5. Види товарно-матеріальних запасів

Товарно-матеріальні запаси - це матеріальні цінності, оборотні кошти у вигляді сировини, матеріалів, палива, обладнання, інвентарю, предметів матеріально-технічного оснащення, напівфабрикатів, готової продукції, а також запасні частини для ремонту засобів виробництва, що поступили на склади підприємств готельного господарства, але ще не залучені у процес виробництва готельних послуг, не надійшли на робочі місця відповідно до вимог технологічного процесу обслуговування туристів.

Слід зазначити, що на створення товарно-матеріальних запасів задіяна значна кількість матеріальних ресурсів.

Товарно-матеріальні запаси є матеріальними цінностями, що очікують виробничого або особистого споживання. Вони, як правило, класифікуються по двох критеріях:

14

— параметрах руху матеріальних потоків простору (або місцезнаходженню) і часу;

— функціях товарно-матеріальних запасів.

Всі наявні в підприємствах готельного господарства товарно-матеріальні запаси визначаються як сукупні і підрозділяються на виробничі і товарні. Виробничі товарно-матеріальні запаси враховуються в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. До них відносяться предмети праці, що поступили в підрозділи підприємства готельного господарства різного рівня, але ще не використані і не піддані переробці.

Товарні матеріальні запаси поділяються на наступні види:

• поточні товарно-матеріальні запаси забезпечують безперервність постачання технологічного процесу виробництва і надання основних і додаткових готельних послуг між двома постачаннями. Ці товарно- матеріальні запаси складають основну частину виробничих і товарних матеріальних запасів, обсяг яких постійно змінюється;

•підготовчі товарно-матеріальні запаси виділяються з виробничих товарно- матеріальних запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві основних і додаткових готельних послуг між двома постачаннями. Такі товарно-матеріальні запаси також формуються у разі підготовки матеріальних ресурсів до надання туристам великих обсягів основних і додаткових готельних послуг;

•гарантійні (страхові) товарно-матеріальні запаси призначені для безперервного постачання в непередбачених критичних обставинах (наприклад, затримки постачань у дорозі, стихійні лиха тощо). На відміну від поточних, гарантійні товарно-матеріальні запаси є постійними. За нормальних умов роботи ці товарно-матеріальні запаси є недоторканними;

• перехідні товарно-матеріальні запаси-залишки матеріальних ресурсів на початок та кінець звітного періоду. Вони призначаються для забезпечення безперервності виробництва основних і додаткових готельних послуг і їх

15

споживання в звітному і наступному за звітним періодах до чергового постачання.

За часом товарно-матеріальні запаси розбиваються на кількісні рівні:

— максимальний рівень товарно-матеріальних запасів, що визначається економічною доцільністю в даній системі управління запасами і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;

—граничний рівень товарно-матеріальних запасів використовується для визначення моменту часу видачі чергового замовлення; поточні товарно- матеріальні запаси відповідають рівню товарно-матеріальних запасів у будь- який момент обліку. Він може співпасти з максимальними, граничними або гарантійними товарно-матеріальними запасами.

6. Методи нормування товарно-матеріальних ресурсів Економія матеріальних і технічних ресурсів у підприємствах готельного господарства являється важливим питанням при виявленні внутрішніх резервів економії витрат на виробництво основних і додаткових послуг підприємства.

Витрата матеріальних і технічних ресурсів значною мірою залежать від досконалості нормативної бази підприємства готельного господарства. Тому систематичний аналіз дозволяє знати її стан і своєчасно здійснювати заходи щодо вдосконалення нормативної бази з метою раціонального використання матеріальних і технічних ресурсів. З переходом на ринкові умови готельним комплексам норматив обігових коштів ніхто не встановлює і не контролює. Але це не означає, що в умовах ринку готельні комплекси не повинні самі встановлювати і контролювати норматив оборотних коштів.

В умовах ринкових відносин значення нормування оборотних коштів різко зростає, оскільки це пов'язано з платоспроможністю і фінансовим станом готельного комплексу. Встановлення норм витрат матеріальних і технічних ресурсів підприємства є суттєвим фактором щодо підвищення прибутковості підприємства.

16

Розрізняють наступні методи нормування матеріальних і технічних ресурсів: розрахунково-аналітичний, звітно-статистичний і дослідний. Розрахунково-аналітичний метод розрахунку індивідуальних норм витрати товарів, матеріалів, палива і енергії заснований на виконанні по елементних розрахунків за даними проектно-конструкторської, технологічної і іншої технічної документації. При цьому методі встановлюється витрата матеріальних і технічних ресурсів на одиницю людино-добу, потужності підприємства, об'єму будівлі, технологічних регламентів тощо. Звітно-статистичний метод розрахунку індивідуальних норм витрати товарів, матеріалів, палива і енергії заснований на аналізі даних статистичної (бухгалтерської, оперативної) звітності про фактичну їх витрату на одиницю комплексної послуги, що надавалися підприємством готельного господарства за минулий період.

При цьому методі рекомендуються два основні варіанти розрахунку норм витрати:

1) обчислюється величина фактичної витрати за останній звітний рік, яка коригується на певну величину унаслідок планованих заходів щодо вдосконалення техніки, технології і організації виробництва основних і додаткових послуг;

2) за даними фактичних питомих розрахунків матеріалу формується інтегральний ряд динаміки показників за минулі роки. Розрахунок норми витрати зводиться до знаходження рівня ряду за його межами статистичними методами екстраполяції.

Дослідний метод розрахунку індивідуальних норм витрат товарів, матеріалів, палива і енергії, заснований на вимірах їх витрат і обсягів надання основних і додаткових послуг підприємства готельного господарства в лабораторних і дослідно-виробничих умовах. При цьому необхідно прагнути до визначення значень окремо по кожному елементу складу норми витрат.

Умови проведення дослідів повинні бути найбільш типовими для надання даного виду готельних послуг і разом з тим максимально наближеними до

17

тих умов, які виникнуть після реалізації в планованому періоді якихось заходів щодо вдосконалення їх надання. Дослідження повинно проводитися в умовах, передбачених технологічними процесами з урахуванням нормативних положень та інструкцій. Норми витрати встановлюються шляхом відбору найбільш достовірних результатів і обчислення середнього значення методами математичної статистики. Цей метод доцільно застосовувати для нормування витрати допоміжних матеріалів, що використовуються при наданні додаткових послуг, а також в допоміжних службах і цехах тощо.

Досвід роботи підприємств готельного господарства показує, що на різних ділянках, споживаючих однакові ресурси і виконуючих аналогічну роботу, а також на споріднених ділянках витрачається різна кількість матеріальні і технічні ресурсів при створенні одного і того ж, або аналогічного, виду основних і додаткових готельних послуг. З метою виявлення можливості їх економії і встановлення прогресивних норм витрат, проводять аналіз фактичних витрат на різних ділянках.

На основі аналізу передового виробничого досвіду і розробки заходів щодо широкого його розповсюдження, встановлюють оптимальні в даних умовах роботи нормативи витрат матеріальних і технічних ресурсів на надання одиниці готельних послуг. Ці величини і беруться в основу розрахунку норм витрат.

На додаток до матеріалів аналізу проводиться технічний розрахунок потреби матеріальних і технічних ресурсів на надання одиниці комплексної готельної послуги. Ці розрахунки проводяться стосовно окремих видів матеріальних і технічних ресурсів.

На підприємствах готельного господарства споживається велика кількість видів матеріальних і технічних ресурсів, їх номенклатура доходить нерідко до десятків тисяч найменувань. До того ж, слід враховувати різноманіття створюваних готельних послуг і їх складових, на які встановлюються норми витрати матеріальних і технічних ресурсів. Все це значною мірою збільшує

18

обсяг роботи щодо нормування. Проведення у кожному окремому випадку аналізу впливу всіх чинників на витрату матеріальних і технічних ресурсів і детальний їх розрахунок являється досить трудомістким, тому доцільно розробляти загальногалузеві нормативи витрат матеріальних і технічних ресурсів.

Встановлені загальногалузеві нормативи витрат матеріальних і технічних ресурсів дозволяють більш обгрунтовано розробляти плани і показники оцінки діяльності. Вони повинні мати характер рекомендацій для того щоб, залежно від специфіки роботи кожного підприємства готельного господарства, можна було їх коректувати за умови ретельного обгрунтування відхилення від загальногалузевих норм.

Процес нормування товарно-матеріальних запасів передбачає встановлення норм комплексних витрат, витрат основних матеріалів, витрат допоміжних матеріалів та джерел опалювання.

Норми комплексних витрат. Чітка організація матеріально-технічного постачання, планування і контролю використання матеріальних ресурсів, особливо у виробництвах зі складною взаємодією різних частин, вимагає обліку не тільки прямих витрат ресурсів на одиницю комплексної готельної послуги, але і витрат, побічно пов'язаних з наданням даної готельної послуги. Це досягається розробкою норм або коефіцієнтів комплексних витрат, які визначають загальну сумарну витрату певного виду ресурсів на всіх стадіях виробництва, на виготовлення одиниці створеної комплексної готельної послуги. Прикладом такої комплексної норми може бути норма палива на надання тепла в готельному номері.

При встановленні комплексної норми витрати електроенергії потрібно знати не тільки прямі норми по кожному виду готельних послуг, але і коефіцієнти виходу якісної готельної послуги по кожній стадії виробництва. Комплексні норми витрат істотно змінюються під впливом змін прямих норм на окремих стадіях виробництва і коефіцієнтів виходу на різних стадіях. Таким чином, комплексні норми є досить динамічними величинами.

19

Нормування витрати основних товарів і матеріалів. Норма витрати основних товарів і матеріалів може встановлюватися в різних видах. Найбільш поширеними є норми, що визначають питому величину витрати товарів і матеріалів на одиницю конкретного виду основної чи додаткової готельних послуг. Але нерідко норма виражається в кількості основних чи додаткових готельних послуг, яка може бути одержана з одиниці товару, що витрачається.

У підприємствах готельного господарства норми витрати товарів і матеріалів встановлюються на окремих стадіях виробничого процесу. В норму витрати товарів і матеріалів включається резерв на відшкодування браку. Проте така практика нормування не може бути визнана правильною, оскільки брак не можна вважати необхідним або неминучим елементом витрати матеріалів. У випадку, якщо в підприємствах готельного господарства доводиться мати справу з тимчасово зростаючим браком основних чи додаткових готельних послуг (наприклад, при освоєнні нової основної чи додаткової готельної послуги), то відповідні додаткові ресурси слід передбачати в плані матеріально-технічного постачання окремою статтею, як додаткові витрати, пов'язані з освоєнням нової готельної послуги або нових технологічних процесів, у жодному випадку не включаючи їх в норми витрати товарів і матеріалів.

Відносно окремих видів товарів і матеріалів при встановленні норм передбачаються мінімальні втрати при транспортуванні і зберіганні. Зокрема, це відноситься до товарів і матеріалів підвищеної крихкості, до сипких матеріалів і рідин, схильних до розпилювання і розбризкування.

У цілому ряді випадків можливе застосування різних технологій, виходячи з яких може бути визначений склад основних і додаткових готельних послуг. Завданням економістів у цих випадках є визначення спільно з менеджерами структурних підрозділів і служб оптимального складу товарів і матеріалів, робіт чи послуг, які будуть включені до планових норм витрат.

20

При визначенні оптимального складу товарів і матеріалів, робіт чи послуг доводиться стикатися з необхідністю скорочення витрати гостродефіцитних матеріалів, зниження витрат виробництва, дотримання встановленого ліміту витрати певних видів товарів і матеріалів тощо. Рішення цієї задачі проводиться найчастіше за допомогою математичних методів, при цьому критерієм оптимальності даного варіанту технології, що застосовується, може бути вибраний той показник, який в даних умовах є вирішальним, - економія дефіцитних матеріалів, скорочення витрат на надання основних і додаткових готельних послуг, або дотримання встановленого ліміту витрат.

У ряді випадків вибір варіантів товарів і матеріалів, які застосовуються, може бути проведений без великих математичних розрахунків. Для цього досить визначити співвідношення витрат товарів і матеріальних при різних варіантах марок вживаних товарів і матеріалів. Зіставлення цих даних покаже, наскільки доцільно застосування тих або інших товарів і матеріалів у даному випадку. Вибираючи оптимальний варіант основної чи додаткової готельних послуг або їх склад, слід враховувати, що залежно від вибраного варіанту можуть змінитися не тільки товарні чи матеріальні витрати, але і витрати, пов'язані з їх обробкою. Тому остаточно питання розв'язується з урахуванням ступеня дефіцитності товару і матеріалу, завантаження устаткування, на якому виконується дана робота, відмінностей витрат, пов'язаних з обробкою товарів і матеріалів, експлуатаційних властивостей товару, матеріалу і інших виробничих умов.

Нормування витрат допоміжних товарів і матеріалів та джерел опалювання.

Методика нормування допоміжних матеріалів встановлюється залежно від їх призначення. Допоміжні матеріали можуть бути розбиті в цьому відношенні на наступні групи:

а) товари і матеріали, що витрачаються безпосередньо на надання основної чи додаткової готельних послуг. Витрата їх нормується на одиницю створеної комплексної готельної послуги;

21

б) товари і матеріали, що витрачаються на виготовлення власного технологічного оснащення, підлягають нормуванню з розрахунку на одиницю відповідних інструментів або пристроїв;

в) товари і матеріали, що витрачаються на ремонт устаткування, будівель і споруд, звичайно нормуються на умовну ремонтну одиницю;

г) товари і матеріали, що використовуються для утримання устаткування і приміщень у чистоті (змащувальні, обтиральні, миючі, для чищення тощо), нормуються на одиницю часу роботи устаткування або на одиницю площі приміщення .

Витрата палива чи електроенергії на опалювання приміщень встановлюється з розрахунку на кубометр приміщення, виходячи з тривалості опалювального сезону, середньої різниці зовнішньої і внутрішньої температур за час опалювального сезону, теплопровідності стінного, матеріалу і ступеня охолоджування приміщення, пов'язаного з призначенням даного приміщення. У зв'язку з тим, що при нормуванні витрати багатьох видів товарі, матеріалів, палива чи електроенергії теоретичний розрахунок ускладнений, зважаючи на різноманітність чинників, від яких залежить їх споживання, значно підвищується роль аналізу передового виробничого досвіду. 7. Розрахунок загальної норми товарно-матеріальних запасів по видах матеріальних і

технічних ресурсів

Нормування виробничих товарно-матеріальних запасів - це визначення їх мінімального розміру по видах матеріальних ресурсів для безперебійного забезпечення виробництва. При нормуванні виробничих товарно- матеріальних запасів спочатку визначаються норми виробничих товарно- матеріальних запасів у днях, а потім - у натуральному і грошовому виразі. Загальна норма виробничих товарно-матеріальних запасів по видах матеріальних ресурсів у днях (Ндн) визначається підсумовуванням вказаних видів товарно-матеріальних запасів:

22

Ндн = Нтр + Нп + Нт + Нпот + Не

Норма товарно-матеріальних запасів у днях встановлюється на основі наступних даних.

1. Знаходження матеріалів у дорозі (транспортні товарно-матеріальні запаси (Нтр) - визначається як різниця між часом пробігу вантажу від постачальника до підприємства і часом обороту платіжних документів.

2. Приймання, розвантаження, складування і аналіз якості матеріалів, що поступають (підготовчі товарно-матеріальні запаси - Нп). Визначається на основі розрахункового або фактичного часу за звітний період, скоректованої з урахуванням організаційно-технічних заходів щодо механізації вантажно- розвантажувальних робіт.

3. Технологічна підготовка матеріалів до виробництва (технологічні товарно- матеріальні запаси - Нт). Утворюються в тому випадку, якщо до початку виробництва потрібна попередня обробка матеріалів. Визначається на основі нормативів часу для даних операцій.

4. Перебування матеріалів на складі (поточні товарно-матеріальні запаси - Нпот). Задовольняє поточну потребу виробництва, забезпечує ритмічну роботу між черговими постачаннями товарів і матеріалів. Визначається множенням середньодобової норми споживання товарів і матеріалу на плановий кратний інтервал між двома черговими постачаннями.

5. Резерв на випадок перебоїв у постачанні і збільшення об'єму надання основних і додаткових готельних послуг (страхові або гарантійні товарно- матеріальні запаси - Не). Характеризуються відносно постійною величиною і відновлюється після отримання чергової партії матеріалів. Норматив страхових товарно-матеріальних запасів визначається за інтервалом відставання постачань або за фактичними даними про надходження матеріалів.

Норматив виробничих товарно-матеріальних запасів у натуральному виразі по кожному виду матеріальних ресурсів:

23

Ннат = Ндіі х Вдн, де

Ннат - визначає добуток нормативу в днях та їх одноденної витрати.

Нгр = Ндн х См, де

(Нгр) - норматив у грошовому виразі, тобто норматив власних оборотних коштів на напівфабрикати, основні матеріали, визначається добутком вартості одноденної витрати основних матеріалів і напівфабрикатів (См) на норматив у днях.

См - Ннат х Вдн. х Ц, де

См - вартість одноденної витрати визначається шляхом множення середньоденної витрати в натуральному виразі на ціну матеріальних ресурсів, включаючи заготовчі витрати і вартість відходів (Ц) по планових нормах.

Розрахунок потреби в матеріалах методично простий, але трудомісткий. Трудомісткість розрахунку зростає і з тієї причини, що в процесі розробки плану виникає ряд варіантів виробничої програми і по кожному з них доводиться проводити новий розрахунок потреби в матеріалах.

Ця робота значно полегшується при використанні електронно- обчислювальних або рахунково-аналітичних машин. Нормативи витрати товарів і матеріалів заносяться на носії інформації, що дозволяє легко розраховувати потреби в товарах і матеріалах при будь-яких варіантах виробничої програми.

Крім безпосередньої потреби в товарах і матеріалах, підприємства готельного господарства для своєї поточної діяльності повинні постійно мати деяку кількість їх у вигляді товарно-матеріальних запасів.

24

Одним із найважливіших завдань матеріально-технічного постачання є своєчасність забезпечення підприємств готельного господарства необхідними товарними і матеріальними ресурсами. При цьому під своєчасністю мається на увазі постачання всіх різновидів товарних і матеріальних ресурсів безпосередньо до місць споживання у встановлені терміни і необхідної якості.

Порушення термінів постачань товарів і матеріалів веде до невиконання планів надання основних і додаткових готельних послуг.

Розрахунок різних видів товарно-матеріальних ресурсів проводиться наступним чином:

— норма поточних товарно-матеріальних запасів (Нпот) приймається рівній половині середнього інтервалу між двома черговими постачаннями;

— норма страхових товарно-матеріальних запасів (Не) встановлюється в 30% від норми поточних товарно-матеріальних запасів, Не = Нпот х 0,3;

— норма підготовчих товарно-матеріальних запасів (Нп) визначається з урахуванням конкретного виду готельних послуг і включає час на прийом, розвантаження, оформлення документів і підготовку до подальшого використання товарів, матеріалів і комплектуючих, Нп = 1 день.

Величина підготовчих товарно-матеріальних запасів — Нп.

Нп = Чпідг х Мс, де Чпідг - визначається періодом часу підготовки товарів і матеріалів до виробничого споживання;

Мс - середньодобові потреби в товарах і матеріалах.

Величина Чпідг включає також час на розвантаження, сортування і приймання матеріалів.

Розмір гарантійних товарно-матеріальних запасів (Не) встановлюється виходячи з часу, необхідного для термінового постачання товарів і матеріалів, і повинен бути нижче за звичайний термін постачання. В підприємств готельного господарства, де особливо важливо забезпечити

25

безперебійну роботу, встановлюється незнижуваний гарантійний товарно- матеріальний запас у значніших розмірах.

У підприємств готельного господарства створюються ще і сезонні товарно- матеріальні запаси. Розмір сезонних товарно-матеріальних запасів визначається залежно від періоду часу, на який повинні бути створені товарно-матеріальні запаси, і середньодобового споживання матеріалів у період сезону.

Повний облік товарів і матеріалів необхідних для задоволення усіх перерахованих потреб є обов'язковою вимогою, що висувається до планування матеріально-технічного постачання, оскільки недостатнє врахування цих потреб може привести до браку матеріальних ресурсів, що може викликати перебої у виробництві, порушення плану впровадження нової техніки або плану ремонтних і інших робіт.