2. Наслідки забруднення атмосферного повітря для популяційного здоров’я населення.

На сьогодні можливість ризику для здоров’я від забруднення повітря не викликає сумніву, але якісні дані про кількісні ефекти впливу зустрічаються не так часто тому, що:

• Забруднення повітря широко розповсюджене і важко підібрати неекспоновані групи населення для контролю;

• Існують проблеми в оцінці розмірів індивідуального впливу;

• Концентрації атмосферних домішок надзвичайно залежні від метеоумов;

• Хвороби, у виникненні і перебігу яких забруднення повітря може відігравати значну роль, є, головним чином, хвороби дихальної системи; але ці хвороби неспецифічні і можуть викликатися іншими факторами, наприклад, палінням, або професійним впливом, значну роль при цьому може відігравати дія внутрішніх алергенів.

Оцінюючи розміри шкоди від хімічного забруднення атмосферного повітря, необхідно приймати до уваги, що таке забруднення може:

-Знижувати адаптаційні можливості організму і, як наслідок цього, опір до негативних чинників іншої етіології;

-Підвищувати рівень захворюваності, в першу чергу хворобами дихальної системи;

-Впливати на рівень смертності населення.

Дослідження стану імунітету у дітей, що мешкають на територіях з різним ступенем забруднення атмосферного повітря показало, що частота імунодефіцитів у дітей з забруднених територій у 10 разів вище, ніж у контрольної групи. Враховуючи, що майже третина населення України підпадає під вплив забруднювачів повітря, цей факт деякою мірою може пояснити зростання інфекційної захворюваності на дифтерію, туберкульоз, а також відсутність належного ефекту від вакцинації. Зростає кількість випадків хронічного бронхіту, бронхіальної астми, новоутворень дихальної системи. І, нарешті, встановлено, що серед 19 міст з різним рівнем забруднення атмосферного повітря найменша очікувана тривалість життя при народженні у містах з розвиненою металургійною і хімічною промисловістю, на противагу містам без такої промисловості з меншою забрудненістю повітря.

За висновками експертів ВООЗ, головна причина збільшення хронічних захворювань (бронхіт, катар верхніх дихальних шляхів, пневмонія, емфізема, різні види ракових захворювань) — забруд­нення повітря у промислових центрах. З кожним роком збіль­шується небезпека зниження репродуктивної функції жінок і здо­ров'я дітей; зростає частка уроджених пороків розвитку, зроста­ють алергічні захворювання.

Прямий зв'язок встановлено між загальною захворюваністю та таким екологічним чинником, як пил і оксид вуглецю, діоксид азоту (тимча­сова втрата працездатності) особливо у осіб молодого та середнього віку. Найбільший вплив перші два чинники справляли на хвороби органів дихання.

3. Значення води для людського організму.

В сучасному Світі проблема чистоти води стала глобальною, набула міжнародного характеру, оскільки країни відчувають дефіцит чистої прісної води. Вона стала об'єктом як державної, так і міждержавної торгівлі. Виникнення проблеми пов'язано зі зростаючим забрудненням річок, озер і морів промисловими і сільськогосподарськими стоками, які містять різні токсичні для людини й усього живого речовини. За даними експертів ВООЗ, від 75 до 90 % населення країн, що розвиваються, споживають забруднену воду. Це призводить до виникнення багатьох хвороб, росту дитячої смертності. Понад 80 % усіх випадків захворювань у світі пов'язано зі споживанням неякісної питної води. ІЦодня у світі від недостачі питної води гинуть 25 тис. чоловік.

За даними спеціалістів, водний баланс України навіть у маловодні роки складав 50 млрд м³ води. Таким чином, на одного мешканця України припадає 1000 м³ води на рік. Водні ресурси України розподілені нерівномірно. У південних районах (Запоріж­жя, Донецька, Миколаївська, Херсонська області), де проживає значна частина населення України і розташовано багато під­приємств промисловості, які потребують воду, водних ресурсів у 5—10 разів менше, ніж у західних і північних областях.

Нормативи водоспоживання.

Як відомо, тіло людини перебуває на 65% з води. Організм навіть в умовах голодування, невгамованої спраги і за відсутності фізичного навантаження втрачає деяку кількість води, яка утворюється в результаті безперервно протікаючих окислювальних процесів.

Порівняно невеликий дефіцит води в організмі призводить до серйозних порушень стану здоров'я. При втраті води до 10% відчувається різкий неспокій, слабість, тремор кінцівок. В експерименті на тваринах показано, що втрата 20—22% води призводить до їхньої загибелі. Все це пояснюється тим, що процеси травлення, синтез речовин в організмі і всі обмінні реакції відбуваються тільки у водному середовищі.

Не дивлячись на виключно велику фізіологічну роль води, витрати її для питних цілей невеликі. В умовах помірного клімату за відсутності фізичного навантаження людина втрачає (а отже, і споживає) 1,5 л води в доби. На рівень споживання води для пиття впливають природні (температура і вологість повітря, інсоляція, вітер) і соціальні (умови праці) чинники. Так, при фізичній роботі середньої важкості в помірному кліматі необхідно 4л, при тій же роботі в жаркому кліматі — 5 л води за добу. У виняткових випадках (при роботі в умовах пустелі або в гарячих цехах) потреба людини у воді може підвищуватися до 11 л в доби.

Проте гігієнічне значення води не вичерпується лише її фізіологічним значенням. Велика кількість її необхідна для санітарних і господарсько-побутових цілей. В широких масштабах вода використовується для проведення оздоровчих і фізкультурних заходів (плавальні басейни), а також гідротерапії. В місті, крім того, багато води міського водопроводу витрачається на миття вулиць і поливання зелених насаджень.

Кількість води, необхідна для одного жителя на добу, залежить від клімату місцевості, культурного рівня населення, ступеню впорядкування міста і житлових умов. Останній фактор є визначальним. На його основі розроблені «Норми водоспоживання». Вони узгоджені з Міністерством охорони здоров’я СРСР і введені в будівельні норми і правила.