- •Сільськогосподарські машини
- •6.100102 „Процеси, машини і обладнання агропромислового виробництва”
- •Розрахунок начіпного плуга
- •1. Мета курсової роботи
- •2. Загальна частина
- •4. Методика виконання курсової роботи
- •4.1. Розрахунок і побудова робочої поверхні корпуса плуга
- •4.1.1. Побудова фронтальної проекції циліндроідальної робочої поверхні
- •4.1.2. Побудова проекції твірної на фронтальній і горизонтальній площинах проекції
- •4.1.3. Побудова горизонтальної і профільної проекцій робочої поверхні
- •4.1.4. Визначення здатності робочої поверхні кришити та перевертати скибу
- •4.1.5. Побудова профілів штампа і шаблонів для виготовлення полиці робочої поверхні
- •4.1.6. Побудова розгортки робочої поверхні
- •4.2. Розрахунок і побудова схеми начіпного лемішного плуга
- •4.2.1. Побудова горизонтальної проекції начіпного плуга
- •4.2.2. Побудова вертикальної проекції начіпного плуга
- •4.2.3. Побудова плану швидкостей
- •4.2.4. Визначення сил, діючих на плуг
- •4.2.5. Вибір гідроциліндра начіпного механізму трактора
- •Література
- •Давиденко Олексій Олегович
- •Розрахунок пневматичної сівалки Зміст розрахунково-пояснювальної записки Вступ
- •1. Способи сівби просапних та овочевих культур
- •2. Огляд конструкцій просапних та овочевих сівалок і їх робочих органів
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки пневматичної сівалки
- •4. Обґрунтування та розрахунок основних параметрів пневматичної сівалки
- •5. Розрахунок на міцність
- •6. Будова, процес роботи і технічне обслуговування пневматичної сівалки
- •7. Охорона праці
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки фрези
- •4. Обґрунтування та розрахунок основних параметрів фрези
- •5. Енергетичний розрахунок агрегату
- •Культиватор для суцільного обробітку грунту Вступ
- •1. Способи обробітку ґрунту
- •2. Огляд існуючих конструкцій культиваторів для суцільного обробітку ґрунту
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки культиватора
- •3.1. Характеристика ґрунту як об'єкта обробітку
- •3.2. Агротехнічні вимоги до культиваторів для суцільного обробітку ґрунту
- •4. Обґрунтування, розрахунок та проектування культиватора
- •4.2. Ширина захвату культиватора
- •4.3. Тип і параметри робочих органів
- •4.4. Схеми розміщення робочих органів і способів їх кріплення до рами
- •4.4.1. Схема розміщення полільних лап
- •4.4.2. Кількість полільних лап
- •4.4.3. Схема розміщення розпушувальних лап
- •4.4.4. Кількість розпушувальних лап
- •4.4.5.Вибір системи кріплення. Робочих органів до рами культиватора
- •4.4.6.Обрахування і проектування компонувальної схеми культиватора
4. Методика виконання курсової роботи
4.1. Розрахунок і побудова робочої поверхні корпуса плуга
4.1.1. Побудова фронтальної проекції циліндроідальної робочої поверхні
Побудова виконується в масштабі 1:2,5 або 1:2, в залежності від розмірів перегину скиби.
Ширина захвату корпуса плуга b визначається за формулою:
b=k·a (1.1)
де k – коефіцієнт стійкості скиби; а – глибина оранки, м.
Побудова фронтальної проекції робочої поверхні починається з креслення умовної схеми переміщення скиби під впливом плужного корпуса. Для цього у верхньому лівому квадраті листа будується перетин скиби АВСD за відомими параметрами а і b (рис.1). Потім будується кінцеве положення відваленої скиби, припускаючи, що перетин скиби у своєму послідовному перемішуванні спочатку повертається відносно ребра D, а після того, як вона прийме вертикальне положення, повертається відносно ребра С1.
За знайденим положенням ребра В1 проводиться грань скиби B1С1 і на ній будується прямокутник А1В1С1D1, сторони якого відповідають заданому перетинові а·b скиби.
При проектуванні робочої поверхні корпуса плуга, який працює з передплужником, треба враховувати, що передплужник зрізує верхній шар ґрунту глибиною 10...12см і шириною 2/3 ширини захвату корпуса плуга (додаток Б).
Рис.1. Побудова фронтальної проекції робочої поверхні.
Після креслення перетину відваленої скиби наносяться контури робочої поверхні корпуса на фронтальній площині проекції, враховуючи при цьому наступне: при рухові скиби по полиці його ребро В описує дугу радіусом DВ, рівним діагоналі скиби. При рухові по поверхні полиці скиба розпушується. Тому, щоб уникнути пересипання часток ґрунту через верх полиці, верхній її обріз проводиться вище цієї дуги на 20-30мм. Відзначивши верхню точку полиці Р, через неї проводиться горизонтальна пряма РЕ. Польовий обріз полиці проводиться під кутом 2...3° до стінки борозни на висоту Н=b+ΔН; ΔН=20...30мм, що необхідно для виключення задирання стінки борозни полицею. Верхня точка польового обріза К з'єднується дугою з верхньою точкою полиці Р, розташовуючи центр дуги на продовженні вертикальної лінії РD. Отримана лінія КР приймається за верхній обріз полиці.
Борозенний обріз полиці проводиться паралельно грані АД відваленої скиби з зазором у 15-20мм, щоб уникнути задирання скиби полицею.
Виліт крила полині обмежується дугою, що відстоїть від площини грані А1В1 скиби на відстані 1/6b...1/8b. Дуга вписується між трьома прямими: верхнім обрізом полиці, борозним обрізом крила і нормаллю до грані скиби А1D1.
Лезо лемеша, що підрізає скибу знизу, розташовується в площині дна борозни. Ширину захвату лемеша можна прийняти рівній ширині скиби b плюс Δb=20…30мм перекриття ширини захвату.
Таким чином, весь контур робочої поверхні, за винятком борозенного обріза лемеша і лінії стику лемеша з полицею, отримав своє відображення на фронтальній площині.
Для побудови лінії стику лемеша з полицею, а потім і борозенного обріза лемеша необхідно побудувати напрямну криву, що є перетином робочої поверхні полиці і лемеша вертикальною площиною, перпендикулярною до леза лемеша. Теоретично мінімальний радіус Rmin напрямної кривої можна визначити за формуло:
Rmin
=
(1.2)
де
– кут нахилу лемеша до дна борозни,
град.;
у0 – кут нахилу леза лемеша до стінки борозни, град.
За
напрямну криву в найпростішому випадку
можна прийняти дугу кола, центр якого
знаходиться на висоті діагоналі скиби
(
)
від дна борозни (рис.2).
Радіус
і положення центра кола цієї дуги неважко
визначити дослідним шляхом.
Рис.2. Побудова напрямної кривої.
Для побудови дуги кола праворуч від фронтальної проекції робочої поверхні (рис. 3) вибирається на лінії дна борозни точка О і з неї проводиться пряма ОТ під кутом ε0 до дна борозни. Потім, проводиться перпендикуляр з точки О до прямої ОТ і продовживши його до перетину з горизонталлю, проведеної на висоті діагоналі скиби, знаходиться точка О1 що є шуканим центром напрямної кривої. При цьому відрізок О1О її радіус. Радіусом O1O описується дуга кола з центром у точці О1 і на ній відкладається ширина лемеша On, рівна ширині лемішної сталі S.
Через точку n проводиться горизонтальна лінія, що на фронтальній проекції робочої поверхні представляє лінію стику полиці з лемешем.
Борозенний обріз лемеша на фронтальній проекції обмежується прямою, що з'єднує кінець лінії стику з кінцем леза лемеша.
