Четвертий (заключний) етап виконання курсової роботи

На заключному етапі формуються висновки в цілому по роботі, що повинні відображати результати дослідження питань теми і відбивати мету вивчення. При цьому варто уникати загальних міркувань, неконкретних пропозицій і т. ін.

Цей етап виконання курсової роботи передбачає наступне:

• реєстрація курсової роботи на кафедрі бухгалтерського обліку;

• надання курсової роботи на перевірку керівнику та отримання від нього відгуку (впродовж 3 днів);

• доопрацювання курсової роботи згідно з зауваженнями керівника (якщо вони є);

• підготовка до захисту та захист курсової роботи.

Структурно-логічна схема виконання курсової роботи за її етапами надана у додатку Д.

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 35-40 аркушів друкованого (комп’ютерного) тексту. Формат паперу А4, шрифт 14, інтервал 1,5, поля: верхнє, нижнє, ліве – 20 мм, праве – 10 мм.

Робота пишеться на одній стороні листа.

Кожен новий параграф роботи повинен починатися з нової сторінки.

Заголовки параграфів варто розташовувати по центру, жирним шрифтом без крапок наприкінці. Відстань між заголовком і текстом повинна бути не менш двох рядків.

Сторінки нумеруються суцільним порядком, арабськими цифрами в правому верхньому куті. Нумерація починається проставлятися зі вступу. При наявності в роботі рисунків або таблиць, розташованих на окремих аркушах, вони включаються до загальної нумерації.

Назва рисунків указується внизу, жирно. Назва таблиць зверху.

Приклад оформлення рисунків:

Рис. 2.2. Етапи формування ….

Кількість схем повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Вони повинні бути розташовані безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Схеми, за винятком додатків, слід нумерувати арабськими цифрами. При посиланнях на ілюстрацію слід писати "...у відповідності з рисунком 2.2.".

Якщо схема не уміщується на одній сторінці, то вона переносяться на інші сторінки, при цьому назву рисунку розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними зазначається "Рис..., аркуш.."

Приклад оформлення таблиць:

Таблиця 2.1

Назва таблиці

Шапка

Нумерація рисунків і таблиць здійснюється в межах параграфів.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

Таблиці, за винятком додатків, слід нумерувати арабськими цифрами в межах тексту роботи. Звичайно таблиця складається із таких елементів: порядкового номера, тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф (шапки) горизонтальних рядків та вертикальних граф (основної частини, тобто прографки).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери.

Назву не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, шапці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок), - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в шапці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і шапка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднуванні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф пишуть з великої літеру підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки (як підпорядковані, так і головні) мають бути максимально точними і простими, В них не повинно бути слів або розмірностей, що повторюються. Висота рядків – не менш за 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Досить обережно слід ставитися також до вертикальної графи "Примітки". Така графа потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У цьому випадку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку для кожної частини таблиці повторюють її шапку, в другому - боковик. Якщо шапка громіздка, її можна не повторювати. У такому разі пронумеровують графи і переносять їхню нумерацію на наступну сторінку. Заголовок таблиці не повторюють.

Якщо текст в графі таблиці вживається кілька разів і складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те - ж", а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і символів не слід. Коли цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Кожен додаток починають з нової сторінки. Їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток » і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української або російської абетки, за винятком літер Г", Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка при необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д): формула (А. 1) - перша формула додатка А.

Приклад оформлення додатків: