7.Домашня навчальна робота учнів
Домашня робота - самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків.
Їх виконують не тільки вдома, а й у школі, зокрема, в групах подовженого дня. Тому її ще називають самопідготовкою. Необхідність домашніх завдань зумовлена тим, що знання, навички й уміння засвоюються не відразу, а через періодичне повторення. Крім того, лише в домашній роботі учень може якнайкраще виявити, випробувати свої можливості, набути уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі.
Домашні завдання - це не лише виучування поясненого на уроці, виконання вправ, розв'язання задач тощо. Вони передбачають і самостійне вивчення нового матеріалу, особливо в середніх і старших класах. Для того, щоб домашня навчальна робота була ефективною, учні повинні бути уважними і спостережливими, вміти запам'ятовувати, користуватися мисленнєвими операціями, цінувати і розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, почуте (тези, конспект, реферат, анотацію, рецензію та ін.), писати твори, виготовляти наочні посібники та ін.
Домашня навчальна робота учнів вимагає передусім чіткого і правильного нормування. Перевантаження шкодить фізичному і розумовому розвитку школярів, негативно впливає на їх навчання і виховання. Визначаючи обсяг домашньої роботи, виходять із загальних положень щодо терміну її виконання: 1 клас -до 1 год.; 2-3 класи - до 1,5 год.; 4-5 класи - до 2 год.; 6-7 класи - до 2,5 год.; 8 клас - до 3 год.; 9-12 класи - до 4 год. Цей обсяг не повинен перевищувати третини від того, що зроблено на уроці у 1-7 класах і половини у 8-12 класах. Напередодні вихідних і святкових днів домашніх завдань учням не задають [8,с.105].
На практиці використовують різні види домашньої навчальної роботи: робота з текстом підручника (читання, відтворення матеріалу, ознайомлення з новим текстом, виписування незрозумілих виразів, зворотів); виконання письмових і графічних робіт (написання переказів, творів, виготовлення креслення, малюнків, заповнення контурних карт та ін.); виконання усних вправ (підбір прикладів на правила, вивчення хронологічних таблиць та ін.); самостійна практична робота, яка вимагає певних спостережень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва); виконання різноманітних вправ і розв'язання задач; читання статей, науково-популярних журналів; проведення дослідів; заучування напам'ять правил, цитат, віршів.
Домашні завдання мають бути чітко сплановані, своєчасно повідомлені на уроці (завдання дається при зосередженні уваги всіх учнів). Вчитель повинен визначити зміст домашнього завдання (воно має бути зрозумілим усім учням), провести інструктаж щодо його виконання (що і як робити вдома), систематично перевіряти, оцінювати їх виконання. Він має забезпечувати диференційований підхід до визначення змісту й обсягу домашніх завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх запитів та інтересів; використовувати творчі завдання, які приваблювали б учнів новизною і цікавістю,стимулювали до пошукової діяльності [8,с.106].
Обов'язок учителів і батьків — створити дитині належні умови для виконання домашніх завдань. Вона повинна мати вдома своє робоче місце, необхідні посібники, старатися виконувати завдання в день, коли отримала.
Висновки
1) Крім уроку - провідної організаційної форми навчання - використовують також позаурочні форми: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу, консультації.
2) Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвитку творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкільною. Форми організації виховання поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні. Показниками ефективності масових форм позашкільної діяльності здебільшого вважають кількісне охоплення, активність самих учнів.
3) Проведене дослідження дає можливості сказати, що позаурочну роботу, як вважає більшість вчителів трудового навчання шкіл , раціонально проводити лише в поєднанні навчальних та вихованих завдань заняття. Використання різних форм позаурочних занять при вивчення різних тем предмету повинні мати логічне поєднання матеріалу з іншими предметами, тільки в цьому випадку можна досягти більш високих результатів роботи.
Список використаних джерел
Альтшуллер Р.С. Форми організації і ефективність факультативних занять. / Р.С.Альтшуллер, - К., 1975. - 220 с.
Бабанский Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу: Методичні основи./ Ю.К. Бабанський , - М., 1982. - 192 с.
Бабанский Ю.К. Вибір методів навчання в середній школі. /. Ю.К. Бабанский. - М, 1981. - 176 с.
Буринська Н.Н. Навчальні екскурсії. / Н.Н.Буринська ,- М., 1989. - 160 с.
Бурлака Я.І. Форми організації навчальної діяльності школярів./ Я.І.Бурлака.- Рад. Школа., 1984. - 395 с.
Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник./ Н.П.Волкова, - К.: Вид. центр „Академія”, 2001. - 576 с.
. Гузик Н.П. Лекційно-семінарська система навчання./Н.П.Гузик, - К., 1979. - 94 с.
Дяченко В.К.Загальні форми організації процесу навчання./ В.К.Дяченко, - Красноярск, 1984. - 184 с.