28) Коефіціент випереджуваності

Кв=ТЗW/ТЗс.п.з

ТЗW –темп зростання сере-ї З/П

ТЗс.п.з - темп зростання продуктивності праці

ТЗW має зростати швидше ніж ТЗс.п.з, для того щоб зменшувати витрати на 1грн. або на 1 праці.Він має значення як на макро так і на мікро рівнях.

Якщо Кв<1 то витрати на З/П будуть зростати швидше ніж виробництво продукції – як наслідок погіршиться фін стан підприємства.

Кв на макро рівні повинен бути >1, для того щоб грош масі було товарне покриття.

4. Найчастіше виділяють чотири групи ознак, які відрізняють той чи інший вид трудової діяльності: Зміст і характер праці; предмет і продукт праці; засоби і способи праці; умови праці.

Класифікація видів праці.

Зміст і характер праці

Наймана і приватна; індивідуальна і колективна; праця за бажанням, за необхідністю і примусовості.

Предмет, продукт праці

Наукова, інженерна, управлінська, виробнича, підприємницька, інноваційна, промислова, сільськогосподарська, будівельна, транспортна, комунікаційна.

Засоби, способи праці

Ручна, механізована, автоматизована (комп’ютеризована); низько-середньо і високотехнологічна; з різною мірою залучення людини.

Умови праці

Стаціонарна і не стаціонарна; наземна і підземна; легка, середньої і високої важкості, приваблива і неприваблива; вільна та з різною мірою регламентації.

Міра абстрагування

Абстрактна, конкретна.

Регламентованість, інноваційніс Регламентована (a - праця), інноваційна (b - праця) і духовна (g - праця).

1. праця – це свідома цілеспрямована створююча діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволені своїх матеріальних та духових потреб; це процес перетворення ресурсів природи в цінності і блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних),так і внутрішніх спонукань; це вияв людської особливості.

Cутність праці визначається через сукупність функцій, які вона виконує щодо людини і суспільства як основна сфера життєдіяльності і розвитку людини, необхідна умова життя суспільства і складна форма взаємовідносин людей у процесі виробничої діяльності.

Соціально-економічний характер праці є сукупність відносин між учасниками трудового процесу, відображає форму суспільної організації праці і формується під впливом особливостей змісту праці за ознаками рівня кваліфікації, умов праці, функціональної ролі, частки фізичної, новаційної, духовної праці.

Особливості праці як об'єкту дослідження, полягають втому, що, по-перше, праця — це доцільна діяльність людей по створенню благ та послуг, яка повинна бути ефективною, раціонально організованою; по-друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої особи, але і будь-якого підприємства чи організації, а також суспільства в цілому; по-третє, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин, які утворюють стрижень суспільних відносин на рівні економіки в цілому, на рівні регіону, підприємства і мікроколективу.

2. Сутність праці як соціального явища виявляється в її функціях. Найголовніші з них:

- Створення матеріально-культурних благ, забезпечення суспільства предметами та послугами, які задовольняють потреби людини.

- Забезпечення матеріального добробуту працівника і членів його сім’ї, адже сама людина не може забезпечити себе всіма необхідними предметами та послугами.

- Соціально-диференційна функція праці. Соціально-економічна неоднорідність праці, відмінність у змісті й характері праці визначають відмінність соціальних рис професійно-кваліфікаційних груп працівників. Це зумовлює диференціацію, соціальну неоднорідність і створює основу для формування соціальної структури як конкретного підприємства, так і для суспільства в цілому.

- Статусна функція праці зумовлена неоднаковим значенням у суспільстві різних видів праці.

- Формування особистості. Розвиток виробництва не повинен бути самоціллю, він передусім має забезпечувати вільний розвиток сутнісних сил особистості, який залежить від багатьох чинників – матеріально-технічної бази системи освіти, професійного навчання тощо. Праця повинна бути сферою самореалізації, самоутвердження людини.

- Ціннісна функція праці пов’язана з формуванням у працівників ціннісних установок, мотиваційної сфери