- •1. Предмет психології як науки, її завдання.
- •3. Сучасна система психологічних знань.
- •4. Основні напрямки сучасної психології.
- •5. Поняття про психіку та функції.
- •23. Образ «я», його склад та призначення.
- •11. Спостереження, його види та вимоги щодо організації.
- •13. Аналіз допоміжних методів психології.
- •6. Структура психіки.
- •7. Основні принципи психологічної науки.
- •8. Поняття про метод. Аналіз методів психології.
- •10. Етапи психологічного дослідження.
- •12. Експеримент: природний і лабораторний. Вимоги щодо їх проведення.
- •14. Свідомість як вища форма відображення, її функції.
- •20. Структура особистості та характеристика її компонентів.
- •19.Філогенетичні та онтогенетичні фактори формування особистості.
- •27. Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи.
- •28. Характеристика видів відчуттів.
- •45. Властивості уваги людини.
- •21. Спрямованість особистості та її складові компоненти.
- •22. Самосвідомість, її функції та складові компоненти.
- •35. Характеристика видів пам’яті.
- •24. Самооцінка, її види та механізми формування.
- •25. Поняття про рівень домагань, його зміст та призначення.
- •26. Психологічний захист, його призначення та види.
- •29. Основні сенсорні властивості людини.
- •33. Поняття про ілюзії сприймання. Ілюзії простору, руху, часу.
- •34. Поняття про пам’ять, її призначення та теорії функціонування.
- •36. Процеси пам’яті та їх характеристика.
- •37. Мнемічні якості людини та шляхи їх вдосконалення.
- •38. 38Мислення як пізнавальний процес. Фізіологічні основи та операції мислення.
- •39. Основні форми та види мислення людини.
- •40. Якості мислення людини.
- •42. Поняття про уяву, її функції та види.
- •43. Механізми створення нових образів уявою людини.
- •53. Темперамент, його фізіологічні основи. Огляд історії розвитку вчень про темперамент.
- •44. Увага як стан свідомості, її призначення та види.
- •46. Сутність емоцій та почуттів, їх функції та фізіологічні основи.
- •47. Характеристика видів емоцій та почуттів.
- •48. Форми переживання емоційних станів людиною.
- •49. Поняття про волю як психологічну категорію, її функції.
- •50. Вольові дії особистості.
- •51. Психологічна структура вольового акту.
- •52. Характеристика вольових якостей людини.
- •54. Характеристика холеричного та флегматичного типів.
- •55. Характеристика сангвінічного та меланхолічного типів темпераментів.
- •56. Поняття про характер, його структура.
- •57. Фактори та вікова динаміка формування характеру.
- •58. Поняття про здібності та задатки. Теорії детермінації здібностей.
- •63. Структура діяльності.
37. Мнемічні якості людини та шляхи їх вдосконалення.
Обсяг памяті:кількість інформації,яку спроможна запам’ятати, зберегти та відтворити людина. Домінуючий вид памяті: той який найкраще розвинений у людини через його задіянність. Індивідуальні якості процесів памяті:точність, швидкість,запам’ятовування:точність, тривалість збереження,точність, швидкість відтворення.
38. 38Мислення як пізнавальний процес. Фізіологічні основи та операції мислення.
це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях.Операції: Аналіз - уявне розчленування об'єктів свідомості, виокремлення в них частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей. Синтез - це уявне поєднання окремих частин, аспектів, ознак об'єктів у єдине ціле. Порівняння-розумова операція, за допомогою якої пізнаються схожі та відмінні ознаки і властивості предметів. Абстрагування (від лат. abstragere - відволікати, відвертати) - тобто уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві. Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова. Конкретизація - це перехід від загального до одиничного, яке відповідає цьому загальному.
39. Основні форми та види мислення людини.
Форми: Поняття - це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях, узагальнюються їх істотні ознаки. Судження - це форма мислення, яка містить ствердження або заперечення будь-якого положення відносно предметів, явищ або їх властивостей. Умовивід - така форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводиться нове. Види: Наочно-дійове мислення в розвиненому виді властиве й дорослій людині. Особливо воно притаманне людям таких професій, які за змістом потребують практичного аналізу, різноманітного комбінування, наприклад, шахістам, конструкторам, винахідникам.Наочно-образне мислення в розвинутих формах притаманне людям тих професій, які пов'язані з яскравим уявленням тих чи інших предметів або явищ (письменники, музиканти, актори).Словесно-логічне (абстрактне) мислення дає можливість встановлювати загальні закономірності природи та суспільства, на рівні найвищих узагальнень розв'язувати розумові завдання, будувати наукові теорії
40. Якості мислення людини.
Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях .Наведемо приклад кількох індивідуальних якостей, притаманних кожній людині:Самостійність мислення - вміння побачити і поставити нове питання чи проблему, а потім вирішити його власними силами. Творчий характер мислення чітко виражається саме в такій самостійності. Цими якостями наділені люди творчих професій. Чітко простежується при суто індивідуальних видах діяльності. Гнучкість мислення - здатність змінювати аспекти розгляду предметів, явищ, їх властивостей і відносин, уміння змінити намічений шлях рішення задачі, якщо він не задовольняє, що змінилися. Це здатність розуміти і усвідомлювати, що будь-яка задача має безліч шляхів вирішення. Інертність мислення - якість мислення, що виявляється в схильності до шаблону, до звичних ходів думки, у труднощі перемикання від однієї системи дій до іншої. Темп розвитку розумових процесів - мінімальне число вправ, необхідних для узагальнення принципу рішення. Це якість включає в себе поняття швидкості мислення, тобто швидкість протікання розумових процесів. Від цієї якості прямо-пропорційно залежить час, затрачений на вирішення завдання і ефективність самого процесу мислення. Притаманне людям, які мають динамічний спосіб життя і рід діяльності. Економічність мислення - число логічних ходів (міркувань), за допомогою яких засвоюється нова закономірність. Це здатність відсікання зайвих дій і думок, необхідних для вирішення задачі або прийняття рішення. Широта розуму - уміння охопити широке коло питань у різних областях знаннях та практиці. Цей критерій має на увазі під собою поняття кругозору людини, здатність застосовувати знання з різних областей. Глибина мислення - уміння вникати в сутність, розкривати причини явищ, передбачати наслідки; проявляється в ступені істотності ознак, які людина може абстрагувати при оволодінні новим матеріалом, і в рівні їх узагальненості. Послідовність мислення - уміння дотримувати строгий логічний порядок у розгляді того чи іншого питання. Критичність мислення - якість мислення, що дозволяє здійснювати строгу оцінку результатів розумової діяльності, знаходити в них сильні і слабкі сторони, доводити істинність висунутих положень. Критичність - ознака зрілого розуму. Некритичний розум легко приймає будь-який збіг за пояснення, перше подвернувшееся рішення за остаточне. Стійкість мислення - якість мислення, що виявляється в орієнтації на сукупність виділених раніше значущих ознак, на вже відомі закономірності. Це є здатністю зіставити дану ситуацію з уже відомими з теорії та практиці.
Всі вказані якості індивідуальні, змінюються з віком, піддаються корекції. Ці індивідуальні особливості мислення необхідно спеціально враховувати, щоб правильно оцінити розумові здібності і знання.
