- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та благоустрою аптек. Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Контроль мікробного обсіменіння рук персоналу
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
- •Мікроклімат
- •Гігієнічна оцінка технологічних процесів виготовлення й реалізації ліків
- •Профілактичні заходи
- •Вентиляція
- •Водопостачання та каналізація
- •Технологічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту та особиста гігієна
- •Лабораторний контроль
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Забруднення повітряного середовища
- •Загазованість
- •Мікробна контамінація
- •Робоча поза
- •Особиста гігієна персоналу аптек
- •Основні групи підприємств
- •Види технологічних операцій
- •Підготовчі операції
- •Основні операції
- •Гігієнічна характеристика виробничих факторів хімічний фактор
- •Мікроклімат
- •Мікробна контамінація
- •Профілактичні заходи гігієнічне нормування
- •Організаційні заходи
- •Планувальні заходи
- •Технологічні заходи
- •Санітарно-технічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень загальні вимоги
- •Виробничі приміщення
- •Складські приміщення
- •Приміщення для контролю якості
- •Допоміжні приміщення
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до технологічної документацiї
- •Вимоги до виробництва загальні вимоги
- •Попередження перехресної контамінації
- •Вимоги до виробництва стерильних лікарських засобів вимоги до виробництва
- •Вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до виробничої санітарії
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Гігієнічні вимоги до планування аптек
- •Гігієнічні вимоги до санітарного благополуччя аптечних закладів
- •Теоретичний матеріал
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
Загазованість
В умовах аптеки при внутрішньо аптечній розфасовці й безпосередньо у процесі виготовлення лікарських форм шкідливі хімічні речовини можуть виділятися в повітря приміщень. До них відносяться пари летких речовин: розчини аміаку, йоду, нашатирно-анісових крапель, формаліну, камфори, хлороформу, ефіру й інших речовин у концентраціях, що перевищують ГДК.
Оксидом вуглецю може забруднюватися повітря мийної, дистиляційно-стерилізаційної при експлуатації газових плит та інших приладів і апаратів. У повітря цих приміщень можуть надходити залишкові кількості миючих і дезінфекційних засобів, широко використовуваних для обробки аптечного посуду, інвентарю й інших цілей.
В умовах підвищеної загазованості повітря найчастіше працюють провізори-аналітики, провізори-технологи, фармацевти, фасувальники, мийниці посуду, санітарки.
Мікробна контамінація
Мікробна контамінація повітря - це процес забруднення повітря приміщень мікроорганізмами. У першу чергу, це стосується працівників аптек, робочі місця яких розташовані у торговому залі і які мають безпосередній контакт з відвідувачами: провізори-технологи, фармацевти, касири, у меншій мірі - провізори-аналітики, тому що вони прямого контакту з відвідувачами не мають, але можуть бути інфіковані через повітряне середовище й особливо через рецепти, на поверхні яких часто є велика кількість мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть спричинити виникнення внутрішньоаптечних інфекцій, а також негативно впливати на якість ліків, виготовлених в аптеках. У ліках були виявлені не тільки патогенні, але й умовно-патогенні мікроорганізми: деякі штами кишкової, паракишкової, синьогнійної паличок, вульгарного протею й ін. Великий збиток лікарським препаратам наносять сапрофітні мікроорганізми, що руйнують ліки і використовують їх як живильні речовини для свого росту й розвитку. Такі ліки втрачають свою терапевтичну активність, а іноді набувають токсичних властивостей.
Високе мікробне обсіменіння можуть мати концентровані розчини бюреткових установок: розчин гідрокарбонату натрію, сульфату магнію, барбіталу натрію, аскорбінової кислоти, амідопірину, м’ятної води й ін. Мікробному обсіменінню піддаються не тільки рідкі, але і тверді лікарські форми, порошки, мазі, суспензії, свічки тощо. Найбільше забруднюються мікроорганізмами порошки, до складу яких входить рослинний компонент .
Робоча поза
Виконання технологічних операцій аптечними працівниками часто здійснюється у вимушеному положенні тіла. Зокрема, у вимушеному положенні стоячи працюють фармацевти і молодші фармацевти, санітарки-мийниці, у вимушеному положенні сидячи - всі основні групи працюючих, зайнятих виготовленням ліків.
Тривала робота у вимушеному положенні тіла може спричинити ряд специфічних функціональних змін та захворювань. У положенні стоячи можливий розвиток плоскостопості, можуть відзначатися болі в ногах, набряклість, швидка стомлюваність м’язів ніг, іноді судороги ікроножних м’язів, варикозні розширення вен, тромбофлебіт; у положенні сидячи - викривлення хребта, підвищення внутрішньочеревного тиску, застій крові у венах черевної порожнини і прямої кишки, що у свою чергу приводить до порушення функції кишечнику (атонія, запори) і геморою.
У аптечних працівників можуть виникати міозити, а в деяких випадках координаторні невроз внаслідок перенапруження окремих груп м’язів, зокрема, кистей рук і пальців при виконанні одноманітних і дрібних рухів (розвішування, упакування порошків, відмірювання рідини з бюретки або піпетки тощо).
