Відображення в обліку операцій у консигнанта (комітента)-експортера

1	Придбано товари у вітчизняного постачальника та відображено податковий кредит	281 641	631 631
2	Оплачено товари, отримані від українського постачальника	631	311
3	Передано товари на консигнацію за обліковими цінами	282	281
4	Відображено реалізацію товарів	362	702
5	Списано вартість реалізованих товарів	902	282
6	Нараховано мито та митні збори	93	642
7	Сплачено мито та митні збори	642	311
8	Відображено у складі фінансових результатів доходи та витрати від реалізації товарів за договором консигнації	702 791 791	791 902 93
9	Отримано виручку від консигнатора за реалізований товар згідно умов договору	312	362
10	Відображено курсову різницю: при збільшенні курсу валюти при зменшенні курсу валюти	362 945	714 362

4) При закупівлі складних технічних виробів за кордоном монтаж та налагодження обладнання силами закордонного партнера відносяться до послуг, що надаються нерезидентом на митній території України. Такі послуги оподатковуються ПДВ, базою нарахування якого є договірна вартість з урахуванням акцизного збору та інших податків і обов'язкових платежів. Зазначена вартість перераховується у гривні за курсом НБУ, який діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. Моментом виникнення податкових зобов'язань є подія, яка відбулася раніше: або дата списання коштів з поточного рахунку платника податку в оплату цих послуг, або дата оформлення документу, що підтверджує факт надання послуг.

Витрати по доставці обладнання, страхуванню під час транспортування, встановленню обладнання включаються до його вартості та обліковуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" з подальшим відображенням у складі первісної вартості придбаного об'єкта на рахунку 10 "Основні засоби".

Облік операцій з отримання технічної допомоги на рахунках відбувається наступним чином

1	Здійснено передоплату за обладнання за договірною ціною в іноземній валюті	371 644	312 641
2	Отримано обладнання	152	632
3	Сплачено мито	642	311
4	Включено суму мита до вартості обладнання	152	642
5	Сплачено ПДВ	641	311
6	Включено суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту	641	644
7	Складено акт про виконані роботи	152	632
8	Закрито розрахунки по виданих авансах	632	371
9	Введено в експлуатацію обладнання	104	152

Підприємство-резидент також може надавати іноземним фірмам різні технічні послуги: експорт проектних робіт і технічної документації, відрядження спеціалістів з України за кордон для надання технічного сприяння іноземним фірмам-замовникам, продаж патентів та ліцензій, навчання іноземних кадрів і спеціалістів на підприємствах за кордоном, експорт інших робіт та послуг

1	Пред’явлено рахунок іноземній фірмі-замовнику за надані послуги	362	703
2	Списано фактичні витрати по наданню послуг	903	23
3	Списано на фінансові результати	703 791	791 903
4	Отримано кошти на валютний рахунок від замовника	314	362
5	Визначено курсову різницю по заборгованості	362 945	714 362

Порядок надання та використання гуманітарної допомоги визначений Законом України "Про гуманітарну допомогу". Відповідно до цього документу добровільні внески, у тому числі в іноземній валюті, набувають статусу гуманітарної допомоги на підставі відповідного висновку Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України (не зважаючи на розмір сум цих добровільних внесків).

При цьому гуманітарна допомога у вигляді добровільних внесків в іноземній валюті може надаватись як іноземними, так і вітчизняними донорами.

Гуманітарна допомога, одержана у вигляді коштів в іноземній валюті, не підлягає обов'язковому продажу на Міжбанківському валютному ринку України. За наявності висновку Комісії про визнання добровільних внесків гуманітарною допомогою і за умови її цільового використання на території України одержувачам такої допомоги не потрібна індивідуальна ліцензія НБУ. Відсотки, що нараховуються на залишки коштів гуманітарної допомоги, які знаходяться на валютних рахунках одержувачів, також мають статус гуманітарної допомоги і повинні використовуватися за цільовим призначенням.

Отримувач після повного використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти зобов'язаний протягом п'яти робочих днів представити Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про цільове використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти.

Отримувач щомісячно до 5 числа наступного за звітним місяця представляє Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти до повного використання всієї суми отриманої гуманітарної допомоги.

Гуманітарна допомога, у тому числі грошовими коштами, звільняється від оподаткування за умови її цільового використання. У протилежному випадку суми цих коштів вважаються доходами і оподатковуються податком на прибуток.

1	Одержано іноземну валюту в рахунок гуманітарної допомоги	312	48
2	Визначено курсову різницю	312 945	714 312
3	Використання гуманітарної допомоги	949 48	312 719

5) Підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно з законодавством України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого складає 10 %, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

Облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства. Особливістю організації обліку операцій в іноземній валюті товариства є те, що до моменту державної реєстрації підприємства у нього виникає заборгованість засновників по внесках до статутного капіталу, яка перераховується у грошову одиницю України. Для цього підприємству необхідно:

> сформувати розмір статутного капіталу підприємства за участю іноземних інвесторів за курсом, зафіксованим в установчому договорі. В бухгалтерському обліку розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції і не підлягає переоцінці в подальшому в зв'язку зі зміною курсу іноземних валют;

> зафіксувати дату виникнення заборгованості іноземних інвесторів, яка одночасно є датою підписання установчого договору. Перерахунок зобов'язань з внесків до статутного капіталу проводиться на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.

На практиці на рахунку 46 "Неоплачений капітал" зручно самостійно ввести наступні субрахунки: 461 - "Неоплачений капітал засновників в національній валюті України" і 462 - "Неоплачений капітал засновників в іноземній валюті". Введення таких субрахунків дозволить без перешкод поділити валютний і гривневий облік з можливістю розрахунку курсових валютних різниць на квартальні залишки субрахунку 462.

Валютну різницю по залишках дебіторської заборгованості в іноземній валюті засновників-нерезидентів по внесках до статутного капіталу підприємства необхідно розрахувати в загальному порядку. І ця валютна різниця повинна бути включена до об'єкту оподаткування на загальних засадах. Те саме стосується перерахунку залишків по виплаті дивідендів в іноземній валюті засновникам-нерезидентам

1	Установчий договір Зареєстровано статутний капітал товариства	461 462	40 40
2	Розрахунок бухгалтерії Визначено курсову різницю по заборгованості іноземного засновника в іноземній валюті	462 974	744 462
3	Виписка банку, акт приймання передачі ОЗ Здійснено внески засновників: - на поточний рахунок в національній валюті; - на поточний рахунок в іноземній валюті - основними засобами	311 312 10	461 462 462

У випадку ввезення непідакцизних товарів (майна) як внеску до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, ці товари звільнюються від сплати податку на додану вартість під час перетину митного кордону України.

Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від сплати мита.

При митному оформленні майна, що ввозиться, підприємство з іноземними інвестиціями видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо в період, на який надається відстрочення платежу, ввезене майно зараховано на баланс підприємства з іноземними інвестиціями і податковою інспекцією за місцем знаходження такого підприємства зроблено відмітку про це на примірнику векселя.

З моменту виникнення у підприємства з іноземними інвестиціями права власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, це підприємство має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тобто здійснювати щодо даного майна всі дії, не заборонені законодавством, наприклад, продати, подарувати, здати в оренду тощо. Оподаткування таких операцій здійснюється в загальноприйнятому порядку.

Однак у разі відчуження майна, отриманого як внесок до статутного капіталу від іноземного інвестора, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), діє особливе правило: якщо відчуження відбулось протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, таке підприємство сплачує ввізне мито. Розмір ввізного мита обчислюється виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату відчуженні майна. Мито сплачується не пізніше ніж за день до відчуження майна.

Таким чином, заборони на продаж майна, внесеного іноземним інвестором до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, не існує. Однак у разі продажу цього майна раніше трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс потрібно сплатити ввізне мито. Якщо продаж майна відбувся після закінчення цього строку, ввізне мито не сплачується.

1	Зареєстровано статутний капітал товариства з іноземними інвестиціями	461 462	40 40
2	Оприбутковано верстат як внесок нерезидента до статутного капіталу	104	462
3	Нараховано і сплачено митні збори при ввезенні верстату на митну територію України	104 642	642 311
4	Реалізовано верстат через 8 місяців після оприбуткування	377	742
5	Відображено ПДВ на договірну вартість верстату	742	641
6	Нараховано ввізне мито, що сплачується у зв'язку з продажем обладнання раніше трьох років з моменту зарахування його на баланс як внесену іноземну інвестицію	104	642
7	Сплачено ввізне мито	642	311
8	Списано знос обладнання	131	104
9	Списано залишкову вартість обладнання	972	104
10	Списано на фінансовий результат дохід від продажу обладнання	742	793
11	Списано на фінансовий результат собівартість обладнання	793	972

Крім проведення операцій в іноземній валюті, підприємства України також можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність через свої філії, дочірні підприємства тощо, розташовані за кордоном.

Господарською одиницею за межами України є дочірнє, спільне, асоційоване підприємство, філія, представництво або підрозділ підприємства, які знаходяться за кордоном або ведуть господарську діяльність за межами України.

Облік на таких підприємствах ведеться відповідно до законодавства іноземної країни з обов'язковим поданням звітності материнському підприємству для складання консолідованих форм.

У випадку ліквідації господарської одиниці за межами України сума курсових різниць, відображається в складі додаткового капіталу, входить до складу інших доходів чи витрат звітного періоду, в якому визнається дохід чи збиток від продажу (ліквідації) фінансових інвестицій в господарську одиницю за межами України проводками

Д-т 425 "Інший додатковий капітал" К-т 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці";

Д-т 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці" К-т 425 "Інший додатковий капітал".