Тема 5. Ринок праці та його регулювання
Питання1. Основні поняття ринку праці
Ринок праці – це система суспільних відносин, зв'язаних з найманням і пропозицією праці, тобто її покупкою і продажем; це також економічний елемент – сфера працевлаштування, у якій взаємодіють покупці і продавці праці; це механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між роботодавцями і найманими робітниками і регулює попит та пропозицію.
Економічні категорії ринку праці |
|||
Сукупний попит |
Сп |
Загальна потреба економіки в найманій робочий силі, що включає як укомплектовані працівниками робочі місця, так і неукомплектовані |
|
Ефективний попит складається з економічно доцільних місць |
Загальний попит сума ефективних і неефективних робочих місць |
||
Поточний попит - кількість вакантних місць |
Удоволений попит - кількість зайнятих робочих місць |
||
Сукупна пропозиція |
Спр |
Все економічно активне населення |
|
Поточну пропозицію складають активно шукаючу роботу безробітні; працівники бажаючі змінити місце роботи, учні, що бажають працювати |
Удоволена пропозиція - кількість зайнятих робітників |
||
Ринок праці виконує функції:
суспільного поділу праці;
інформаційну;
посередницьку;
відтворювальну;
стимулюючу;
оздоровлюючу;
регулюючу.
Виходячи з цього, ринок праці впливає на:
спосіб залучення людей до праці;
відтворення робочої сили;
вирішення проблеми зайнятості населення;
соціальної підтримки безробітних;
формування доходів населення;
інші.
Основна функція ринку праці полягає в перерозподілі праці через сферу звертання між галузями, сферами виробництва між підприємствами, заповненні вакансій і забезпеченні роботою людей.
Кон'юнктура ринку – співвідношення попиту та пропозиції. У залежності від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон'юнктури ринку:
працедефіцитна –попит перевищує пропозиція;
праценадлишкова – пропозиція перевищує попит;
рівноважна – попит відповідає пропозиції.
Рис.3. Схема ринку праці
Особливості ринку праці
Ринок праці |
Інші ринки |
Покупка праці - право роботодавця визначений час використовувати працю людини, привласнюючи результат його праці |
Покупка - перехід права власності на товар від продавця до покупця |
Тривалі взаємини між роботодавцем і найманим робітником, тобто ринок праці існує не тільки в сфері звертання , але і на підприємстві |
Контакти між покупцем і продавцем короткі і знеособлені |
Вимагає чіткої регламентації аспектів діяльності його агентів, до них належать: - система трудового законодавства; - державна служба зайнятості; - профорганізації різного рівня; - державні програми |
Менш насичений інституціональними структурами спеціального призначення |
Надзвичайно важливі нематеріальні аспекти угоди: умови туди, гарантії зайнятості, мікроклімат у колективі й ін. |
Моральні аспекти не мають істотного значення |
Угоди мають величезна кількість різновидів |
Обмежене число видів контрактів |
е)
Рис.4. Поточний ринок праці
Відкритий ринок праці – все економічно активне населення, що фактично шукає роботу і потребує профорієнтації, підготовки і перепідготовки, а також вакантні робочі й учнівські місця у всіх секторах економіки.
Офіційна частина відкритого ринку праці містить у собі вільну робочу силу і вакансії, зареєстровані в установах служби зайнятості, а також учнівські місця в системі профнавчання, включаючи державні і недержавні установи.
Неофіційна частина відкритого ринку праці акумулює ту частину вакансій і навчальних місць, а також ту частину пропозиції робочої сили, що не охоплені послугами органів працевлаштування і формального профнавчання, де потреба в працевлаштуванні задовольняється на основі безпосередніх контактів між роботодавцями й особами, що шукають роботу.
Схована частина – «сховане безробіття», розділяється на офіційну і неофіційну частини. Офіційна частина ринку праці реєструється статистикою у виді осіб, що знаходяться в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрації, а також особи, змушені працювати неповний робочий день.