5. Що ви розумієте під договором поставки?

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК) Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.Сторони договору: постачальник (юридичні або фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю) та покупець (фізичні або юридичні, які набувають товар для здійснення підприємницької діяльності). Предметом договору є товар, що покупець набуває для використання у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. Щодо ціни поставки, то застосовують загальні правила купівлі-продажу. А щодо строку поставки, то договір може бути укладено на 1 рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений домовленістю сторін. Однак строк не є істотною умовою, оскільки, якщо його не визначено, то договір вважається укладеним на 1 рік.Форма договору — письмова. Він може оформлятися такими способами: • складається один документ, який підписують сторони (класичний); • обмін листами, телеграмами, телетайпами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає; • прийняття до виконання замовлень. Під час укладення договорів застосовують уніфіковані форми замовлень, протоколів розбіжностей, придатні для машинної обробки. За загальним правилом, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК). Однак у Положеннях про поставки продукції передбачено випадки, коли покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору, попередивши про це контрагента за 1 місяць: а) у разі поставки продукції з відхиленнями за якістю від стандартів, технічних умов, іншої документації, а також зразків (еталонів); б) у разі визнання банком покупця неплатоспроможним; в) у разі завищення постачальником ціни на продукцію та в інших випадках, передбачених законодавством.

4. Охарактеризуйте особливість договору енергопостачання

За договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі — енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийня­ту енергію й дотримуватися передбаченого договором режиму її вико­ристання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Діяльність, пов'язана з передачею електроенергії, підлягає ліцензуванню.

Відпуск енергії без оформ­лення договору енергопостачання не допускається, виробники і поста­чальники енергії зобов'язані укласти договір енергопостачання на ви­могу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Предметом зазначеного договору є електрична енергія, теплова енергія (гаряча вода) та газ. Причому даний договір опосередковує відносини з постачання ресурсів по приєднаній енергомережі. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної форм власності, можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких спо­живачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Особливістю відносин, опосередкованих цим договором, є й безпе­рервний характер постачання енергії та газу, нерозривність виробництва, передачі й споживання ресурсів.

Постачання енергоресурсів здійснюється за виділеними лімітами.На постачальні організації покладається обов'язок подавати певну кількість ресурсів у енергомережу споживачів.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користу­вання енергією відповідного виду, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому разі субабоненти укла­дають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, абонент же має права й виконує обов'язки енерго­постачальника. Абонент зобов'язаний повідомити перелік субабонентів енергопостачальнику, який має право контролю за станом енергомереж і приладів субабонентів і право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергією

3. Яким чином юридична служба впливає на дотримання природоохоронного законодавства.

Охорона природи і раціональне використання природних багатств є важливим державним завданням. Активну роль у здійсненні природоохоронної діяльності повинна відігравати юридична служба. Ця роль, з одного боку, зводиться до попередження порушень природоохоронного законодавства як підприємствами-природокористувачами, так і іншими фізичними та юридичними особами, а з іншого боку – до захисту порушених прав і законних інтересів перших.

Однією з умов попередження порушень природоохоронного законодавства є суворе дотримання вимог, що стосуються виникнення права природокористування (землекористування, водокористування та інше).

Основні природоохоронні положення, основи виникнення права природокористування зафіксовані та знаходяться в Земельному, Водному, Лісовому кодексах України, Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” та в інших законодавчих актах, які обов’язково мають знаходитися в розпорядженні юридичної служби.

Юрисконсульт повинен знати й чітко усвідомлювати, що до загальних обов’язків природоохоронне законодавство відносить обов’язок планувати природоохоронні, рекреаційні заходи, забезпечувати раціональне та ефективне використання природних ресурсів, їх відтворення, бережне користування ними, відповідно до тих цілей, для яких вони надані, вживати заходи з охорони навколишнього природного середовища тощо, тому при плануванні роботи, складанні перспективних планів роботи юридичної служби необхідно враховувати в обов’язковому порядку й заходи щодо дотримання природоохоронного законодавства.

У своїй роботі юридична служба повинна також враховувати і специфіку виробництва підприємства. Залежно від специфіки виробництва виникають і спеціальні обов’язки з охорони природних ресурсів та навколишнього природного середовища. Так, до спеціальних обов’язків належать, наприклад, обов’язок вести боротьбу з водною, вітровою ерозією, забрудненням, виснаженням водних ресурсів (для водокористувачів), боротьбу з бур’янами, виснаженням земельних ресурсів (для землекористувачів) і т.д.

Отже, юридична служба підприємства повинна мати вичерпну інформацію з усіх питань виробництва, які впливають на навколишнє природне середовище та стосуються охорони природи і навколишнього середовища та організації та раціонального використання природних ресурсів.

Юридична служба повинна брати участь у фіксації фактів порушень права природокористування або права державної власності на природні багатства та забезпечувати правове супроводження складених документів до їх кінцевого вирішення. За участю юридичної служби та нею безпосередньо оформляються матеріали, які підтверджують факт порушення природоохоронного законодавства чи права природокористування. Юридична служба направляє зібрані матеріали до органів прокуратури, МВС, інших адміністративних органів за належністю для відповідного реагування. За наявності матеріальної шкоди вживає всі заходи щодо її відшкодування.