Структура навчальної дисципліни «Оподаткування фінансових установ» напрям підготовки 0501 «Економіка і підприємництво»

спеціальності 7.050104 «Фінанси»

спеціалізація «Фінансова діяльність»

для заочної форми навчання

№	Змістові модулі		Кількість годин
			всього	лекції		семінари і практичні заняття	Індивідуально-консультаційна робота	Самостійна робота студента
Модуль 1 = 0,5 кредити (18 годин)
ЗМ 1. Основні засади оподаткування фінансових установ. Оподаткування банків та страхових компаній
Т1		Особливості та принципи оподаткування фінансових установ. Податкове планування у фінансових установах.	6	1		−	−	5
Т2		Оподаткування банківських установ	6	−		1	2	3
Т3		Особливості оподаткування страхових компаній	6	−		−	−	6
Разом по модулю 1			18	1		1	2	14
Модуль 2 = 1 кредит (36 годин)
ЗМ 2.Особливості оподаткування небанківських фінансових установ
Т4		Особливості оподаткування кредитних спілок.	5	−	−		−	5
Т5		Специфіка перевірок ломбардів.	5	−	−		−	5
Т6		Оподаткування учасників ринку цінних паперів	6	−	−		−	6
Т7		Особливості оподаткування лізингових компаній та інших фінансових установ	8	1	1		−	6
Т8		Типові схеми ухилення від оподаткування, порядок виявлення, та заходи направлені на їх руйнування.	6	−	−		−	6
Т9		Зарубіжний досвід оподаткування фінансових установ	6	−	−		−	6
Контрольний захід 2 год (проводиться на семінарському занятті) Разом по модулю 2			36	1	1		−	34
Всього			54	2	2		2	48

ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ОПОДАТКУВАННЯ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ»

МОДУЛЬ 1

ЗМ 1. Основні засади оподаткування фінансових установ. Оподаткування банків та страхових компаній

Тема1. Особливості та принципи оподаткування фінансових установ. Податкове планування у фінансових установах

Основні теоретичні поняття теми

Дотримання загальних принципів ефективного оподаткування у галузі фінансових послуг є задачею, важливість якої постійно зростає. Основними принципами оподаткування фінансових установ є:

Справедливість (або вертикальна рівність). Згідно з цим найскладнішим для реального втілення принципом, податкова система повинна прагнути розподіляти податковий тягар між платниками податку у „справедливий” спосіб. Складність цього принципу полягає у суб’єктивності поняття справедливості і необхідності операціоналізувати його у певні визначення та конкретні податкові рішення. У більшості країн, справедливою вважається система, в якій податковий тягар відповідає фінансовим можливостям платника (яка найчастіше вимірюється рівнем його доходів).

Економічна нейтральність (горизонтальна рівність). Цей принцип базується на базовій економічній концепції про те, що суспільний добробут максимізується тоді, коли економічні агенти – громадяни та підприємства – будують свої рішення на основі ринкових сигналів, а не податкових стимулів. Іншими словами, податкова система повинна прагнути ставити всіх учасників національної економіки у рівні умови. Це означає, що всі економічно рівноцінні елементи – організації, продукти чи послуги, повинні підлягати еквівалентному податковому навантаженню.

Простота. Простота податкової системи вимірюється тим, наскільки простим є її адміністрування, наскільки обмеженими є можливості для ухиляння від сплати, а також наскільки вона мінімізує ті видатки (грошові та часові), з якими економічні агенти вимушені стикатися при сплаті податків.

Найретельнішої уваги при вивченні податкового законодавства в сфері фінансових послуг потребує збереження принципу економічної нейтральності. Специфіка полягає в тому що, на відміну від інших секторів економіки, основні види фінансових послуг історично розвивались відокремлено один від одного - як правило, під наглядом різних регулюючих органів та з застосуванням відмінних систем бухгалтерського обліку. Однак цей розділ між видами фінансових послуг стрімко зникає протягом останніх років, оскільки фінансові інструменти перетворюються на майже цілковиті взаємозамінники. Наприклад, поліси зі страхування життя сьогодні безпосередньо конкурують із довготерміновими банківськими депозитами та, особливо, з пенсійними планами. Крім того, у більшості країн постійно слабшають обмеження на одночасне надання різних видів фінансових послуг. Таким чином, одні і ті ж установи можуть пропонувати ринкові прямо конкуруючі види фінансових послуг. І, врешті решт, різниця між кредитними ризиками та ризиками інших фінансових установ також зменшується, оскільки страхові компанії сьогодні можуть спеціалізуватися на досить вузько визначених ризиках (прикладами можуть бути страхування ризиків коливання валютних курсів або невдалого сільськогосподарського врожаю).

Зростаюча економічна рівноцінність і взаємозамінність окремих видів фінансових послуг означає, що податкова система також повинна тлумачити відповідні послуги рівномірно. Іншими словами, трансакції однакового економічного змісту повинні оподатковуватись на однакових умовах і в однаковому обсязі.

Інша специфіка оподаткування фінансового сектору пов’язана з його технічними особливостями, які не дозволяють застосовувати для фінансових посередників звичні підходи прямого оподаткування корпоративного прибутку. Технічні особливості полягають у відмінних системах обліку фінансового посередництва, які повинні відбиватися не лише у правилах бухгалтерського обліку, але і у розрахунку податкових зобов’язань. Наприклад, на відміну від звичайної підприємницької діяльності, для якої видатками можуть вважатись лише фактичні видаткові зобов’язання кожного звітного періоду, страховим компаніям може дозволятись списувати з прибутку ті видатки, зобов’язання за якими ще не виникли фактично, але виникли умовно, враховуючі майбутні ризики за страховими угодами.

Основними податками, які містять суттєві відмінності в оподаткування банківських установ та інших підприємств є податок на прибуток та податок на додану вартість (ПДВ).

Податкове планування − це діяльність з розробки та практичного застосування схем, які дозволяють знизити податковий тиск, це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати належних податків. При цьому податкове планування повинне спиратися не лише на аналіз поточного законодавства, а й на загальну принципову позицію фіскальних органів з питань оподаткування та перспективне законодавство для уникнення в майбутньому додаткових податкових витрат при ухваленні тих чи інших законів.

Ключові слова і терміни:

Фінансова установа; фінансова послуга; банківські та небанківські фінансові установи; принципи оподаткування; соціальна справедливість; економічна нейтральність; простота; податкове планування; стратегічне податкове планування; поточне податкове планування; оптимізація податків.

Перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання:

1. Загальна характеристика фінансових установ.

2. Специфіка оподаткування сектору фінансових послуг.

3. Принципи оподаткування фінансових установ.

4. Основні завдання та функції Департаменту контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА України.

5. Податкове планування у фінансових установах.