4.2. Визначення доцільності існування пункту пропуску

Призначення митних органів полягає у захисті інтересів держави шляхом забезпечення законності переміщень товарів, валюти, транспортних засобів, інших предметів і цінностей через митний кордон України.

Кожна митниця, митний пост не повинні бути економічно збитковими. Прибуток держави на певному митному посту визначається різницею між отриманим реально існуючим доходом у вигляді митних платежів і видатками на проведення операцій контролю та утримання митних органів. Мають місце і умовні видатки, що являють собою можливі економічні втрати держави внаслідок успішно проведених контрабандних операцій.

Прибуток держави в зоні діяльності пункту пропуску за тривалість часу t становить:

(4.4)

де с₁ – середня сума платежів, сплачена 1 об’єктом переміщень;

с₁ =10640 грн.;

с₂ – середні витрати коштів на функціонування пункту пропуску при обслуговуванні 1 об’єкта переміщень;

с₂ =2040 грн.;

с₃ – середня вартість збитків держави у зв’язку з успішною реалізацією контрабандного наміру при переміщенні 1 об’єкта;

с₃ =5380 грн.;

q – інтенсивність надходження потоку транспортних засобів за добу;

q =264 од./доба;

α – достовірність контролю;

α =80%;

δ – частка контрольованого потоку транспортних засобів;

δ =30%;

t – тривалість роботи пункту пропуску;

t =24 год.

Прибуток держави в зоні діяльності пункту пропуску при великій інтенсивності потоку об’єктів переміщень, коли існує безперервний їх потік, отримаємо:

(4.5)

де τ – час на обслуговування одного об’єкту;

τ = 45 хв = 0,75 год.

(грн.)

Існування пункту пропуску економічно доцільне за умови:

(4.6)

Отже, умова економічної доцільності існування пункту пропуску виконується. При цьому прибуток держави в зоні діяльності пункту пропуску за добу становить 73599782 гривні.

4.3. Ефективність митного контролю транспортних засобів

Усі транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, підлягають митному контролю. Митний огляд таких транспортних засобів вимагає значних витрат часу і коштів. Ця процедура обов’язкова, хоча і збільшує час вимушеного простою транспортних засобів.

Витрати, пов’язані з проведенням митних процедур об’єктів переміщень:

(4.7)

(грн.)

Митний контроль транспортних засобів дозволяє запобігти економічним втратам держави у сумі:

(4.8)

(грн.)

Збитки держави від контролю транспортних засобів, які пройшли з невиявленими при контролі ПМП:

(4.9)

де Р_НП – кількість об’єктів, що пройшли з невиявленими при контролі порушеннями митних правил;

Р_НП = 5;

(грн.)

Загальні збитки держави при відсутності контролю за об’єктами переміщень:

(4.10)

(грн.)

Економічний ефект від здійснення митного контролю транспортних засобів:

(4.11)

(грн.)

Отже, не зважаючи на значні витрати часу та коштів, вимушені простої транспортних засобів, здійснення митного контролю є економічно виправданим, оскільки дає змогу зменшити збитки держави, пов’язані з реалізацією контрабандних намірів.

Висновок

Відповідно до чинного законодавства України з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності при вивезенні за межі митної території України частин ядерних реакторів (код згідно УКТЗЕД – 8401400000) в митному режимі «Експорт» товар не обкладається вивізним митом, підлягає радіологічному, митному та прикордонному контролю. Також для здійснення митного оформлення не потребується подання жодних дозвільних документів. При переміщенні транзитом Республікою Польща стосовно товару не застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання. У країні призначення – Данії – також не застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання.

При дослідженні обсягів експорту частин ядерних реакторів з України за такими основними напрямками, як Данія, Австрія, Швейцарія, Франція у 2011 році встановлено, що величина обсягів експорту розподілена не за експоненціальним законом розподілу.

_{При дослідженні інтенсивності динаміки експорту частин ядерних реакторів з України визначено, що середній обсяг експорту даного товару до Данії за період 2008-2011 рр. склав 774,44 тис. дол. США. . При цьому обсяг експорту у 2009 р. зріс порівняно з 2008 р. на 1,71%, у 2010 р. порівняно з 2009 р. – на 3,69%, а в 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 9,72%. Отже, темп зростання обсягів експорту у 2010-2011 рр. зростає . У 2009 р. на 1% річного приросту припадало 29,82 тис. дол. США, у 2010 р. – 30,41 тис. дол. США, у 2011р. – 30,93 тис. дол. США.}

_{Таким чином динаміка обсягів експорту даного товару з України до Данії у 2008-2011 рр. мала чітку зростаючу тенденцію.}

За допомогою розрахунку індексів сезонності визначено, що у 2012 році обсяг експорту частин ядерних реакторів з України до Данії дорівнюватиме 3439 тис. дол. США. Також встановлено, що приблизно однаковими є обсяги першого, другого та третього кварталів. Найнижчі обсяги експорту частин ядерних реакторів спостерігаються в четвертому кварталі.

При дослідженні процесу митного контролю з урахуванням його достовірності визначено, що за добу поглиблений митний контроль проходить 79 транспортних засобів, 24 з яких може виявитися з порушенням митних правил. Неконтрольована частина об’єктів становить 185 транспортних засобів, 130 з яких – без порушення митних правил. Загалом в результаті контролю може бути виявлено і затримано 24 об’єкта з порушенням митних правил. Враховуючи імовірність можливих помилок контролю, 5 об’єктів може пройти з невиявленими при контролі порушеннями митних правил. Отже, у даному випадку митний контроль є ефективним лише на 24%, що є недостатньо. Для підвищення ефективності митного контролю можна порекомендувати збільшити частку контрольованого потоку, зменшити імовірність помилок контролю за рахунок впровадження відповідних технічних засобів митного контролю та підвищення кваліфікації та рівня підготовки митних інспекторів.

Визначено, що обраний пункт пропуску – «Ягодин – Дорохуськ» функціонує цілодобово. Враховуючи те, що за нормативними документами робочий день особи не може перевищувати 8 годин на добу, на даному пункті пропуску доцільно впровадити роботу в 3 зміни: І – з 8-00 до 16-00; ІІ – з 16-00 до 24-00; ІІІ – з 00-00 до 8-00. Також встановлено, що інтенсивність помилок за одиницю часу перебуває у лінійній залежності від тривалості роботи, а найбільші її значення припадають на кінець робочої зміни. Розрахований коефіцієнт лінійної кореляції показав, що між кількістю ТЗ, що проходять поглиблений контроль, і тими, що не проходять, існує середній зв’язок.

Дослідження роботи пункту пропуску із застосуванням різних моделей митного контролю показало, що оптимальною моделлю митного контролю слід вважати звичайний вибірковий контроль, оскільки в такому випадку прийнятними є середня імовірність виявлення помилок та витрати на проведення контролю. Також необхідно рекомендувати використання декількох ліній контролю, що дозволить зменшити часові затрати.

Для покращення діяльності міжнародного автомобільного пункту пропуску – «Ягодин – Дорохуськ» та збільшення імовірності виявлення порушень митних правил та спроб переміщення контрабандних вантажів розглянуто можливість придбання радіометра нейтронного і гамма-випромінювання РКС-02 «КОРДОН», що використовується для оперативного виявлення санкціонованого і несанкціонованого ввезення-вивезення джерел нейтронного і гамма-випромінювань. Проте визначений прогноз грошового потоку вказує на те, що даний проект не окупиться через 2,52 роки. Тому для реалізації даного можна порекомендувати збільшити термін експлуатації ТЗМК.

Визначено, що виконується умова економічної доцільності існування пункту пропуску. При цьому прибуток держави в зоні діяльності пункту пропуску за добу становить 73599782 гривні.

Загалом, не зважаючи на значні витрати часу та коштів, вимушені простої транспортних засобів, здійснення митного контролю в даному пункті пропуску є економічно виправданим, оскільки дають змогу зменшити збитки держави, пов’язані з реалізацією контрабандних намірів.