному продажу на внутрішньому ринку в 1994-1997 рр.. Так, якщо в 1990 р. часткаімпортної продукції в торгівлі не перевищувала 5%, то в 1996 р. вона зросладо 54% [1]. ввозяться на територію Російської Федерації продукція, яка по Законам Російської Федерації підлягає обов'язковій сертифікації, повиннавідповідати вимогам російської системи сертифікації. Відповідно до Закону РФ від 10.06.93 № 5154-1 «Про сертифікацію продукції іпослуг »в умовах контрактів (договорів) на постачання в РФ продукції,підлягає сертифікації, повинно бути передбачено наявність сертифікату ізнака відповідності, що підтверджують її відповідність встановленимвимогам. Товари, наступні при їх імпорті (експорті) з власником, несертифікуються, якщо вони призначені для особистого використання. Товари, що вимагають підтвердження безпеки, при ввезенні їх на територію РФ повинні кодуватися за ТН ЗЕД (товарна номенклатура зовнішньоекономічноїдіяльності). При імпорті автомототранспортних засобів видаєтьсясертифікат відповідності «Схвалення типу транспортного засобу». Організаційні форми сертифікації продукції, імпортованої в Росію,представлені на рис. 1. Сертифікати або свідоцтва про їх визнання подаються до митнихоргани разом з вантажною митною декларацією і є необхіднимидокументами для отримання дозволу на ввезення продукції до Росії. Перелік продукції, що вимагає підтвердження її безпеки при ввезенні натериторію РФ, встановлюється Держстандартом за погодженням з Державним митним комітетом (ГТК). ГТК Росії передбаченаможливість ввезення проб і зразків товарів для проведення їх випробувань уметою сертифікації (наприклад, передконтрактної). Для деяких видів імпортної продукції (як і вітчизняної) потрібенпідтвердження відповідності специфічним вимогам безпеки --гігієнічним, ветеринарним та ін При ввезенні товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, на території Росії разом з митною декларацією та іншими документами,передбаченими порядком виробництва митного оформлення та контролю,повинен бути представлений сертифікат. При цьому використовується завірена копіясертифікату, яка згодом залишається у справах митного органу. Начас оформлення митних документів ввезені товари повинні перебувати натимчасовому зберіганні під митним контролем. Швидкопсувні товари (м'ясо та м'ясопродукти, риба і рибопродукти, молокоі молочні продукти), тобто товари, транспортування чи зберігання якихвимагають дотримання особливих кліматичних умов (температура, вологість,тиск і т. д.), підлягають митному оформленню та сертифікації упозачерговому порядку.

Товари, що завозяться на територію Росії, підлягають митному контролю,що підтверджує їх безпеку, шляхом:

. проведення сертифікаційних випробувань;

. підтвердження іноземних сертифікатів. Право підтвердження іноземного сертифіката мають територіальні органи Держстандарту. Імпортні товари можуть мати іноземні сертифікати, якіне вимагають підтвердження, тому що із закордонними органами з сертифікації,які видали їх, досягнуто угоду про взаємне визнання результатівсертифікації. До них, наприклад, відносяться:

. Дін ГОСТ ТЮФ - товариство з сертифікації в Європі;

. Швейцарська фірма SGS (або СЖС);

. Угорська фірма «Мертконтроль». Сертифікація імпортної продукції здійснюється як і сертифікаціявітчизняної продукції органами з сертифікації. Ці органи помісцем розташування та виду акредитації можуть бути класифіковані в такийчином: 1. Органи з сертифікації, розташовані на території Росії таакредитовані в Системі сертифікації ГОСТ Р по відповідній групіпродукції. 2. Органи з сертифікації, розташовані за кордоном і акредитовані Держстандартом Росії або представництвом Держстандарту за кордоном в Системі сертифікації ГОСТ R. 3. Органи з сертифікації, розташовані за кордоном, акредитовані взарубіжної національній системі сертифікації і пройшли перевірку Держстандартом Росії на основі двосторонньої угоди з національниморганом з сертифікації. 4. Органи з сертифікації, розташовані в Росії або за кордоном,акредитовані в міжнародній системі сертифікації, до якоїприєдналася Росія. 5. Органи з сертифікації, акредитовані за правилами та процедурами,прийнятим 8 країнах-членах Міждержавної угоди по стандартизації,метрології та сертифікації. Крім того, сертифікація імпортної продукції може бути здійснена Держстандартом Росії або, за його дорученням, територіальним органом Держстандарту Росії при відсутності акредитованого в Системі сертифікації ГОСТ Р органу з сертифікації даної групи продукції або при необхідностівирішення спірних питань. Визнання акредитації закордонних органів із сертифікації та випробувальнихлабораторій, а також сертифікатів і знаків відповідності в Росії (відповідно російських за кордоном) здійснюється на основібагатосторонніх і двосторонніх угод, учасником яких є Росія. Отже, сертифікація продукції, що експортується проводиться в системі ГОСТ Р. Сертифікація товарів, що підлягають ввезення до Росії, повинна проводиться, якправило, до їх поставки до Росії. Якщо випробування проводяться в зарубіжнихлабораторіях, то що видаються ними протоколи випробувань будутьпідставою для отримання сертифікатів в тому випадку, якщо лабораторіїакредитовані Держстандартом та занесені до Реєстру системи сертифікації ГОСТ Р. Випробування з метою сертифікації імпортної продукції можуть здійснюватисявипробувальними лабораторіями, які можуть бути класифіковані за тим жекритеріями що і органи з сертифікації. Умовою акредитації лабораторії є її входження: 1) до міжнародної системи сертифікації, до якої приєдналася Росія

(наприклад, Система сертифікації механічних транспортних засобів і причепів, Система сертифікації ручної вогнепальної зброї, Система сертифікації виробів електронної техніки МЕК); 2) у закордонну національну систему (за наявності двосторонньої угоди Росії з закордонним національному органом); 3) в систему сертифікації ГОСТ Р (наприклад, компанія ГОСТ - Азія, зареєстрована в Сінгапурі; Ростест - Естонія); 4) в систему сертифікації країни - члена Міждержавної угоди по стандартизації, метрології та сертифікації. Всі товари, які подаються на сертифікацію для ввезення до Росії, повиннімати інформацію про нього (інструкції з застосування, етикетки тощо) наросійською мовою. Імпортні товари, безпека яких підлягає підтвердженню, привідсутність сертифікатів через митницю не пропускають і направляють назберігання відповідно до правил. При відсутності сертифікату системи ГОСТ Р одержувач може протягомвстановленого строку подати заявку на проведення робіт або визнанняіноземного сертифіката. Якщо товар, взятий на зберігання, не був спрямованийна сертифікацію, то після закінчення певного терміну він передається ввласність РФ. Імпортні товари, безпека яких не підтверджена присертифікаційному випробуванні, не пропускаються через митницю. При цьомуможливі два рішення: іноземний товар забирає відправник; товарпідлягає митного режиму знищення.

Порядок проведення сертифікації. Добровільна сертифікація проводиться за ініціативою юридичних осіб тагромадян на основі договору між заявником і органом по сертифікації. Сертифікація продукції здійснюється органами з сертифікації, якіприймають рішення про видачу сертифікату та ліцензії на застосування знакавідповідності. Рішення приймається на основі контрольних дій, якимиє:

. випробування в акредитованих випробувальних лабораторіях;

. розгляд декларації про відповідність;

. аналіз стану виробництва;

. сертифікація виробництва;

. сертифікація системи якості. Випробування, що проводяться в системах обов'язковій сертифікації, повинніповно й достовірно підтвердити відповідність продукції вимогам побезпеки для життя, здоров'я та майна громадян, навколишнього середовища,встановленим у всіх нормативних документах на цю продукцію - Законах Російської Федерації, державних і визнаних в Російській Федераціїміждержавних і міжнародних стандартах, будівельних нормах іправила, санітарні норми та правила, норми з безпеки, іншихдокументах, в яких встановлюються обов'язкові вимоги до продукції. Крім того, ці випробування повинні підтвердити відповідність продукції іншимвимогам, що визначає призначення продукції і область її застосування. Аналогічні вимоги пред'являються до випробувань в системах добровільноїсертифікації за тими показниками, які підлягають перевірці. Методи випробувань встановлюються на основі тих нормативних документів, навідповідність яким проводиться сертифікація. Розгляд декларацій про відповідність - це така форма контролю, вз якою рішення приймається на основі документів, що пред'являються заявникомразом із заявкою на сертифікацію. Такими документами можуть бути протоколиприймальних, періодичних та інших випробувань, гігієнічні сертифікати,протоколи випробувань в закордонних лабораторіях, зарубіжні сертифікати напродукцію, на систему якості виробника продукції, технічнадокументація виробника та інші документи, які не викликають сумнівів удостовірності що міститься в них. Головною метою аналізу стану виробництва, сертифікації виробництва,сертифікації системи якості є створення в органу з сертифікаціївпевненості в можливості підприємства виробника сертифікуєтьсяпродукції забезпечити стабільність її показників, що підтвердженівипробуваннями. Після прийняття рішення про сертифікацію продукції орган з сертифікаціїмає право на проведення інспекційного контролю сертифікованоїпродукції та умов її виробництва. Для здійснення інспекційногоконтролю він може проводити випробування зразків, узятих у виробника,випробування зразків, узятих у продавця, аналіз стану виробництва,контроль сертифікованої системи якості. Поєднання різних контрольних та інспекційних дій утворюють схемусертифікації, яка приймається у кожному конкретному випадку з урахуваннямспецифіки продукції та організації її виробництва, економічних та іншихфакторів. Досвід застосування різних схем узагальнений, результат узагальнення знайшоввідображення в класифікації, здійсненої ІСО. У документі «Порядок проведення сертифікації продукції в Російській Федерації »крім схем, прийнятих у закордонній і міжнародній практиці,пропонується ще ряд схем. У підсумку документ містить 16 різних схемсертифікації, які розглядаються як рекомендовані. Головне при виборісхеми сертифікації - забезпечити необхідну доказовість сертифікації. Процес сертифікації продукції включає ряд етапів, які представленів табл. 1. У ній відображені дії трьох основних діючих юридичнихосіб - заявника, органу з сертифікації та випробувальної лабораторії (центру).