- •Тема іі генеза культури
- •Тема III співвідношення культури та цивілізації
- •Тема IV соціокультурні світи
- •Гуревич п.С. Философская антропология. – м., 1997.
- •Маркова а. Культурология. История мировой культуры. – м., 1998.
- •Сорокин п.А. Социологические теории современности. – м., 1992.
- •Тойнби а. Постижение истории. – м., 1991.
- •Тема V техніка, культура та природа людини
- •Тема іі Генеза культури
- •Завдання для контролю Тема і Специфічні риси культурологічного знання
- •Теми ііі, іv Співвідношення культури та цивілізації. Соціокультурні світи
- •Тема V техніка, культура та природа людини
- •Теми рефератів Тема і Специфічні риси культурологічного знання
- •Тема іі Генеза культури
- •Співвідношення культури та цивілізації. Соціокультурні світи
- •Тема V техніка, культура та природа людини
Теми ііі, іv Співвідношення культури та цивілізації. Соціокультурні світи
1. Який погляд на культуру та її сутність відображає дана історико-культурна концепція?
«...Вісь світової історії слід віднести, мабуть, до часу приблизно 500 років до н. е., до того духовного процесу, який тривав між 800 і 200 роками до н.е. Тоді відбувся найрізкіший поворот в історії. З’явилася людина такого типу, яка збереглася і по цей день. Цей час ми будемо називати коротко – осьовим часом.
У цей час відбувається багато незвичайного. У Китаї тоді жили Конфуцій і Лао-цзи, виникли всі напрями китайської філософії, мислили Мо-цзи, Чжуан-цзи, Ле-цзи і незліченне число інших. В Індії виникли Упанішади, жив Будда; у філософії – в Індії, як і в Китаї – було розглянуто всі можливості філософського осмислення дійсності, аж до скептицизму, до матеріалізму, софістики й нігілізму; в Ірані Заратустра вчив про світ, в якому точиться боротьба між добром і злом; у Палестині виступили пророки Ілля, Ісайя, Єремія, в Греції – це час Гомера, філософів Парменіда, Геракліта, Платона, трагіків, Фукідіда і Архімеда. Все те, що пов’язано з цими іменами, виникло майже одночасно протягом небагатьох століть у Китаї, Індії і на Заході незалежно одне від одного.
Нове, що виникло в цю добу в трьох згаданих культурах, зводиться до того, що людина усвідомлює буття в цілому, саму себе і свої межі... У цю добу було розроблено основні категорії, якими ми мислимо по цей час, закладені основи світових релігій, що й сьогодні визначають життя людей». (К. Ясперс)
2. Типологію якої культури представлено в уривку?
«Вона приділяє мало уваги особистості, предметам і подіям чуттєвого емпіричного світу. Тому неможливо знайти якийсь реальний пейзаж, жанр, портрет. Оскільки мета – не розважати, не веселити, не давати насолоду, а наближати віруючого до Бога». (П. Сорокін)
3. Характеристику якого історичного типу культури представлено в тексті?
«Культура позаособистісна, побудована на сприйнятті космосу об’єктивно-матеріальним, одушевлено-розумним і чуттєвим. Космос абсолютний. Все існує тільки в космосі і нічого крім нього не існує. Основне уявлення про світ... зводиться до того, що це є театральна сцена. А люди – актори, які з’являються на ній, грають свою роль і зникають... Приходять прямо з неба... і відходять вони туди ж і там розчиняються, як краплини в морі. А земля – це сцена, на якій вони виконують свою роль. Хтось спитає: яку ж п’єсу розігрують ці актори? Відповім: сам Космос створює драми і комедії». (О. Лосев)
4. Проаналізуйте порівняльну характеристику грецької і римської цивілізацій. Спробуйте продовжити її, звертаючись до інших сфер політичного, соціального, духовного буття античних культур.
«Римляни не зраджували собі навіть тоді, коли зверталися до грецької філософії, запозичували переважно тільки практичну її частину – вчення про мораль і державу... Елліни, які дали світові великих філософів і вчених, поетів та художників, були напрочуд високообдарованим народом. Однак це не забезпечило ніяких переваг в історичній долі. Більше того, римляни, інтелектуально менш обдаровані, підкорили еллінів, тим самим довівши своєрідну «перевагу» орієнтованого на практику глузду над теоретичним розумом...
Якщо давні греки не змогли відповісти на виклик історії, подолати партикуляризм, полісну систему, і тому в кінці кінців зазнали поразки, то римляни – народ державний, більше того – імперський. Римляни завоювали все Середземномор’я і створили на ґрунті нещадної експлуатації провінцій своєрідне сус- пільство масового споживання, стали народом-паразитом... Деградовані й розкладені гедонізмом римляни не змогли встояти перед натиском «варварів» – гер- манських племен». (Ф. Кессіді)
