- •1.Модель життєдіяльності людини.
- •2.Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •4.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
- •6.Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- •7.Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •8.Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •10.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •11.Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •16.Пожежі у природних екосистемах.
- •17.Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- •18.Біологічні небезпеки.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •20.Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •21.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •23.Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •24.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •25.Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •26.Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •28.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •29.Вимоги до транспортування небезпечних речовин.
- •30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •32.Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •36.Класифікація об’єктів за їхньою пожежо - вибухонебезпекою.
- •37.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •38.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •39.Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •40.Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- •41.Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •42.Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •43. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики.
- •44. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •45. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
- •46. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •47. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •48. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •49. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •50. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.
- •51. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •53. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
- •56. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- •57. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- •58. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
- •59. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •60. Маніпуляція свідомістю.
- •61. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.
- •62. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія.
- •63. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
- •64. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.
- •65. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •66. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •67. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •68. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.
- •69. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •70. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.
- •71. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •72. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •73. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •81. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •82. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •91. Іформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення нс або реагуванням на нс та організації ліквідування її наслідків.
- •92. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення нс та аварій.
- •93. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у нс
- •94. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.
- •95. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс об’єкту господарювання.
- •96. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •97. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення нс.
- •98. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в нс.
- •99. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •100. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків нс.
- •101. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.
- •102. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
- •103. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
- •105. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.
- •1. Модель життєдіяльності людини.
71. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
Ризик - це усвідомлена можливість або ж ймовірність небезпеки, яка визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимальної можливої їх кількості за конкретний період часу.
Види ризику:
Індивідуальний ризик – відповідна небезпека для окремого індивіда.
Груповий ризик – це ризик для групи людей.
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що що він перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня.
Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, не зважаючи на очікуваний результат.
Надвірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
Прийнятним вважається такий рівень розвитку, який суспільство може прийняти, враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час.
Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.
Основними завданнями Концепції є:
• реалізація сучасної і більш досконалої моделі захисту населення і територій від загроз техногенного і природного характеру;
• досягнення у державі рівня техногенної та природної безпеки, прийнятого в економічно розвинених країнах;
• забезпечення нормативних рівнів ризиків техногенних та природних надзвичайних ситуацій;
• посилення превентивного характеру загальнодержавного управління і перехід його на якісно вищий рівень.
Концепція розрахована на довгострокову перспективу і є основою для розроблення законодавчих і нормативно-правових актів, організаційних документів та конкретних програм у галузі управління техногенною та природною безпекою держави, а також інших стратегічних документів з питань державного управління.
72. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
Об’єктами класифікації є ПНО, які підлягають реєстрації у Реєстрі відповідно до Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів.
Класифікатор побудовано за фасетним методом класифікації із застосуванням паралельної системи кодування. Цей класифікатор установлює найменування класифікаційних ознак ПНО, їхнє значення та коди класифікаційних угруповань. Код позиції класифікатора складається з ідентифікаційної та інформаційної частин. До ідентифікаційної частини відноситься вид об’єкта за характером виробництва або за призначенням (1 фасет) та найменування інформаційних класифікаційних ознак та їхні значення (2, 3, 4, 5, 6, 7 фасети).
Коди значень першого фасета поділяються таким чином:
100 – Хімічні підприємства та виробництва;
300 – Військові об’єкти та виробництва вибухових речовин і
боєприпасів;310 – Підприємства та установи, що мають виробництва, використовують та зберігають ядерні матеріали (радіоактивні відходи);
320 – Підприємства з виробництва та постачання електричної та
теплової енергії;
340 – Металургійні, машинобудівні та металообробні підприємства івиробництва;
380 – Підприємства з видобування руд та нерудних копалин;
410 – Підприємства з виробництва будівельних матеріалів;
430 – Підприємства з обробки деревини;
440 – Текстильні підприємства та підприємства легкої промисловості;
450 – Підприємства з виробництва та обробки тваринних продуктів;
460 – Підприємства з виробництва харчових продуктів та смакових
речовин;
500 – Санітарно-технічні споруди комунального призначення;
520 – Гідроспоруди;
540 – Об’єкти транспорту;
560 – Трубопроводи та споруди на них;
580 – Сховища газу, нафти і нафтопродуктів;
590 – Об’єкти водопостачання та водовідведення;
610 – Склади небезпечних та шкідливих речовин;
620 – Заправні станції.
За другим фаскетом підприэмства розподіляють по Видах основної небезпеки: радіаційна ;хімічна; вибухопожежна; пожежна; гідродинамічна; біологічна; фізична; екологічна.
За другим фаскетом підприэмства розподіляють по Рівнях небезпеки: помірний; підвищений.
За четвертим-по Рівень надзвичайної ситуації: державний; регіональний; місцевий; об’єктовий.
5 фасет- розмір санітарної зони.
6 фасет - Кількість працівників у найбільшій зміні.
7 фасет – Термін експлуатації.
