2.4. Пожежі в природних екологічних системах

Вони включають в себе 3 види:

• Пожежі лісові

• Пожежі степових та хлібних масивів 

• Пожежі на торфовищах 

Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні яви­ща (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини лю­дини і тільки 7-8% спричинені блискавками.

Під час пожеж вигорає родючий шар грунту, який утворювався про­тягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних — відбувається заболоченість лісових земель.

Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні пожежі — лісові і степові.

Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсив­ністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.

Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покро­ву, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту низової пожежі становить від 0,3-1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна пожежа), висота полум'я — 1-2 м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 900 °С.

Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризують­ся горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі полум'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25 км/год, залишаючи деко­ли цілі ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем охоп­лені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я розповсюджується зі швидкі­стю 5-8 км/год, охоплює весь ліс від ґрунтового шару до верхівок дерев.

Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхо­вих лісових пожеж і розповсюд­жуються по шару торфу, який знаходиться на глибині 50 см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1-0,5 м/хв, виділяється велика кількість диму і утворюються про­гари (пустоти, які вигоріли). Тому підходити до осередку підземної пожежі треба обережно. Горіння може тривати довго, навіть взимку під шаром ґрунту.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або збіжжя, яке дозріло. .Вони мають сезонний характер і частіше бувають влітку. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30 км/год.

Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є:

• засипання вогню землею;

• заливання водою (хімікатами);

• створення мінералізованих протипожежних смуг;

• пуск зустрічного вогню.

Гасити лісову верхову пожежу складніше. Її гасять шляхом створення протипожежних смуг, застосовують воду і пускають зустрічний вогонь. Степові (польові) пожежі гасять тими ж засобами, що і лісові.

Гасіння підземних пожеж здійснюється в більшості випадків двома заходами. При першому заході навколо торф'яної пожежі на відстані 8 – 10м від її краю копають траншею глибиною до мінералізованого шару ґрунту або до рівня ґрунто­вих вод і заповнюють її водою. При другому заході влаштовують навколо пожежі смугу, яка насичена розчинами хімікатів. Спроби заливати підземну пожежу водою успіху не мали.

Рекомендації з правил поведінки при пожежах

• при пожежах треба остерігатися високої температури, задимленості і загазованості, вибухів, падіння дерев і будівель, провалів у прогорілий ґрунт;

• небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10м;

• перед тим, як увійти в палаюче приміщення, треба накритися з го­ловою вологим простирадлом, плащем, шматком тканини тощо,

• двері в задимлене приміщення треба відчиняти обережно, щоб запо­бігти спалаху полум'я від швидкого притоку свіжого повітря;

• в дуже задимленому приміщенні треба плазувати;

• для захисту від чадного газу треба дихати через вологу тканину;

• якщо на людині загорівся одяг, треба лягти на землю та збити полум'я, бігти не можна, це ще більше роздує полум'я;

• якщо побачите людину в палаючому одязі, накиньте на неї пальто, плащ, будь-яке простирадло і щільно притисніть;

• при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, землю, простирадла та інші засоби;

• виходити з зони пожежі треба проти вітру, тобто у тому напрям­ку, звідки дує вітер;

• при гасінні лісових пожеж використовуйте гілля листяних дерев (бе­рези, ліщини), лопати тощо; гілками слід захльостувати край пожежі, за допомогою лопат засипати його ґрунтом.

Сучасний стан пожеж в екосистемах України.

Площа лісового фонду України складає близько 10,8 млн. га.

Найвищі показники ймовірності виникнення лісових пожеж та збитків від них характерні для хвойних молодників та середньовікових насаджень Півдня, Сходу та Полісся України.

Пожежонебезпечна ситуація в лісах останні роки формується переважно під впливом людського фактора та природно-кліматичних умов.

На початку пожежонебезпечного періоду основною причиною виникнення лісових пожеж, як правило, є випалювання сухої рослинності та її залишків на сільгоспугіддях і придорожніх смугах поруч з лісовими масивами.

У 2007 році перші лісові пожежі були зафіксовані вже у лютому і тривали до листопада 2007 року. Дуже жарке та тривале літо з вітряною, без опадів погодою також сприяло загостренню пожежної небезпеки, з великою кількістю пожеж за масштабами та завданими збитками. Протягом серпня-жовтня сформувався аномально засушливий період, з повною відсутністю опадів у деяких районах південних та східних областей. Крім того, виникненню лісових пожеж сприяло різке зростання відвідувань лісів населенням і порушень вимог пожежної безпеки. Основною причиною виникнення пожеж цього періоду (98% випадків) було порушення вимог пожежної безпеки населенням.

У цілому по країні протягом 2007 року вогнем знищено та пошкоджено лісових масивів на загальній площі 13787 га (проти 4446,2 га у 2006 році), завдано матеріальних збитків на суму більше 188,5 млн. грн. Найбільші площі, охоплені пожежами, зафіксовано на території Херсонської області - 8886 га та Автономної Республіки Крим - 1482 га. Збитки від цих пожеж складають загалом, відповідно, 85,42 млн. грн. та 97,8 млн. грн.

Характерною особливістю звітного періоду була сконцентрованість надзвичайних ситуацій, пов'язаних із пожежами в природних екосистемах у південних, східних та південно-східних областях, де погодні умови сприяли високій пожежній небезпеці.

Протягом 2007 року сталось 30 НС пов'язаних із пожежами в природних екосистемах (2 з них регіонального рівня).

Великого резонансу набули такі НС регіонального рівня:

• в серпні 2007 року у Херсонській області (у Голопристанському та Цюрупинському районах) на території Кардашинського та Цюрупинського лісництв, внаслідок пожежі знищено лісового насадження площею близько 7400 га. Загальна сума матеріальних збитків становить більше 15 тис. МРЗП. Всього до ліквідації пожежі було залучено 1341 особу та 110 од. пожежної та 74 од. спеціальної техніки.

• 24 серпня у м. Ялта відбувся спалах лісової підстилки на території 12-го кварталу Алупкинского лісництва (територія Кримського природного заповідника).

За порушення вимог пожежної безпеки в лісах до адміністративної відповідальності притягнуто 5,9 тис. осіб, загальна сума штрафів склала 116,4 тис. грн.

5. НС медико-біологічного характеру (масові отруєння людей, масові інфекційні захворювання).

Протягом 2007 р. виникло 66 НС медико-біологічного характеру (2 – РР, 20 – МР, 44 – ОР). Внаслідок цих подій загинуло 66 осіб (11 дітей), постраждали 903 особи (304 дітей).

Найбільш резонансними ситуаціями із інфекційної захворюваності людей у 2007 р. були:

• у лютому 2007 року – епідемія грипу, яка охопила більшість адміністративних утворень Донецької - перевищення епідемічного порогу в 1,7 раза, Закарпатської (в 1,8 раза), Львівської (в 2,5 раза), Миколаївської (в 1,5 раза), Рівненської (в 2,2 раза), Черкаської (в 1,6 раза), Чернігівської (в 1,6 раза) областей та м. Києва в 1,8 раза; (НС рег. рівня);

• у липні 2007 року у с. Малий Жолудськ Володимирецького району Рівненської області, де внаслідок порушення санітарно-гігієнічних норм на родинному святі було зареєстровано випадок групового захворювання на сальмонельоз 128 осіб (з них 20 дітей); (НС рег. рівня);

• у жовтні 2007 року у Закарпатській області, де на вірусний гепатит-А захворіло 85 осіб (з них 17 дітей) у с. Тур'я Ремета Перечинського району (НС місц. рівня);

• у жовтні 2007 року в АР Крим, де на вірусний гепатит-А захворіло 67 осіб (з них 21 дитина) м. Щолкіне (НС місц. рівня).

Із 66 НС медико-біологічного характеру 34 НС сталося через отруєння (чадним та побутовим газом – 50 %, 91% – загиблих; харчовими продуктами – 41%, 91% – постраждалих; токсичними речовинами – 9%, від всіх отруєнь).

За даними МОЗ за 2007 р. зареєстровано 533 випадки отруєнь населення грибами. Загинуло 43 людини (5 дітей).