1. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності

В наукових роботах виділяють як широке, так і вузьке розуміння економічної злочинності. Якщо у широкому розумінні в структуру економічної злочинності включають всі злочини, що вчинені з метою отримання економічної вигоди, то у вузькому значенні економічну злочинність трактують як таку, що вчиняється у сфері господарської діяльності.

Злочини у сфері господарської діяльності – це злочини, які вчинюються у промисловості, сільському господарстві, торговельно-посередницькій діяльності, фінансовій сфері та інших сферах господарювання. Основні риси господарських злочинів полягають у тому, що 1) вони вчиняються у сфері господарської діяльності; 2) суб'єктами цих злочинів можуть бути фізичні (громадяни) та службові особи; 3) спрямовані на отримання економічної вигоди; 4) вчинюються лише навмисно з мотивів користі; 5) вчинення їх пов’язане з порушенням норм, які регулюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України) В залежності від мети і механізму здійснення, господарська діяльність поділяється на: підприємницьку (комерційну) діяльність; непідприємницьку (некомерційну) діяльність.

З кримінологічної точки зору, злочинність у сфері господарської діяльності - це соціально-економічне, деструктивне для економіки держави явище, яке проявляється у вчиненні особами навмисних корисливих злочинів в сфері легальної і нелегальної господарської діяльності, головним безпосереднім об'єктом яких виступають відносини у сфері виробництва, обміну, розподілу і споживання товарів і послуг.

До злочинів у сфері господарської діяльності відносяться:

1. Злочини в сфері фінансових відносин: виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів (ст. 199); ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212); ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222); маніпулювання на фондовому ринку (ст. 222-1); підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 223-1); незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок (ст. 216); незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200); легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209); умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1); порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 223-2); виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224).

2. Злочини в сфері виконання бюджету: нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210); видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211).

3. Злочини в сфері підприємницьких відносин: незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва (ст. 203-1); зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2); незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204); фіктивне підприємництво (ст. 205); протидія законній господарській діяльності (ст. 206); доведення до банкрутства (ст. 219); порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231); розголошення комерційної або банківської таємниці (ст. 232); незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1); приховування інформації про діяльність емітента (ст. 232-2).

4. Злочини в сфері відносин обслуговування населення: умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції (ст. 227); незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229).

5. Злочини в сфері регулювання переміщення предметів через митний кордон України: контрабанда (ст. 201).

6. Злочини в сфері приватизації: незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233).

Наведена класифікація, на нашу думку, хоч і має яскраво виражену кримінально-правову основу, але вона відтворює і потреби кримінологічної науки для формування диференційних програм протидії та запобігання злочинам у сфері господарської діяльності стосовно окремих галузей економіки і сфер проявів господарських злочинів. Ця класифікація придатна і для розробки криміналістичних методик розслідування господарських злочинів.

Авторами підручника Кримінальне право (Особлива частина) за ред. Дудорова, Письменського (Луганськ, 2012) запропоновано таку класифікацію злочинів у сфері господарської діяльності:

Злочини проти системи грошового обігу та фондового ринку;

Проти системи оподаткування і загальнообов’язкового державного соціального страхування;

Проти бюджетної системи;

Проти встановленого порядку переміщення товарів через митний кордон;

Проти встановленого порядку зайняття господарською діяльністю;

Проти прав кредиторів;

Проти засад добросовісної конкуренції;

Проти порядку приватизації.