- •Курсова робота
- •Обґрунтування мікрокліматичних умов в приміщеннях
- •2 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій будинку та обґрунтування їх нових конструктивних рішень для холодного періоду року
- •Розрахунок зовнішніх стін
- •2.2 Розрахунок горищного перекриття і перекриття над підвалом
- •2.4 Розрахунок покрівлі
- •2.5 Обґрунтування нових конструкцій вікон
- •Визначення температурно-вологісного режиму зовнішньої огороджувальної конструкції
- •3.1 Перевірка можливості утворення конденсату в товщі та на
- •3.2 Перевірка можливості утворення конденсату в кутках будинку
- •3.3 Аналіз вологісного стану огороджувальної конструкції та розробка конструктивних засобів щодо його нормалізації
- •4. Розрахунок теплостійкості огороджувальної конструкції для літнього періоду року та конструктивні заходи щодо її підвищення
- •5. Розрахунок повітропроникності огороджувальної конструкції та конструктивні заходи щодо її підвищення
- •6. Розрахунок теплозасвоєння поверхні підлоги та конструктивні заходи щодо забезпечення її теплового комфорту
- •7. Визначення теплових надходжень в будинок від інсоляції
- •8 Визначення теплових втрат будинку по окремих приміщеннях а також по збільшених вимірниках (теплотехнічна оцінка будівлі)
- •8.1 Визначення величини теплових втрат будинку внаслідок
- •8.2 Визначення величини теплових втрат будинку через зовнішні огороджувальні конструкції
- •8.3 Визначення величини теплових втрат будинку по збільшених показниках
- •9. Розробка енергетичного паспорту будинку Загальна інформація
- •Розрахункові параметри
- •Висновок
- •Список використаНої літератури
5. Розрахунок повітропроникності огороджувальної конструкції та конструктивні заходи щодо її підвищення
Визначаємо відповідність нормам повітропроникності стіни будинку. Будинок триповерховий. Район будівництва – м. Маріуполь . Висота – 8,1 м. Огородження має світлові отвори, заповнені подвійним склінням у спарених сплетіннях з ущільненням. З [2, дод.Ж] знаходимо t50,92= -16°С. А з [2, дод.М] V=7,1 м/с – максимальна швидкість вітру по румбам за січень.
Визначаємо опір повітропроникненню з [1]:
цементно-піщана штукатурка: =10 мм; Rn=373м2годПа/кг; (5.1)
2)цегла пустотіла керамічна: =38мм; Rn=3м2годПа/кг; (5.2)
3) мінеральна вата: =40 мм; Rn=2 м2годПа/кг. (5.3)
4) силікатна цегла: =120 мм; Rn=2 м2годПа/кг. (5.4)
Загальний опір паропроникненню:
. (5.5)
Визначаємо розрахункову різницю тисків повітря на зовнішній та внутрішній поверхнях стіни:
в=3463/(273+21)=11,78(Н/м3). (5.6)
з=3463/(273-16)=13,47(Н/м3). (5.7)
Р=0,55Н(з-в)+0,03зV2=0,558,1(13,47-11,78)+0,0313,477,12=28(Па). (5.8)
Визначаємо необхідний опір повітропроникненню стіни: з [4] визначаємо нормовану повітропроникність стіни Gн=0,5 кг/(м2год).
Необхідний опір повітропроникності стіни:
Rtn=Р/Gн=28/0,5=55,8 (м2годПа/кг). (5.9)
Оскільки R>Rtn, то стіна задовольняє вимоги повітропроникності і може використовуватись в розрахункових умовах.
6. Розрахунок теплозасвоєння поверхні підлоги та конструктивні заходи щодо забезпечення її теплового комфорту
Показник теплозасвоєння поверхні підлоги (нормативна величина) [4]:
; (6.1)
Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги YП, Вт/(м2 ·К), визначають:
а) якщо покриття підлоги (перший шар конструкції підлоги) має теплову інерцію D1 = R1s1 ≥ 0,5, показник теплозасвоєння поверхнею підлоги визначають за формулою:
; (6.2)
б) якщо перші n шарів конструкції підлоги (n≥1) мають теплову інерцію D1+D2+…+Dn<0,5, але теплова інерція n+1 шарів D1+D2+…+Dn+1≥0,5, показник теплозасвоєння підлоги Yп визначається послідовним розрахунком показників теплозасвоєння поверхнями шарів конструкції, починаючи з n-го до 1-го за формулами:
– для n-го шару – за формулою:
; (6.3)
– для i-го шару ( i = n-1; n-2;...; 1) – за формулою:
; (6.4)
Знайдемо теплову інерцію 1-го шару:
; (6.5)
то знаходимо теплову інерцію перших двох шарів:
; (6.6)
;
(6.7)
; (6.8)
;
;
- умова
не виконується, модернізуємо підлогу,
додавши шар руберойду між цементно
піщаною стяжкою і з/б плитою:
δ=0,003 м, λ=0,17 Вт/(м К), s=3,53 Вт/(м2 ·К)
;
;
;
- необхідна
умова виконана
