Зеленi свята

Зеленi свята - українська назва християнського свята Трiйцi. Цей день знаменував закiнчення весни i початок лiта.

У клечальну суботу подвiр’я обов’язково прикрашають зеленими гiлками клену, верби, липи, акацiї. Зелом прибирають iкони, вiкна, стрiху. Пiдлогу або долiвку в хатi притрушують запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, татарським зiллям.

Молодiжнi забави розпочинаються з понедiлка i тривають тиждень. Подекуди розваги й танцi вiдбуваються бiля iгорного дуба або явора. Вони являють собою предовгу жердину, до якої зверху прикрiплене прикрашене гiллям, стрiчками та квiтами колесо.

На Зеленi свята перевiдують могили родичiв, влаштовують поминальнi трапези. (З етнографiчного довiдника; 88 сл.)

Iм’я

Iм’я - це частинка людини, її вiдчуття власного "я", власної вартостi та приналежностi до свого роду й народу. Тому слiд його належно шанувати, не змiнювати на догоду нiкому. Нi iменi, нi тим паче прiзвища.

Українська мова багата на пестливi форми слiв. Iм’я часто має не одну, а кiлька прегарних зменшувальних форм. Нерiдко їх придумують самi дiти, їх брати, сестри, друзi. Здрiбнiлi iмена залишаються в родинi, навiть коли дiти виростають.

Проте iснує небезпека, що такi здрiбнення й скорочення творяться не в дусi української мови. Цього треба остерiгатися.

Прекрасним є звичай, коли людину називають на честь когось iз предкiв або якоїсь уславленої особи. (За Л.Хапливою-Щур; 100 сл.)

Словотвір. Орфографія змiнювання I творення слiв

Прочитати. Виписати окремо спiльнокореневi слова та рiзнi форми одного слова. У чому вiдмiннiсть мiж рiзними формами слiв та спiльнокореневими словами?

Встала й весна, чорну землю сонну розбудила... (Т.Шевченко.) Веснянки - пiснi на честь приходу весни. Навеснi пробуджується земля, оживає природа. Звичай водити хороводи, забавлятись присвяченими веснi iграми подекуди зберiгся до наших днiв. У першому весняному мiсяцi березнi випiкалося печиво у формi пташок, тому що весну, за уявленням наших предкiв, приносили на крилах птахи. (З пiдручника.) Ой весно, весно, що ти нам принесла? (Нар. творч.)

Утворити рiзнi форми поданих слiв. До кожного слова дiбрати спiльнокореневi (усно).

Земля, читати, розумний.

Вiд яких слiв утворенi поданi слова? Записати цi слова на мiсцi крапок.

Школяр - ... . Вимова - ... . Пiдлiток- ... .

Вiд поданих слiв утворити новi, записати їх, визначити твiрнi основи.

Лiс, степ, клас, писати, батько, визначати.

Переписати, на мiсцi крапок вставляючи пропущенi букви. Вiд яких слiв утворенi видiленi слова? Визначити в них твiрнi основи.

М..донос в..сняний ро..почався нинi. (С.Жупанин.) Коли квiт..нь з водою, то трав..нь з травою. (Нар.творч.) Упали пр..морозки раннi на молоду оз..мину. (Д.Загул.) Над ставком ш..роководим, пос..ред очер..тiв, там комар, славетний лицар, пiд л..стом з..леним ж..в. (Б.Грiнченко.) У ч..стiм полi, в полi на ро..доллi, де колосочки проти сонця жмуряться, В..рнигора, В..рнивода й В..рнидуб - три в..летнi - зiбралися i журяться. (Л.Костенко.)