8.Суть розподільчої функції фінансів. Дайте визначення і охарактеризуйте фінансову систему за внутрішньої будовою.

Сутність розподільної функції полягає в тому, що фінанси є цільовим інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Причому вони є основним розподільним інструментом. Крім них, хоч і в значно обмежених рамках, насамперед у сфері перерозподілу, цю функцію можуть виконувати ціни. Причому перерозподіл відбувається внаслідок так званого перекосу цін, коли на товари і послуги одних галузей вони вищі від вартості, а на інші товари і послуги — нижчі. Тобто перерозподіл за допомогою цін відбувається не тому, що цінам цілеспрямовано властива така функція, а навпаки, тому, що в певних випадках вони неточно і неповно виконують функцію вимірювання вартості. На відміну від цін фінанси насамперед призначені для здійснення розподілу вартості ВВП.

Крім того, розподіл і перерозподіл вартості ВВП може відбуватися в результаті кримінальних порушень — крадіжок, зловживань службовим становищем, розкрадання майна підприємств, уникнення від сплати податків та ін. Однак це не економічні методи, і вони є предметом іншої науки — правознавства.

Механізм дії розподільної функції фінансів пов’язаний зі схемою розподілу ВВП. Він включає в себе кілька стадій:

1) первинний розподіл — це розподіл доданої вартості й формування первинних доходів суб’єктів, зайнятих у створенні ВНП.

Первинними доходами на цій стадії є:

• у фізичних осіб — заробітна плата;

• у юридичних осіб — прибуток;

• у держави — прибуток державного сектора, що централізується в бюджеті й надходження від державних послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.

2) перерозподіл полягає у створенні й використанні централізованих фондів.

За рівнем централізації вони поділяються на:

• Загальнодержавні включають бюджет і фонди цільового призначення.

• Відомчі — це фонди, що створюють міністерства і відомства.

• Корпоративні фонди передбачають централізацію частини доходів структурних підрозділів у корпоративних об’єднаннях.

Перерозподіл включає два етапи:

• вилучення частини доходів у одних суб’єктів і формування централізованих фондів. На даному етапі формуються вторинні доходи суб’єктів, що створюють ці фонди;

• використання централізованих фондів і формування доходів окремих суб’єктів. На цьому етапі можуть формуватись як первинні доходи — заробітна плата фізичних осіб, зайнятих у бюджетній сфері, які знову ж таки підлягають перерозподілу, так і вторинні доходи у вигляді різних виплат і надання безплатних послуг із централізованих фондів фізичним особам та асигнувань і виділення коштів юридичним особам.

3) вторинний розподіл — це другий етап перерозподілу в частині формування суб’єктів, які зайняті в бюджетній сфері.

За внутрішньою будовою фінансова система являє собою сукупність відносно відособлених взаємозв’язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фін.відносин, а ланка-показує уособлену частину фін.відносин.

Фін.система включає такі сфери:

1)рівень мікроекономіки-фінанси підприємств;

2)рівень макроеконом.-рівень державних фінансів.

Державні фінанси-це система грошових фондів,зосереджених в руках держави і призначених для виконання властивих їй функцій, а також сукупність форм і методів,за допомогою яких ці функції реалізуються.

Ланками державних фінансів є:бюджет і бюджетна система,державний кредит,фінансів державних підприємств,спеціальні позабюджетні фонди.

3)міжнародні фінанси-ця сфера відображає перерозподільні обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні і складається з 2 частин:

- міжнародних фін. Відносин;

- міжнародних фінансів.

4)фінансовий ринок-сфера охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару і поділяється на:

- ринок капіталів(більше 1 року);

- ринок грошей(менше 1 року).

5)фінанси домогосподарств.

Ще одною ланкою є страхування.