Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСЕ ТЕСТЫ С ОТВЕТАМИ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 9 «функція організування в менеджменті»

200. Ключовими поняттями організаційної структури є:

+ елементи; зв'язки; рівні; повноваження;

– підрозділи; комунікації; ієрархія; повноваження;

– організаційні одиниці; механізми координації; повноваження;

– рівні; елементи; зв'язки; субординація; повноваження.

201. Назвіть, у якій структурі управління найвищий рівень централізації:

+ лінійній;

– матричній;

– мережній;

– проектній;

– функціональній.

202. Зазначте, у якій структурі управління порушується принцип єди­новладдя:

– дивізійній

– проектній

– мережній

– лінійній;

+ функціональній.

203. Визначте, яка структура управління передбачає створення фун­кціональних служб при лінійних керівниках:

– Лінійна;

+ лінійно-штабна;

– матрична;

– функціональна.

204. Вкажіть, яка організаційна структура забезпечує високу гнуч­кість фірми при виробництві нею продукції з коротким життєвим циклом:

– лінійно-функціональна;

– лінійно-штабна;

+ матрична;

– функціональна.

205. Визначте, яка з перелічених характеристик не належить бюрок­ратичній системі управління:

– чіткий поділ праці;

– ієрархічність рівнів управління, при якому кожен нижчий рівень контролюється вищим і підкоряється йому;

+ наявність тимчасових структур, що створюються для розв'язання конкретного завдання;

– наявність взаємопов'язаної системи узагальнених формальних правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання співробітниками своїх обов'язків і координацію різних завдань.

206. Процес передавання керівником частини своєї роботи та необхідних для її виконання повноважень підлеглому, який бере на себе відповідальність за її виконання, - це:

– відповідальність;

– діапазон контролю;

– координація робіт;

+ делегування повноважень.

207. Коли в організації є багато самостійних відділень близького профілю діяльності, доцільно застосовувати організаційну структуру:

+ на базі стратегічних одиниць бізнесу;

– лінійно-функціональну;

– холдингову;

– конгломератну.

208. Кількість працівників, що безпосередньо підпорядковуються конкретному керівникові, - це:

– відповідальність;

– діапазон контролю;

- координація робіт;

– делегування повноважень.

209. Зазначте, у якій організаційній структурі домінують вертикальні інформаційні потоки:

– лінійно-штабній;

+ лінійній;

– функціональній;

– дивізійній.

210. Дає змогу краще враховувати місцеве законодавство, соціаль­но-економічні особливості регіонів у міру розширення її зони діяльності:

– матрична структура;

– конгломератна структура;

+ дивізіональна структура.

– проектно-цільова структура

Тема 10 «мотивація як функція менеджменту»

211. З точки зору змістового підходу мотивація - це:

+ певні сили (зовнішні щодо людини чи внутрішні), що змушують людину з ентузіазмом і наполегливістю виконувати задану роботу;

– процес спонукання себе або інших до діяльності, спрямованої на досягнення поставлених цілей — особистих чи загально організаційних;

– дії, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей.

212. Стимули — це:

+ спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами;

– спонукання до дії, викликані внутрішніми факторами;

– спонукання до дії, викликані зовнішніми та внутрішніми факторами;

– немає правильної відповіді.

213. Теорія надбаних потреб — це теорія:

– А. Маслоу;

– В. Врума;

+ Д. С. Мак-Клелланда;

– Ф. Герцберга.

214. До змістових теорій не відносять:

– теорію очікувань В. Врума;

– теорію ЖВЗ К. Альдерфера;

– двочинникову теорію Ф. Герцберга;

– ієрархію потреб А. Маслоу.

215. До процесуальних теорій не відносять:

- теорію очікувань В. Врума;

– теорію ЖВЗ К. Альдерфера;

– теорію Портера — Лоулера;

– теорію справедливості Дж. Адамса.

216. Валентність – це:

+ цінність заохочення чи винагороди для працівника;

– вірогідність отримання бажаної винагороди;

– очікування того, що витрачені зусилля мають бути винагороджені;

– отримання винагороди.

217. Суб'єктивна оцінка індивідом співвідношення отриманої ним винагороди і витрачених зусиль та порівняння цього з винагородою ін­ших людей, що виконують аналогічну роботу, — це основне положення те­орії:

– очікувань;

+ справедливості;

– постановки цілей;

– надбаних потреб.

218. Мотиви – це:

– спонукання людини до трудової діяльності;

– зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової діяльності;

+ внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особистих інтересах та потребах;

– винагорода за працю.

219. До мотивуючих чинників теорії Ф. Герцберга не належать:

– просування по службі;

+ висока і стабільна заробітна плата;

– висока відповідальність;

– цікава робота.

220. Теорія справедливості передбачає:

– порівняння валентності і ефективності роботи;

+ порівняння співвідношення зусиль та винагороди щодо себе і своїх колег, що виконують аналогічну роботу;

– формування однакової винагороди для всіх працівників одного відділу;

– виплата винагороди за виконану роботу.

221. Твердження, що бажана поведінка людини сприяє припиненню застосування до неї певних негативних дій, – це основа:

– методу позитивної підтримки бажаної поведінки;

+ методу негативної підтримки бажаної поведінки;

– покарання;

– ігнорування.

222. До числа стимулів зі знаком «мінус» не входять:

– штрафні санкції у випадку поганого виконання роботи;

– зниження соціального статусу працівника;

+ направлення працівника на курси підвищення кваліфікації;

– звільнення працівника з роботи.